Пейзаж поетичний, Що таке поетичний Пейзаж?
Пейзаж поетичний (франц. рауsаgе, від рауs — місцевість, країна) — один із компонентів художнього твору; опис природи, місцевості, будь-якого незамкненого простору зовнішнього світу. Існують статичні та динамічні описи, за тематикою пейзажі поділяються на степовий, лісовий, мариністичний (опис моря), урбаністичний (опис міста), індустріальний (опис різних промислових підприємств) тощо. Естетичні функції пейзажу залежить від епохи, в яку написано твір, від його стилю та жанру. На ранніх стадіях літературного розвитку природа часто персоніфікувалася, сприймалась як жива істота. Поступово вона набуває самостійного естетичного значення. Пейзажі стають засобом художнього зображення внутрішнього світу людини. Це відкриття зробили письменники-сентименталісти (Ж. Ж. Руссо, Л. Стерн та ін.). У романтиків (Дж. Байрон, А. Міцкевич, В. Гюго та ін.) природа стає своєрідним дзеркалом, що відображає душу митця, ліричного героя або є формою вираження волелюбних прагнень.
Письменники-реалісти розширили коло функцій пейзажу, який став частиною реальної дійсності. У деяких творах пейзаж переростає функцію просто предметної зображальності, стає ліричним, відтворюючи зміну настроїв героя, іноді виконує функцію прологу, розширює і доповнює експозицію, вказуючи на місце дії, сприяє виникненню зав’язки, епілогу. Пейзажні описи значною мірою допомагають розкрити ідейний зміст твору, часто будуються за принципом психологічного паралелізму — контрастного зіставлення внутрішнього стану людини з картинами природи.