Практична робота. Роман-сповідь Дені Дідро «Черниця» — розкриття злочину церкви. Зарубіжна література 17-18 століття

Практична робота. Роман-сповідь Дені Дідро «Черниця» — розкриття злочину церкви. Зарубіжна література 17-18 століття

План
1. Жанрова специфіка твору, його ідейно-тематичний аналіз.
2. Три плани роману.
3. Місце головної героїні Сюзанни Сімонен в сім’ї і в суспільстві.
4. Затхлий монастирський світ і його представники.

Завдання для підготовчого періоду
1. Подумайте і розкрийте поняття «природної людини» на прикладі головної героїні роману.
2. Чи можемо ми сказати, що автор застосував прийом — судити сучасну йому систему (цивілізацію) судом наївної людини? Доведіть свою думку.

Література
1. Акимова А. А. Дидро. — М., 1963.
2. Андреев Л., Козлова Н. История французской литературы. — М., 1987.
3. Барская Т. Дени Дидро. — Л.-М., 1962.
4. Длугач Т. Б. Дени Дидро. — М., 1975.
5. Жирмунский В. М. История западноевропейской литературы. — Л., 1981.
6. История зарубежной литературы XVIII века / Под ред. 3. И. Плавскина. — М., 1991.
7. Штейн А. Л., Черневич М. /7., Яхонтова М .А. История французской литературы. — М„ 1988.

Інструктивно-методичні матеріали

Дені Дідро оцінював людину з точки зору певного духовного еталону. Основа еталонної людини — моральний розум. Образ такої людини він створив у романі «Черниця» (XVII 60). Це драматично напружена історія життя в монастирях молодої дівчини Сюзанни Сімонен, яка була запроторена туди проти власної волі батьками, що соромилися її як позашлюбної дитини.
Черниця Сюзанна протистояла середовищу, прагла не сваритися з ним, відстояти свою індивідуальність.
Монастир у зображенні Дідро в мініатюрній формі представляв всі вади суспільства: нерозум, аморальність, розпусту й збочення, лицемірство. Все через те, що в монастирі чинилася насильство над природною людською сутністю. Людина народжувалася, щоб жити у суспільстві, чинити за своїм покликанням, розвивати, а не пригнічувати свій розум, щоб насолоджуватися життям плоті, а не пригнічувати її, — вважає Дідро.

Письменник наділив Сюзанну високими природними якостями. Природа надала людині вищі властивості, які спроможні були витримати будь-яке насильство з боку суспільства. Сюжет будувався так, щоб продемонструвати ці вищі духовні якості: природний розум, природна моральність, а також природне право. У романі «Черниця» (XVII 60) вся увага автора була зосереджена на образі головної героїні, Сюзанни Сімонен. У цьому творі перетнулися три плани, що допоміг письменникові виявити сутність людської природи.
Це план суспільний, який визначав місце головної героїні у сім’ї та суспільстві: незаконна донька та нелюба сестра, вона піддалася переслідуванням сім’ї і стала істотою знедоленою в очах суспільства. Зміст роману полягав в опорі Сюзанни членам своєї сім’ї та суспільству, які прагнуть її ізолювати. Другий план — це план релігійний: монастир став основним місцем, де відбувалися події роману. Третій план — план природи з її законами. Через співвіднесеність з природою проявилися невідповідність та нерозумність законів соціальних та релігійних.
Повість мала відкритий фінал. Хоча Сюзанни втекла з монастиря, вона опинилася в аналогічному середовищі — соціальному.

Практична робота. Роман-сповідь Дені Дідро «Черниця» — розкриття злочину церкви. Зарубіжна література 17-18 століття

Повернутись на сторінку Зарубіжна література 17-18 століття