На сцену виходять дві дівчинки
— Привіт! Ти де пропала? Я тебе скрізь шукаю!
— Та ми ж з ліцеєм знайомилися! Тепер ми тут будемо вчитися! З дитячим садком попрощалися назавжди!
— То, мабуть, добре, а то і школярі вже, а ще цілий рік ходили до дитсадка…
А з іншого боку — наш директор — дуже мудра жінка. Щоб ми не плутались під ногами у старшокласників, нас залишили для початку у дитячому садку, нам там звичніше.
— Так, там усе рідне, своє!
— І шкільне життя почалося весело і цікаво!
— Хочеш пригадати? У мене ось навіть відео є!
(Демонструється відео із класного життя 1-А)
— Правда, у дитячому садку було добре, а тепер мені аж страшно!
— Чого ти боїшся це ж звичайна школа…
— Хіба звичайна — це ж ліцей!
— А яка різниця? Я не знаю…
— Хочеш, тобі наші однокласники розкажуть — вони вже провели розвідку!
( Дівчинка кличе із-за лаштунків однокласників. Вони співають
куплети про ліцей на мотив «Куплетів Курочкіна» )
В дитсадочок ми ходили і почули від людей:
Школу нашу вже закрили і зробили тут ліцей!
Ми одразу налякались, купа виникла питань,
Зрозуміти намагались, як тепер іти до знань.
Вчителі нам пояснили, що ми учні не прості,
І враз виросли в нас крила, стали ми такі круті!
Нам знання дадуть відмінні, і научать усьому,
Будуть раді наші рідні, перетворенню цьому!
А як ми дорослі станем і закінчимо ліцей,
Атестат тоді дістанем не такий, як у людей!
А іще навчальна база у нас краща від других,
На професію одразу тут націлюють усіх
Ми куплети проспівали, щоб порадувати вас,
Щоб усі навколо знали, що ліцей наш — просто клас!
В ньому так учитись гарно, сюди ходим залюбки!
Не хвилюються хай марно ні батьки, ні малюки!
(Знову виходять ведучі)
— Класно! Я зрозуміла, що у ліцеї багато різних класів. А як ми знатимемо, куди нам іти і який клас наш?
1
— Нам наша вчителька все розкаже і у вересні сама нас поведе до нової класної кімнати. А наш клас найкращий! Я його ні з яким не сплутаю. Ось подивись на них.
(Виходять учні і представляють 1-А)
Це не казка й не дива
Перед вами 1-ий А!
Ви нас радо зустрічайте,
Познайомимось давайте!
Раз представитися треба,
Ми розкажемо про себе.
Дружно й весело живем,
І вчимося, і ростем!
Своїй вчительці мороки
Додаєм вже близько року!
Та вона у нас трудяща,
Одним словом — підходяща!
Ми її не ображаєм,
На зубок усе вивчаєм,
І читаєм, і рахуєм
І співаєм, і танцюєм…
Учнів в класі 25!
Добре вчитись всі хотять!
Любим фізкультуру й спорт,
Невгамовний ми народ!
Ходять в школу залюбки
І малята, й їх батьки.
І в навчанні допоможуть,
І ремонт зробити можуть
Любимо родинні свята,
Бо талантів в нас багато!
Ми живем у рідній школі,
Нібито в родиннім колі!
Познайомились ми з вами.
Задоволені ви нами?
Сподіваємось — не раз
Ви згадаєте про нас!
2
(Вибігають хлопчики)
— Глянь тут про нас розказували, а ми проґавили…
— Та то не страшно, зате ми із ліцеєм познайомилися!
— А що з ним знайомитися? Ліцей як ліцей! Школа та й усе!
— Ні, не кажи так! Ти знаєш, наприклад, скільки тут спортзалів?
— Ні! Хіба це так важливо?
— Звичайно! Адже у нашому класі стільки спортсменів! От буде нам де розгулятися!
— Точно! Там і для карате місце є, і для волейболу, баскетболу…
(Виконується пісня на мелодію «Мама і тато»)
Сильні і завзяті, прославляють клас
Спортивні хлоп’ята учаться у нас!
Грають в волейбола, грають у футбол,
Вправно у ворота забивають гол! — 2 рази.
Спритні, вмілі і веселі в нашім класі «пацани»,
І надія, і опора нашій вчительці вони!
Коли треба, допоможуть, і хоч справа нелегка,
Вони все на світі зможуть — видно вдача в них така!
А які дівчата ходять у наш клас,
Розумом, красою захопили нас,
Вміють танцювати і співать пісні,
Мають вони руки вмілі, чарівні…- 2 рази.
Вміють бісер, орігамі у мережива сплітать,
Помагають вони мамам смачні страви готувать.
Кожна з них — то справжній майстер — модельєр і візажист,
Перукар і декоратор — є у них до всього хист! — 2 рази
-Так, у нашому класі чимало талантів, і хоч до справжніх майстрів спорту чи мистецтва нам ще далеко…
— Нічого, наші хлопці і зараз без діла не сидять! Он Кобзар Богдан і Двірник Максим таке витворяють — хочеш подивитись?
(Демонструється номер хіп-хопу)
На сцену виходить дівчинка із книжкою
— Ой, я здається відстала від своїх! Затрималася у бібліотеці. Я звичайно знала, що там багато книг, але, що стільки!!! А я ж так люблю читати! Особливо люблю вірші! Ось послухайте, який я сьогодні знайшла!
(Читає вірш)
3
Лісова гама
До — у лісі лось трубив,
Ре — спів олень підхопив.
Мі — ведмідь ревів поважно.
Фа — виводив вовк протяжко.
Соль — мугикала лисиця.
Ля — їй вторила куниця.
Сі — підспівували білки,
на соснові сівши гілки.
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі —
ноти вивчили усі.
Сі, ля, соль, фа, мі, ре, до —
не забуде їх ніхто.
То ж, малята, разом з нами
лісову співайте гаму.
Це не просто віршик! Я його для подружки записала, вона вчиться не тільки у ліцеї, а ще й у музичній школі на піаніно грає! Давайте попросимо її зіграти щось…..
(Кличе Лєру Кравченко. Виконується номер на фортепіано)
(На сцену виходить хлопчик)
— О! Дівчата, а ви що тут робите? На піаніно бринькаєте! І я вмію по клавішах вишивати!!! Правда, на комп’ютері! А — ну, посунься!
(Сідає за піаніно і починає «грати»)
— Не треба, ти ж не вмієш, тільки інструмент розстроїш!
— Подумаєш! Розстроїш! У нього що нервова система, як у людини? Розстроїш! Ти вмієш, а ще хто-небудь може бринькати?
— Звичайно, ось Таня Дербуш може нам зіграти…
(Таня виконує музичну п’єсу. Хлопчик передражнює її.)
— Ми вміємо не тільки співати , грати, розповідати , а і вміємо танцювати. Чи хочете подивитись?
— Звичайно хочемо.
Діти танцюють танець
(На сцену виходять два хлопці, намагаються марширувати. Відбувається розмова між ними і попереднім хлопцем)
— О! А це ще що?! Ви що робите?
-Та це ми побачили, як тут пацани в «арамейки» граються…
— Ага! У них і форма, і навіть зброя є — автомати! Правда нам не дали!
— Та там у них такий командир строгий!
— А Семидочний! Та я його знаю — то воєнрук (по-простому)! Серйозний мужик!
— Та як ми встигли переконатися — тут усі вчителі серйозні!
— І це дуже добре, значить, нас будуть вчити серйозно!
4
(Всі учасники виходять на фінальну пісню) Фінальна пісня (на мелодію «Ми щасливі діти»)
У нашім ліцеї прекраснім
Ми учимось всі залюбки
І хай ми навчаємсь лиш в першому класі,
Летять дуже швидко роки…
Я і ти, я і ти — ми не просто діти, Нас ліцей поріднив, будемо дружити!
Ми будемо все добре знати,
Бо тут золоті вчителі,
Тут вчились ще наші і мами, і тата,
Коли були зовсім малі.
Я і ти, я і ти — ми не просто діти, Нас ліцей поріднив, будемо дружити!