Література національна, Що таке національна Література?
Література національна — література окремої нації, народу, якій притаманна власна національна специфіка, складова частина всесвітньої (світової) літератури. Національна специфіка літератури кожного народу ввібрала в себе органічні якості, що відрізняють дану літературу від інших. Вона зумовлюється низкою чинників (насамперед ментальністю народу), характеризується системою змістових і формально-стильових особливостей, властивих творам письменників даної нації. Національна специфіка літератури виявляється на різних рівнях: історико-літературному (наявність тих чи інших етапів розвитку літератури, а також зміна і взаємодія літературних напрямів, течій, шкіл), тематично-проблємному (розгляд певних тем і проблем, актуальних для даного народу, нації), жанрово-стильовому (розвиток характерних для даної літератури жанрів і стилів), характерологічному (створення національно-типових характерів, що відображають ментальність народу), мистецько-творчому (індивідуальні здобутки окремих митців) та ін. У літературному процесі різні національні літератури взаємодіють між собою і впливають одна на одну. Ця взаємодія і взаємовплив можуть виявлятися в межах одного регіону (наприклад, взаємодія слов’янських чи германських літератур), певної доби (російсько-українські зв’язки доби XIX ст., взаємодія європейських літератур доби Відродження та ін.) або виходити далеко за її межі (скажімо, вплив античності на творчість українських неокласиків).
Взаємодія відбувається на рівні зв’язків окремих національних літератур (історія польсько-українських літературних взаємин тощо), на особистісному рівні окремих письменників (М. Коцюбинський і Максим Горький, П. Тичина і Л. Арагон та ін.) і всієї художньої культури окремих народів (наприклад, візантійська культура позначилася на розвитку літератури і мистецтва Київської Русі). Художні відкриття національних літератур впливають на розвиток духовної культури інших народів. Як правило, літературні твори в усіх країнах пишуться національною мовою, яка є для них будівельним матеріалом. Письменники кожної національної літератури є також творцями справжньої літературної мови, тому поняття «національна літературна мова» за походженням пов’язане з поняттям «національна література», оскільки йдеться саме про мову, якою створена національна література.