Практична робота на тему: «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер» — романтична казка-новела з глибоким соціально-психологічним змістом. Зарубіжна література 19 — початку 20 століття
План
- Сатирико-метафоричний зміст казки.
- Добрі сили (фея Розабельверде, лікар Проспер Альпанос) і їхня роль у казці.
- Світ філістерів(Фабіан, Кандіда, Мош Терпін, князь, барони).
- Образ князя Пафнутія.
- Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера (Бальтазар і Цахес).
- Антипросвітницькі мотиви у творі.
- Специфіка романтизму Гофмана.
Завдання для підготовчого періоду
- Подумайте, яку позицію в повісті займає автор.
- Повторіть відомості з теорії літератури про травестію, пародію, гротеск та романтичну іронію. Повість — казка як жанр романтичної літератури.
- Дайте тлумачення словам: Цахес, альраун, компендіум, пумпернікель, реферандарій, лінєєва мавпа, Вельзевул, філістер.
- Складіть ЛC, ребуси, кросворди, вірші, літературні ігри.
Література
- Берковский Н. Я. Романтизм в Германии. — Л, 1973
- История немецкой литературы, Т.З. — М., 1966
- Художественный мир Гофмана: Сб. статей. — М., 1983
- Лобода О. 20 запитань класові // Зарубіжна література. — 2003. — № 46. — С. 2 — З
- Середюк Т. Комічне в казці Е. Т. А.Гофмана «Крихітка Цахес» // Зарубіжна література. — 2001. — №40. — С. 40
- Савчук О. Фантастична історія злету і падіння Цахеса. Е. Т. А. Гофман. «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер». 8 кл. // Зарубіжна література. — 2004. — № 47. — С. 8 — 9
- Остапчук В., Е.Т. А. Гофман «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер». Урок-загадка. // Зарубіжна література. — 2001. — №11. — С. З
- Поколодний Л., Вечірко О. Е.Т.А.Гофман «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер» (Матеріали до одного з варіантів уроку) 8 кл. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2002. — № 1. — С. 21 — 22
Методичні матеріали для практичної роботи на тему: «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер» — романтична казка-новела з глибоким соціально-психологічним змістом. Зарубіжна література 19 — початку 20 століття
Світ Гофмана — це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди у центрі його уваги знаходилося протистояння двох світів — романтичного і буденного, ілюзорного і реального. За визначенням письменника, «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер» — це «казка про реальне», у якій він подав власне філософське бачення сенсу життя людини. У повісті — казці дія розгорнулася у казковій країні — князівстві Керпес. Серед героїв були маги, феї, які впливали на життя звичайних людей (фея Розабельерде подарувала Цахесу три магічні волосини, щоб захистити малу потвору). Гофман вдався також до чарівних речей і чарівних перетворень при змальовані головних подій у творі. Автор використав прийом двоплановості дії з метою висвітлити проблеми реального життя Німеччини («мікрокнязівства», німецькі імена більшості героїв, типова німецька їжа тощо).
Дійовими особами твору стали карлик Цахес, фея Розабельверде, студенти Бальтазар і Фабіан, професор Мош Терпін та його дочка Кандіда, маг Проспер Альпанус. Розповідь велася від особи автора. Історія про маленьку потвору викрила побут і звичаї карликових князівств, які ще мали місце в Німеччині.
Зміст твору
САТИРИЧНИЙ
Сатиричне викриття суспільства філістерів:
• керівників німецького князівства;
• тогочасної політики і просвітництва;
• вчених і чиновників.
МЕТАФОРИЧНИЙ
Втручання казкових персонажів у загальний хід розвитку сюжету.
Тема повісті: показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам.
Ідея: викриття негативних рис особистості (жадоба влади, жорстокість, підступність); засудження адміністративної системи, прославлення творчої людини.
Проблематика:
- грошей і влади;
- клас морально-етичних проблем;
- кохання;
- освіти;
- добра і зла;
- творчої людини і бездуховного філістера.
У творі автор розкрив 2 головні сюжетні лінії: історія життя малюка Цахеса, історія кохання Бальтазара і Кандіди.
Мета автора — застерегти тих, хто прагнув лише службового і матеріального благополуччя.
Герої Гофмана теж поділені на два табори — філістерів та ентузіастів. Філістери — це люди, що цілком задоволені життям і всім, що їх оточувало; вони не знали і не хотіли знати ніяких високих поривань, їх більшість. Вони володарі і мешканці світу реального, у якому цінували лише високі життєві блага, а все інше для них нічого не варте. Усі ці герої досить прозаїчні, реалістичні, бездуховні й обмежені люди, їхнє життя нудне й нецікаве. Таке «хворе суспільство» і породжувало «Цахесів», що втратили духовні та моральні орієнтири.
Світ філістерів Гофман викрив за допомогою іронії:
- «просвітницька» діяльність Пафнутія Великого мала псевдо-просвітительські наслідки, порушуючи звичайне гармонійне життя людей;
- князь Барзануф полюбляв нагороди, такі захоплення свідчили про обмеженість і пихатість правителя;
- професор Мош Терпін — жалюгідний раціоналіст, його дослідження і відкриття безглузді і нічого спільного з наукою та освітою не мали;
- Кандіда (кохана Бальтазара) — вродлива, досить звичайна і дещо легковажна дівчина, не дуже освічена, полюбляла лише веселі розваги.
Філістерам Гофман протиставив ентузіастів. Вони жили наче в іншому вимірі, їхній світ набагато ширший, складніший, проте прекрасніший. Над ними не мали влади ті цінності, що хвилювали філістерів. Глибока духовність і щире відчуття краси — ось їхні визначальні риси.
Основний конфлікт твору — протистояння митця (Бальтазара), який бачив і цінував прекрасне, жив і творив за законами вищої духовності, і філістера (Ціннобера), який поклонявся золоту, втратив цінніші орієнтири, жив за законами голого практицизму.
Уперше Бальтазар і Цахес несподівано перетнулися серед університетського люду. Усі захоплювалися витонченістю і спритністю Ціннобера (так тепер називали Цахеса), він зачарував навіть Кандіду, в яку понад усе був закоханий Бальтазар. Чари Ціннобера діяли на всіх людей, стан їх був схожий на масовий психоз. Якщо хтось у присутності Цахеса говорить щось дотепне, усі вважали, що це сказав Ціннобер, але якщо він мерзенно нявчав, обвинувачували не його, а когось іншого. Тільки два студенти — Бальтазар (за задумом автора, він ревно охороняв казковий світ природи й поезії від вторгнення вульгарності й повсякденності) і Фабіан — помітили, що карлик насправді потворний і лихий. Глибокий задум автора утілений у незвичайній долі потвори Цахеса, яка зумовлена тим загадковим для романтика законом, за яким матеріальні й духовні блага в буржуазному суспільстві розподілені не рівноцінно: той, хто мав владу, присвоював собі плоди розуму й рук тих, хто нічого не мав.
Філістер | Творча людина |
Цахес — потвора, злодій і кар’єрист (втілення темних сторін людини, її користолюбства). | Бальтазар — юнак років 23-х, поштивий, скромний поет, жив у гармонії з природою. |
Приносив нещастя всім, хто з ним зустрічається. | Бачив людей такими, якими вони були насправді. |
Привласнював заслуги інших. | Складав вірші про красу природи. |
Висновок:
Цахеси і їм подібні з’являються і процвітають, а Бальтазари йдуть у вигнання, а то й у в’язницю, або ж їх «приручають» завдяки:
• засліпленому суспільству, що втратило духовні цінності і творило собі кумира;
• владі грошей (їх символ — 3 золоті волосини у Цахеса).
Автор дійшов висновку: багатство й людська глухота, те, що люди забували закони природи й краси, — все це призвело до панування безглуздості й вульгарності. Але Гофман вірив у велику силу мистецтва — перемога на сторінках його казки можлива, але у світі людей все набагато складніше. Цим і пояснював іронічний фінал твору. Таким чином, занепад бездуховності призвів до збільшення філістерського світу, а її відродження — навпаки, до процвітання життя у суспільстві.
Практична робота на тему: «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер» — романтична казка-новела з глибоким соціально-психологічним змістом. Зарубіжна література 19 — початку 20 століття
Повернутись на сторінку Зарубіжна література 19 — початку 20 століття