Натуралізм, Що таке Натуралізм?
Натуралізм (франц. nаturаlіsmе, від лат. nаturа — природа) — літературний напрям, що характеризується об’єктивістським, фактографічним зображенням дійсності, трактуванням обумовленості людського характеру біологічними, спадковими чинниками та соціально-матеріальним становищем. Він виник у Франції в 70-х роках XIX ст., у 80—90-х роках охопив літератури інших європейських країн та США. Теоретичні засади цього напряму розробляли брати Ж. та Е. Гонкури, Іполіт Тен, Е. Золя. Програму натуралізму виклав Е. Золя у книгах «Експериментальний роман» (1880), «Романісти-натуралісти» (1881). Натуралісти прагнули з науковою точністю відтворювати дійсність, наводили описи певних картин життя, середовища, де перебуває людина, відмовляючись від їх художньої інтерпретації (їхні твори — це «клінічний документ», «історія спадкової хвороби», «протокол судової експертизи», «точна копія факту»).
Вони виступали проти авторського втручання у перебіг подій, проти оцінки зображуваного, важливе місце у своїх творах відводили описові, що не давало можливості створювати узагальнюючі картини та образи. У літературі XX ст. традиції натуралізму посідають помітне місце. Багато письменників, спираючись на досвід сміливого відображення непривабливих явищ дійсності, використовуючи окремі прийоми натуралізму (підвищений інтерес до сфери конкретики, різноманітних описів тощо), створили своєрідні твори з певними художніми здобутками (А. Барбюс, Т. Драйзер та ін.).