Маршак Самуїл Якович (1887—1964) — видатний російський письменник, перекладач, писав казки і вірші переважно для дітей.
Основні твори: «Терем-теремок», «Кицьчин дім» (1922), «Дванадцять місяців» (1943), «Розумні речі» (1945).
Народився Самуїл Якович у Воронежі у єврейській родині винахідника-самоука, який працював техніком на хімічному заводі. З раннього дитинства хлопчик почав складати вірші і записувати їх в окремий зошит, наче в справжні поетичні збірки. Маленькому письменникові поталанило з дорослими, які були поруч. І батьки, і вчитель провінційної гімназії невеличкого містечка Острогозька, де навчався Маршак, і відомий на той час у Росії літературний критик Володимир Стасов, і видатний співак Федір Шаляпін, і славетний російський письменник Максим Горький доклали чималих зусиль, щоб талант хлопчини не зів’яв, а розквітнув у всій своїй красі. Майже все життя Маршака було пов’язане з дітьми. Коли він перебував у Англії, його привабила лісова школа, яку називали «школою простого життя», подібна до наших літніх таборів, де діти живуть у наметах і самі про себе дбають.
Під час Першої світової війни Маршак опікувався дітьми біженців. Коли ж у Росії почалася громадянська війна, організовував дитячі будинки для безпритульних. Це були справжні дитячі містечка зі школою, бібліотекою і різноманітними гуртками. Нині важко уявити велике місто без театру юного глядача. Та мало хто знає, що одним з ініціаторів запровадження таких театрів був Самуїл Якович, адже до 20-х років XX ст. театрів для дітей і підлітків не існувало. А не було дитячих театрів — не було й потреби у п’єсах для них. Отож Маршакові довелося взятися за перо. Так з’явилася добре відома п’єса-казка «Кицьчин дім». А «Дванадцять місяців» Самуїл Якович написав у той грізний час, коли було зовсім не до казок: вирувала Друга світова війна. Проте письменник був переконаний, що саме в цей час «діти особливо потребують веселих святкових видовищ», адже ніколи не можна забувати, що добро завжди перемагає зло. Сьогодні чимало малюків знають розповідь про нерозумне мишеня, що обрало собі за няньку кицьку, чи історію поважної дами, яка здала в багаж маленьке цуценя, а отримала замість нього великого собаку. А вперше ці історії розповів Самуїл Якович Маршак. І багато поколінь виросло, слухаючи його вірші та казки, сповнені любові до дітей.