Сценарій свята «Зустріч птахів»
Тема: Зустріч птахів за слов’янськими звичаями
Мета: забезпечити цільність сприйняття оточуючої дійсності, формувати різностороннє уявлення про світ птахів, розширити і поглибити знання про весняні явища за допомогою художнього слова. Виховати любов до птахів, до природи, ознайомити з давніми народними звичаями зустрічі весни.
Обладнання: малюнки із зображенням птахів, інші ілюстрації, виставка дитячих книжок про птахів, ребуси, кросворди.
1-й учень:
Закликання весни – один із найцікавіших звичаїв нашого народу. Адже прихід весняного тепла давав поштовх початку нового хліборобського циклу та вливав потужний струмінь натхнення до селянської душі.
2-й учень:
Наші предки (на відміну від сучасної людини) отримували інформацію про прихід весни від птахів. Природа, як і багато років тому, не змінює своїх ритмів, і в середині березня починається справжній „ пташиний ” місяць.
3-й учень:
14 березня, щоб прискорити процес приходу весни дівчатам і дітям на шию або руку прив’язували шерстяні ниточки червоного і білого кольору („марти”). Їх необхідно було носити до першого прильоту ластівок або лелек; лише тоді їх зав’язували на шиї тварин, на гілля плодових дерев або клали під камінь. Через декілька днів дивилися, що під каменем: якщо там були комахи, то вважали, що народиться багато ягнят, якщо черв’яки, то буде багато лошат, а якщо сонечка – телят. Вважали, що такі ниточки володіють магічною силою.
4-й учень:
17 березня — день Преподобного Герасима. За народною прикметою в цей день прилітають з- за моря граки.
5-й учень:
22 березня – день Сорока Святих мучеників. Скільки проталинок з’явилося, скільки й жайворонків прилетіло. Вважалося, що в цей день прилітають жайворонки. На Сорок святих печуть із тіста коржики у формі пташок на честь жайворонків, що тоді вилітають із вирію. Залишали „жайворонків” в повітках, давали вівцям, а одного кидали в піч. Діти ходили на вулицю кликати літо, ходили в поле і закликали: „ Жайворонок, жайворонок, візьми зиму, а нам дай літо!”
6-й учень:
Селяни по жайворонках ворожать на врожай: якщо жайворонки летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися» — буде врожай на збіжжя. Якщо ж вони летять над землею низько, то це вони «загубили ціп по дорозі» — буде неврожай.
7-й учень:
Якщо хлопці помітили лелеку, то показували йому свяченні коржики, випечені спеціально для цього, й кричали: Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!
Коли діти бачили диких гусей, то підкидали угору солому і гукали: «Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!» або «Гуси, гуси, вам на гніздо, ша на на тепло!» Цю солому матері збирають і кладуть на гніздо під квочку — «щоб курчата водились».
8-й учень:
4 квітня — пташка хвалиться першим яєчком. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця. А в собі носить яєчко – емблему сонця-життя, народження, воскресіння. Тому майже всі птахи надзвичайно цінувались у наших пращурів, та й тепер шануються. Був у давнину звичай тримати всю зиму пташатко в хаті, а на Благовіщення випускати на волю.
9-й учень:
7 квітня – Благовіщення. За повір’ям на Благовіщення птахи не тільки не в’ють гнізд, а й не несуться. Цього дня господині навіть не брали яєць з кубел. Винятком були хіба що чорногузи (лелеки), які обов’язково мали знести по яйцю.
Чи не найбільшим гріхом в народі вважалося на Благовіщення позичати вогонь, користуватися слід лише домашнім. Ця заборона відома по всій Україні.
10-й учень:
Наступного дня після Благовіщення був Благовісник, котрим ушановували „володаря блискавок”. Благовісник має сповістити про себе громом або блискавкою: первісно вважали, що пробудження природи починається тоді, коли вперше прогримить грім. З того дня „Благослов зиму руйнує”, а тому „на Благовіщення весна остаточно зиму переборює”.
11-й учень:
9 квітня — на день Мучениці Мотрони Солунської примічали: „ Щука хвостом лід розбиває, а вівсянка співає: „ Кидай сани, бери віз ”.
Вчитель:
Усі ці свята супроводжуються різними обрядами і звичаями, за допомогою яких люди виглядали і заклинали Весну хороводами, веснянками, щедрими подарунками.
— Давайте і ми, діти, заспіваємо веснянку, може, й до нас прийде весна-красна.
(Звучить веснянка „ Ой прийди, весна та й весняночка”)
Вчитель:
А тепер виберемо серед дівчаток паняночку, прикрасимо її стрічками і віночком.
Дівчинка-паняночка:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати,
Зимочку в візочку,
Літечко в човночку!
(Учитель виймає з кошика булочки у формі пташок (“жайворонки”), роздає їх дітям )
Вчитель:
Діти, мої діти,
Діти боженята,
Йдіть до мене “гурточком”,
Виберіть жайворята.
Жайворонки беріте,
На високу гору йдіте.
Пісеньок гарних співайте,
Весну-красну величайте.
Просіть жита, пшениці,
Всякої пашниці,
Дощика дрібненького,
Сонечка ясненького.
Учениці (під музику речитативом читають):
1.Ой виходьте, дівчата,
Та в сей час на вулицю,
Весну-красну стрічати,
Весну-красну вітати.
2.Будемо весну стрічати
Та віночки сплітати.
А віночки сплетемо,
Хороводом підемо.
( Звучить веснянка „Вийди, вийди, Іванку ”)
Перша дівчинка.
Ось іде весна ланами,
Перелогами, лісами,
Де не ступить, з-під землі
Лізуть проліски малі.
Друга дівчинка.
Як опустить вниз правицю,
Зеленіє скрізь травиця,
Як лівицю підведе,
Всюди листя молоде.
Третя дівчинка.
На берізку гляне зблизька—
У сережках вся берізка,
До верби підійде — ба —
В білих котиках верба!
Четверта дівчинка.
А як здійме руки вгору
До блакитного простору,
З кожним помахом руки —
Линуть з вирію пташки.
Весна.
Вийшла я з лісу, лугові вклонилася.
Од вітрів і сонця—луг зазеленився.
А до мене трави у поля прослались,
А до мене птахи з гаю озивались,
А за ними в лузі зацвітали квіти.
Починаю, друзі, по землі ходити.
Діти:
Ой ти весно, ти весна,
Ти чого до нас прийшла?
Весна :
Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком.
1 дівчинка:
Люба Веснонько благаю!
Поверни пташок до рідного краю,
Щоб гаї всі і луки піснями озвались,
Веселі промінця з небес засміялись!
Весна:
Добре дівчатка,
Прилетять до Вас пташатка,
(Обійшовши довкола, всі стають й закликають птахів)
Із краю кураю
Пташок викликаю:
– Летіть, жайворонки,
До нашої сторонки,
Спішіть, ластів’ята,
До нашої хати –
Весну зустрічати,
Зиму проводжати!
Весна: (повільно проходжується і закликає).
Пташок викликаю з теплого краю!
Летіть, соловейки, на нашу земельку.
Спішіть, ластівоньки, пасти коровоньки!!!
Вилинь, вилинь, гоголю! Винеси літо з собою!
Винеси літо, літечко, зеленеє житечко,
Хрещатий барвіночок, запашний васильочок!
1 дівчинка:
Дівчатка! Гуси летять! (показує рукою).
Гуси! Гуси! Гусенята! Нате вам землячки на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!
(дівчатка кидають у слід грудочки землі).
2 дівчинка:
А он журавлі, журавлини у небі (показують)
3 дівчинка:
А чому журавлі? Весною їх веселиками зовуть.
4 дівчинка:
Так, так. Вони ж не журяться, а веселяться, бо на рідну землю повертаються.
Всі:
Нарешті діждалися!
( пісня „Прилетіли журавлі ”)
Вчитель:
А чи знаєте ви пташок, перших вісників весни?
1-й учень:
Першими прилітають жайворонки (ще в ХVІ столітті це були свійські птахи), тому їм присвячено багато весняних співанок.
2-й учень:
Старі люди розповідали, ніби пташка-жайворонок народилася із сонячного жару. Вона прокидається із сонечком і своїм срібним дзвінким голосочком сповіщає, що прийшла весна.
– Чом же ти, жайворонку, рано з Вирію прилетів,
Іще по горах сніженьки лежать,
Іще по долинах криженьки стоять!
– Ой я тії сніженьки крильцями розжену,
Ой я тії криженьки ніжками потопчу!
(Українська народна пісня „ Жайвір прилетів”)
3-й учень:
Шанованим птахом був і соловейко.
Діти:
— Ой ти соловейку, ти ранній пташечку,
Ой чого так рано із Вир’ячка вийшов?
Соловейко:
— Не сам же я вийшов, Дажбог мене вислав,
Дажбог мене вислав і ключики видав:
З правої ручейки літо відмикати,
З лівої ручейки зиму замикати.
А ще по горах сніги лежали,
А по дорогах криги стояли.
Я тії сніги ніжками потопчу,
Я тії криги крильцями поб’ю,
І кубелечко я собі зів’ю,
І в кубелечку діток наведу.
4-й учень:
У веснянках звучать звертання і до гусей, качок, лелек, зозуль, ластівок. Їм ставлять запитання про майбутній урожай, просять принести тепле літечко.
Лелеко-лелеко, до осені далеко?
Бусень, бусень! На тобі голвоту, а ти мені жита копу!
Або:
Чорногузу, дядьку,
Зроби мені хатку,
І ставок, і млинок,
І вишневенький садок.
Або:
Ой вилинь, вилинь, гоголю,
Винеси літо з собою,
Винеси літо-літечко
І зеленеє житечко.
— Ластівочко сизокрила,
Звідкіля ти прилетіла?
— Прилетіла я порану
Із-за моря-океану.
— Що ти діткам принесла?
— Сонця, ласки і тепла!
1 дівчинка:
Дорогі друзі! Птахи здавна викликали в народі багато спостережень:
· Як закувала зозуля, то можна купатися.
· Хто при грошах навесні перший раз почув кукання зозулі, то буде мати гроші цілий рік.
· Першою летить у вирій і останньою повертається зозуля. На це є дуже вагома причина. Повір’я гласить: в зозулі зберігаються ключі, вона ключниця вирію.
2 дівчинка:
Звиті ластівкою гнізда в обійсті віщують щастя тому сімейству, руйнувати їх вважається гріх.
3 дівчинка:
Лелека приносить щастя, віщує поповнення сімейства. Колись на Україні старші люди казали: “Будь-який птах безгрішний, бо ходить босий. Тому й заборонялося народною мораллю, народними методами вбивати корисних птахів. Не чіпай! Не займай! Не руш! Такі були народні перестороги, обереги щодо природи і птахів.
Весна:
А зараз для всіх вас загадки. Це теж своєрідні перлини народної мудрості й творчості. Як влучно дає в загадках народ характеристику птахам – один, два штрихи, і ми безпомилково впізнаємо їх.
Ось послухайте і відгадайте:
· Які ключі до неба добираються? (Журавлині)
· Хату на хаті має, жабам рахунок знає? (Лелека)
· Вдень мовчить, в вночі кричить (Сова)
· За вікном гніздо будує, тільки в нас не зимує (Ластівка)
· Дзьоб міцний і гострий має, шкідників ним добуває (Дятел)
· Двічі родиться, а раз умирає (Птах)
· Летіло, як міх, упало як сніг, лопатами ходить, а рогом їсть (Гуска)
· У воді купалася, а сухою зосталася (Качка)
· Із землі підніме й мале, а через хату не перекине й велике (Пір’їна)
· Які міста «літають»? (Орел.)
· Які птахи не сідають на землю? (Стрижі.)
· Який птах найменший в Україні? (Корольок.)
· Що для птахів страшніше взимку—голод чи холод? Чому? (Голод.)
· Який птах співає хвостом? (Бекас.)
· Гнізда яких птахів їдять? (Стрижів.)
· У якого птаха лише два пальці? (У страуса.)
Учитель.
Ось ви прослухали інформацію про найпоширеніших перелітних птахів нашої місцевості. А тепер, задавнім звичаєм, наші дівчата випекли жайворонків. Давайте візьмемо їх, вийдемо на двір і закличемо весну.
(Глядачі та учасники беруть жайворонків, ідуть у двір школи, підкидають і ловлять їх. Спіймавши, розламують і кладуть на гілках дерев для птахів. Потім усі йдуть розвішувати шпаківні.)