Просвітництво, Що таке Просвітництво?
Просвітництво — доба в історії європейської культури XVIII ст., «Доба Просвітництва». У цей час формуються нові уявлення про світ, людину, суспільство, про сенс життя тощо. Письменники, філософи, вчені того часу вважали, що вони несуть людям світло нової істини, тому їх називали просвітниками, а всю добу — Просвітництвом. Просвітники стверджували, що з усіх цінностей людини найбільшою є розум, що у Всесвіті діють однакові універсальні закони, і людина буде щасливою тоді, коли пізнає їх і влаштує власне життя за цими законами, найвищим з яких є закон Розуму. XVIII ст. — це вік моралі, що ґрунтується на вимогах Розуму. В основу Просвітництва було покладено наукові знання, були зроблені визначні відкриття у фізиці, хімії, математиці, психології тощо, наука набула світського характеру. Відкривши новий погляд на світ, просвітники вирішили пояснити усе життя з позицій Розуму. Так виникла видатна французька «Енциклопедія», у статтях якої викладалися нові погляди на природу, людину, науку, релігію, мистецтво тощо. «Енциклопедія» налічувала 35 томів і видавалася майже 30 років, починаючи з 1751 р. Очолили видання математик Ж. д’Аламбер та філософ і письменник Д. Дідро.
Королівська цензура і церква переслідували енциклопедистів. Перші два томи були спалені владою, наступні томи видавалися нелегально. Серед авторів видання були відомі мислителі, письменники, учені: Вольтер, Руссо, Монтеск’е, Гольбах, Гельвецій та ін. Французька «Енциклопедія» довершила переворот у духовному житті Європи. Найвидатніші з її укладачів були також визначними письменниками (Вольтер, Д. Дідро, Ж.Ж. Руссо та ін.), які створили класичні зразки просвітницької художньої літератури. В Англії рух Просвітництва започаткували письменники Д. Дефо, Дж. Свіфт, Г. Філдінг, шотландський поет Р. Берне. Німецька література доби Просвітництва досягла розквіту в другій половині XVIII ст. (Г. Лессінг, Й. Ґете, Ф. Шіллер).