Створення романтичного автопортрета у збірці «Кримські сонети» Адама Міцкевича. Образи природи Криму. Польський романтизм. Адам Міцкевич. Зарубіжна література 19 — початку 20 століття
Перебування в Криму справило дуже сильне враження на Адама Міцкевича і надихнуло його на створення прекрасного циклу «Кримських сонетів». Він вразив читачів і критиків пишнотою пейзажних картин, проникнутих ліризмом, образом героя — «пілігрима», який сумував за покинутою батьківщиною, і новими для польської поезії східними мотивами.
Ліричний герой схилявся перед величчю природи. Природа — це та міра і той ідеал, з яким співставляються душевні потяги поета Пілігрима. Це різко посилило розлад страдницької душі ліричного героя. Автор розкрив внутрішній світ вигнанця з Литви, який став Пілігримом. Гробниця легендарної Марії Потоцької в Бахчисараї навела його на думку про схожість доль поета і прекрасної польської невольниці. Його вразила велич Чатир-Дагу, чий спокій не порушували ані грози, ані блискавки, ані люди. Але Пілігрим не мав душевного спокою:
У ног моих лежит волшебная страна,
Страна обилия, гостеприимства, мира.
Но тянется душа безрадостна и сера
В далекие края, в былые времена.
У 1834 році Міцкевич опублікував свій останній великий твір — поему «Пан Тадеуш». Ця польська національна епопея, у якій чітко проявилися реалістичні тенденції, стала енциклопедією ставропольського побуту; з гумором і сумом змалював поет світ шляхетської старовини, не приховуючи його вад, розуміючи його історичну приреченість і водночас милуючись його барвистістю.
У створеній поетом широкій і енциклопедично багатогранній панорамі життя польської шляхти перших десятиліть XIX ст. знайшли місце і любовна інтрига, і драматично смішна історія сварки двох шляхетських родів через напівзруйнований замок, і розповідь про вступ французів разом з польським військом у Литву в 1812 р., і детальний опис шляхетського побуту, і картини природи. Поема пронизана глибоко патріотичною ідеєю: необхідність національної єдності перед втратою національної незалежності. Сюжет сплетено з декількох ліній:
- суперечка між нащадками аристократичного роду Горешків і шляхетського роду Соплиць;
- озброєний наїзд шляхти на Соплицово;
- любовна лінія.
| ІДЕЯ | ТЕМА | ПРОБЛЕМАТИКА |
| Возвеличення людського патріотизму та любові до рідного краю | Показ краси рідної землі та любові до вітчизни | 1) воля і неволя 2) дійсність та ідеал 3) життя і смерть 4) роль митця у світі |
ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ
- мрійливий
- сумний
- духовно спустошений
- нестерпність болю
- вірний своїй країні
МОТИВИ
- створення романтичного світу — «у країну розкоші»;
- введення східної екзотики, легенди (неповторний, казковий колорит, образи-символи);
- показ дійсності: душа поета страждає й тужить за рідною землею — Литвою;
- протиставлення світів — уявного і дійсного;
- сутність психологічного конфлікту;
- описи Криму (психологічний паралелізм) розкрили внутрішній світ романтичного ліричного героя.
У композицію твору включено згадки про минуле шляхетських родів і героїв, що мали характер вставних новел. Майже вся розповідь пронизана авторським гумором, що надав точності характеристикам героїв і їхнім вчинкам. Міцкевич уважно прослідкував причини занепаду старих звичаїв, народження нових характерів, історичну необхідність оновлення в умовах боротьби за незалежність.
Пан Тадеуш повинен був зберегти польську національну самобутність і повернути народу незалежність, а для цього він мав відмовитися від забобонів і підготуватися до боротьби.
Поезія Адама Міцкевича мала величезне значення для польського національно-визвольного руху і відновлення польської літератури. У нашій країні Міцкевич набув популярності ще за життя. Його вірші перекладав О.Пушкін, М. Лермонтов, П. Гулак-Артемовський, М. Рильський та ін. Творчість Міцкевича високо цінували Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка.
Створення романтичного автопортрета у збірці «Кримські сонети» Адама Міцкевича. Образи природи Криму. Польський романтизм. Адам Міцкевич. Зарубіжна література 19 — початку 20 століття
Повернутись на сторінку Польський романтизм. Адам Міцкевич
Повернутись на сторінку Зарубіжна література 19 — початку 20 століття