«Наїхали купці з Холма». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Пісня «Наїхали купці з Холма» була досить поширеною в Україні, що засвідчують записи З. Доленги-Ходаковського, М. Максимовича, П. Лукашевича і Хв. Вовка. У наш час дослідники дискутують щодо її змісту. О. Галенко, дошукуючись історичних реалій, висловив припущення, що в пісні йдеться не про женихання, а про работоргівлю в східних слов’ян: «Загальний характер дійства, описаного пісенькою, залишає враження насильства, адже «руно» є пасивним об’єктом, який кладуть, товчуть («тицю-тицю»), що зрештою кінчається кров’ю. Тому купці виступають радше насильниками, аніж родичами. Якісь асоціяції із женихом були б виправдані, якби про купців не говорилося у множині. Отже, залишається розуміти купців як їх названо, а враховуючи їхній товар і дії — работоргівцями». Фольклорист М. Красиков і мовознавець Ю. Мосенкіс відреагували на «Сороміцьку історію» історика досить критично, обстоюючи належність пісні до сороміцького фольклору. На їхнє переконання, обрядова пісня існує як «клітина обряду» (О. Дей), вбирає в себе емоції, психологічну напругу супроводжуваного дійства.
Закодованість змісту пісні очевидна, відчитати її можна без допомоги історичних знань про роль польського міста Хелм (Холм) чи російського Холм біля Новгорода у работоргівлі. У тексті вони сприймаються як назви далекої сторони, звідки прийшли чужинці. Важливо правильно розкрити значення наявних у пісні метафор. Зачин інформує про приїзд купців, які асоціюються із старостами і їх словами із традиційної розмови про купців і товар. Після успішного сватання відбувалися «оглядини» нареченої, і в тексті досить недвозначно зафіксовано, яка саме дівчина мала «найвищу ціну», — чесна, незаймана. На такі міркування налаштовує сакральне значення кольорів: червоний колір невіддільний від теплої, тілесної символіки крові, а в поєднанні з чорним породжує тривожний контекст:
Наїхали купці з Холма
А питали: по чому вовна?
Чорна вовна —
По червоному сповна.
Очевидно, дівчат, котрі не зберегли цноти, «продавали» дешевше під час викупу молодої. З анатомічних символів з білим кольором пов’язане тіло, а в тексті аналізованої пісні з ним асоціюється незаймане тіло дівчини, отже, і викуп за таку наречену значно вищий:
А білая вовна —
По золотому сповна.
Підказки для розуміння описаної в пісні картини можуть бути більш раціональні: вовна асоціюється з народним вбранням (поширену в усіх регіонах жіночу запаску — два окремі полотнища із зав’язками у верхній частині — виготовляли саме з вовни). Отже, і «чорна вовна», і «біла вовна» — виразно жіночі символи. Її зв’язок з «руном» сумнівів не викликає. Тлумачний словник допомагає у віднайденні смислу: руно — це густа і довга вовна з овець, яка не розпадається на окремі пасма, а становить одне ціле; вовна, настрижена з однієї вівці; густе, пишне волосся. Тому можна стверджувати, що «руно», «дірка» — не що інше, як цнотливо названа сакральна ерогенна зона; «руно на руно клали», «тицю-тицю» — вислови, якими описано статевий акт; «червона криниця» — символ дівочої незайманості, засвідченої появою крові під час дефлорації.
Руно на руно клали.
В середині дірки шукали.
Тицю-тицю у білу вовницю,
Утрапили червону криницю.
З міфологічного погляду, символіка і метафоризація сороміцьких частин тіла пояснюється не стільки належністю до тілесного низу, скільки їх підвищеною значущістю. Віддавна їх усвідомлювали як особливо сакральні (пов’язані з продовженням роду). Звідси — табу на їх пряме називання чи згадування всує. Отже, «Наїхали купці з Холма» — архаїчна весільна пісня, яку виконували після «комори», коли молодий стуком у двері давав знати про втрату цноти молодою. Так сповіщали радісну новину про достойне виховання нареченої, від чого залежав подальший перебіг усього весілля.
«Наїхали купці з Холма». Аналіз твору. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій