Мольєр — реформатор високої комедії. Зарубіжна література 17-18 століття

Мольєр — реформатор високої комедії. Зарубіжна література 17-18 століття

— Розробив своє розуміння природи та призначення сміху: смішне варто видобувати із зображуваної дійсності; сміх, що викликає комедія, цінний не тільки сам по собі, він має впливати на суспільство — шляхом висміювання вад людей досягається їхнє виправлення, тому сміх набуває надзвичайного суспільного значення.
— Відобразив дійсність, вади людей.
— Використав у своїх п’єсах не тільки словесні образи, а ще й співи, музику, танці, що зумовило появу опери та балету.
— Наблизив мову комедій до розмовного стилю.
— Поділив персонажі на позитивних і негативних, зробив крок у напрямку до реалізму, утверджуючи тип так званого «багатозначного образу».
— Основним критерієм оцінки в комедіях французького драматурга був розум, здоровий глузд.
— Зображення героїв схематично, як універсальних типів.
— Поєднання комічного і трагічного, що надавало його персонажам особливої привабливості та виразності.
— Всеосяжність зображення реальності. У його п’єсах різнобічно висвітлювалося життя усіх представників суспільних прошарків.
— Домагання природної гри акторів, щоб глядач у сценічних персонажах міг впізнати себе.
— Розвиток техніки сценічної мови, в якій велику роль відігравав темп, інтонації, паузи тощо.
— Синтетична манера гри, тобто актор мусив уміти не тільки говорити, а й співати, танцювати, представляти пантоміми.

«Висока комедія», створена Мольєром, поєднувалася з трагедією багатьма своїми рисами: її головний герой охоплений, був як правило, величезною пристрастю, непереборною жагою — звідси його не менша, ніж у героїчного героя, цілісність, звідси ж суб’єктивна впевненість у правоті своїх дій.

Мольєр і світовий театр

Історичне значення творчості Мольєра визначаюся впливом його драматургії на розвиток французької комедіографії від Ж. Ф. Реньяра до П. О. Бомарше. вона дала поштовх народженню національної реалістичної драматургії в Англії (У. Конгрив, У. Уїчерлі, Г. Філдінг, Р. Шерідан), в Іспанії (Р. де ла Крус, Н. Ф. Де Моратін), в Італії (Дж. Джільї, Я. Неллі, К. Гольдоні), у Німеччині (X. Вейзе, ранні п’єси Г. Е. Лессінга, Й. В. Гете).
У сценічній історії п’єс Мольєра значне місце займали виставам сучасного французького театру.

Мольєр — реформатор високої комедії. Зарубіжна література 17-18 століття

Повернутись на сторінку Зарубіжна література 17-18 століття