Таблиця “Художні засоби” літератури

Таблиця “Художні засоби” літератури №1

НазваВизначенняПриклад
ЕпітетХудожнє означенняПрощавайте, сині гори, білії сніги.
АлегоріяЗображення відокремленого поняття через конкретні предмети та образи.Грім розсердився..
ПорівнянняЗіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за допомогою іншого.«Москва, як ріка, загасає …»
ІроніяПриховане глузуванняЦе правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П’яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні..
МетоніміяЗближення, зіставлення понять за суміжністю позначуваних понять, коли предмет чи явище позначають за допомогою інших слів і понять.золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота)
ГіперболаХудожнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враженняшвидкий як блискавка, блискавичний
МетафораПриховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються.вечір-мулат підійшов до порога.
Риторичні питання, окликиПосилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді«Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» (О. Пушкін)
АнафориЄдинопочатокХоч раз.
Хоч раз ти повинен відчути,
Як тяжко рветься на цій землі
Древнє чоловіче коло,
Як тяжко зчеплені чоловічі руки,
Як тяжко почати і зупинити…
ЕпіфориЄдність кінцівок— У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
— У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.
ГрадаціяСвоєрідне угруповання визначень або за нарос­танням, або за ослабленням експресивно-емоцій­ної сили“Зросте любов моя, всякчас нова,  Люблю ніжніше, мовчки, до нестями”;
АнтитезаПротиставлення Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. (Chr. Wolf, «Kasandra»)
ІнвективаРізке обвинуваченняЯ.Савченко “Репліка” (реп-батл)
ПанегірикРізке звеличенняпохвальна промова на урочистих усенародних зборах
ІнверсіяПорушення узвичаєного порядку слів, перестанов­ка частин фрази.Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив?
АлітераціяПовторення приголосних звуківТінь там тоне, тінь там десь…
АсонансПовторення голосних звуківІ день іде, і ніч іде.

Таблиця “Художні засоби” літератури №2

Назва

Характеристика

Приклади

ЕпітетХудожнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису зображуваного об’єкта.Іменник: «трепет щастя», «вечора синь», «просинь мети»;Прикметник, дієприкметник: «щастя золотого», «стежки, скриті, інтимні», «грім залізний», «синь прозора», «гори найсвятії», «невсипущий мозок», «прив’ялі діброви», «втомлена пісня», «береза плакуча», «світе вольний, несповитий»;

Прислівник: «пес доброзичливо скривився», «води ритмічно, невпинно понесли його в своїх гарячих обіймах».

ПорівнянняВ основі — підметна або смислова подібність, схожість явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим.Сполучники: «круглі хмари, білі, як сніг, жваві, ворушливі, мов живе срібло», «мов зачарований, стоїть Бахчисарай»;Ор.В.: «горами хвилі підійма»;

Стверджувальна форма: «…дівчинонька така гарна, як зіронька»;

Заперечення: «ой то не зоря — то дівчина моя»;

Поширені: «По обидва боки високі, але не круті гребні гір, неначе дві велетенські зелені хвилі на морі піднялися разом, а далі збіглися докупи краями, злилися і тут підскочили вгору білою піною».

МетафораВживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності, аналогії, що міститься в їх семантиці, скрите порівняння, може бути розгорнуте в порівняння.«Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті», «скрізь і завжди він з вояцтвом…», «сплять — вкриваються вітрами», «облетіли надії».
МетоніміяВказівка на окреме явище, за яким передбачаються інші, заміна назви одного предмета назвою іншого на основі тісного зв’язку між ними.«Радіє Київ рідний мій»(Київ – замість кияни);«І Коллара читаєте з усієї сили, і Шафарика, і Ганка» (Коллара, Шафарика, Ганка – замість назви твору — ім’я автора).
АлегоріяПеренесення значень одного кола явищ на інше, напр.. відтворення людських характерів та взаємин в образах тварин, предметів, явищ природи, іносказання.«Вовк та ягня» (поміщики та селяни, або сильний, жорстокий та слабкий, незахищений).
СимволЗаміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом.Голуб – символ миру, свічка і символ краси («Є дівчина, якби сюди ввійшла — померкли б всі свічки та всі красуні») і символ життя («І ось в крові, в багні весільна сукня. І згасла свічка, як твоє життя»), і символ небезпеки («Завчасно ви глузуєте, панове, Дивіться як би свічка ця пожежі нам, бува, не наробила»).
ОксиморонСполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття, і як результат, виникає нове смислове значення (дотепно-безглузде, алогізм).«Многоголоса тиша», «дзвінка тиша», «вас я боюся, ви трупи живії, мрій наших спільних, любові, надій, вас я боюся — ви, зрадники-друзі…».

 

 

Таблиця “Художні засоби” літератури №3

Назва

Характеристика

Приклади

ІроніяПрихована насмішка.«На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує», «у всякого своя доля і свій шлях широкий».
ГіперболаПеребільшення.«Сліз поневолених людей не ріки — море розлилось, вогненне море», «Тобі я кину всі квітки до ніг…»
ЛітотаНадмірне неприховане применшення.«О принесіть, як не надію, то крихту радної землі…», «курці по коліно», «це такий чоловік, що в ложці води втопить».
Риторичні фігуриОсобливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією, з яскравим емоційним забарвленням, посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді.Запитання: «За що кара? За що мені муки? Кому я що заподіяв?»;Оклик: «Село! Село! Веселі хати!»;

Звертання: «І вам слава, сині гори, кригою окуті! І вам, лицарі великі, Богом не забуті!».

Рефрени (повтори)Неодноразове повторення тих самих слів і висловів для підкреслення важливості.Тавтологія – повторення одного й того ж чи близького за змістом або звучанням слова: «рано-вранці новобранці», «ворон-птах», «сад-виноград».Анафора – повторення слова чи словосполучення на початку речення або віршованого рядка, єдино початок: «Може, то тільки легенда… Може, то казка знадлива… Може, то відьма-гарячка… Може, і в сніжних пустелях…»

Епіфора – повторення слова чи словосполучення в кінці рядка або речення: «Свята брама одчинилась. Козака впустили, і знов брама зачинилась, навік зачинилась».

ІнверсіяЗворот поетичної мови з незвичайним порядком слів.«Лягло кістьми людей муштрованих чимало», «аби хто-небудь, мислію возросший до мене часом слух свій прихилив», «відношень дивних я знавець тонкий».
АнтитезаПротиставлення протилежних понять, явищ, предметів, людських характерів тощо.«Люди мучились, як в пеклі, пан втішався, мов в раю».
ПаралелізмПаралельне зображення чимось подібних предметів.«Ой річеско, голубонько! Як хвилечки твої — пробігли дні щасливії і радості мої! До тебе, моя річечко, ще вернеться весна; а молодість… не вернеться — не вернеться вона!..»
АлітераціяПовторення приголосних звуків.«Плили хмаринки, немов перлини… Набігли тіні — і… ждуть долини. Пробігли тіні — сумні хвилини.» (Н та Л)
АсонансПовторення голосних звуків.«Усе міняється, оновлюється, рветься, рветься, у ранах кров’ю сходить, з туги в груди б’є…» (Е, О, У)

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *