Скотт Вольтер (1771—1832) — англійський письменник, шотландець, засновник жанру історичного роману.
Основні твори: поеми: «Пісня останнього менестреля» (1805), «Діва озера» (1810), «Рокбі» (1813), романи: «Антикварій» (1816), «Роб Рой» (1818), «Айвенго» (1820), «Монастир» (1820), «Вудсток» (1826); історико-літературні твори: «Смерть лорда Байрона» (1824), «Життя Наполеона Бонапарта» (1827), «Історія Шотландії» (1830).
Народився в Единбурзі (Шотландія) у заможній родині. З дитинства багато хворів, але завжди мав великий потяг до навчання. Навчався у школі, коледжі, університеті. Одержав юридичну освіту. У 1796 р. здає іспит на звання адвоката і починає свою кар’єру у правовій сфері: працює адвокатом, пізніше стає шерифом графства Селкерк, згодом працює секретарем суду. Але правознавця цікавить не тільки робота. Його захопленням стає збирання пам’яток старовини, шотландської та англійської культури, історії. У 1796 р. виходять друком його переклади німецьких поем. У 1802—1803 рр. опублікував три томи шотландських народних пісень «Пісні шотландського кордону», Скотт пише ряд романтичних поем: «Пісня останнього менестреля» (1805), «Марміон» (1808), «Діва озера» (1810), «Рокбі» (1813), в основу яких покладено легенди про давнє минуле Шотландії, боротьбу шотландського народу за свою незалежність. Перший історичний роман «Веверлі» (1814) був виданий анонімно. Багато романів присвячені історичному минулому Англії і Шотландії («Веверлі», «Гай Меннерінг», 1815; «Антикварій», 1816; «Пуритани», 1816; «Роб Рой», 1818; «Единбурзька темниця», 1818). Романи 20—30-х років, що розповідають про життя Англії кінця XII ст., Франції в період правління Людовіка XI, про епоху хрестових походів — «Айвенго» (1820), «Кенілворт» (1821), «Квентін Дорвард» (1823), «Вудсток» (1826), «Пертська красуня» (1828), — кращі історичні романи Скотта. Письменник пише також інші твори: «Монастир» (1820), «Абат» (1820), «Заручини» (1825), «Анна Геєрштейн» (1829), «Замок Небезпечний» (1832).
В історичних романах Скотт показує неминучість перемоги нового над старим, вирішальну роль народних мас в історичних долях їх країн. Вальтера Скотта цікавить реальний рух історії, розвиток людського суспільства і роль у ньому як окремих історичних постатей, так і всього народу. В основу його романів покладені конкретні історичні події з їх соціально-історичними конфліктами, які охоплюють часовий відрізок історії людства від XI до XIX ст. Проблеми далекої минувшини автор пов’язує з подібними проблемами сучасності, вказуючи на приклади їх розв’язання. Вальтер Скотт відтворює конкретну історичну добу за допомогою характерних для неї побутових деталей, костюмів, звичаїв, мови, завдяки чому досягає високого рівня правдоподібності.