Родинно-побутова лірика. Український фольклор. Конспекти лекцій
Генетично споріднені з обрядовими родинно-побутові пісні, у яких яскраво відображено морально-етичні постулати українців. Ці пісні дуже давні: в них можна відшукати міфологічні та магічні елементи, нашарування різних історичних епох.
Родинно-побутові пісні — вид народних творів, які передають почуття, переживання, найпотаємніші бажання людини, пов’язані з її особистим і родинним життям.
«Пісня — щоденник малоросіянина, до якого він заносить усе, що думає, почуває, робить», — писав О. Бодянський. Не випадково за чисельністю родинно-побутові пісні переважають усі інші, адже їхній неповторний художній світ увібрав у себе найрізноманітніші явища українського побуту, взаємини в родині, щирі почуття і переживання. Одні з них сповнені сумом і тугою, інші — бадьорим настроєм і дотепним жартом. Багатовікові розвиток і побутування родинно-побутової пісні зумовлюють її нинішню популярність, особливо це стосується творів про кохання. Ця група родинно-побутової лірики закріпила за українцями репутацію найспівучішого народу.
До родинно-побутових належать пісні про родинне, особисте життя (кохання, жіночу долю, сирітство, гумористичні, сатиричні). Деякі фольклористи до цієї групи зараховують і колискові, хоча останнім часом їх прийнято розглядати в масиві дитячого фольклору.
Родинно-побутова пісня має досконалу художню форму і характерний комплекс ознак. У ліричних піснях, де в центрі уваги перебувають внутрішні переживання і роздуми героїв, переважають зачини у формі психологічного паралелізму, почуття персонажів проступають у численних діалогах і пестливій лексиці, зовнішній світ презентують лаконічні традиційні формули («по садочку ходжу», «ой на горі на високій», «ой у полі криниченька» тощо). Серед найпоширеніших символів — образи долі (поля, степу, шляху) та віку людини (весни, дерева роду, зелені, квітучого саду). Притаманний їм композиційний принцип послідовності (природно-подійна послідовність, асоціативний «ланцюговий зв’язок», однорядне нанизування і ступенювання об’єктів і дій).
У цих піснях переважно дворядкова або чотирирядкова строфа з повтором другого чи третього та четвертого речень. Їх виконують сольно або гуртом.
Родинно-побутова лірика. Український фольклор. Конспекти лекцій
Повернутися на сторінку Український фольклор. Конспекти лекцій