Творчий метод Флобера. Зарубіжна література 19 — початку 20 століття
Новаторство Г. Флобера
- Змалював повністю реалістичні картини, беручи факти із власного життя чи життя людей, які його оточували.
- Ввів у роман образи простих людей, які поєднували в собі як негативні, так і позитивні риси, суто «позитивних» героїв його твори не мали.
- Виступив проти поєднання реалізму і романтизму.
- Відсунув розповідь на задній план, головне місце надав показу життя простих обивателів провінційного французького містечка. ^ створив «об’єктивний метод».
- Не давав повністю деталізованих портретів своїх героїв. Як художник точними мазками пензля, подавав портретну характеристику героїв, зміни у їх настрой, що яскраво відображали їхні обличчя, погляди, жести.
- Використовував у творах імпресіоністичну манеру письма.
- Писав твори з характерними рисами психологізму, що проявилося у:
• формі психологічного аналізу;
• зовнішньому і внутрішньому, фізичному і психологічному, що злилися в єдиний потік;
- • найадекватнішій формі його стилістичного втілення — застосування невласної прямої мови, яку автор широко ввів першим у літературу;
• використанні художніх деталей, які сприяли психологічному аналізу особистості героя;
• передачі порухів серця. - Відмовився від поділу героїв на позитивних і негативних носіїв добра і носіїв зла. Як реальні люди його персонажі поєднали позитивні і негативні риси в складному переплетінні і різних співвідношеннях.
- Використовував невласну пряму мову, яку він перший широко ввів у літературу. Це така форма мовлення, де голос автора і голос героя твору перепліталися, причому автор постійно допомагав йому висловити те, що герою важко або непосильно передати словами.
Творчий метод Флобера. Зарубіжна література 19 — початку 20 століття
Повернутись на сторінку Творчість Гюстава Флобера
Повернутись на сторінку Зарубіжна література 19 — початку 20 століття