Урок № 1. Слово у житті людини. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи, українська література 5 клас

Урок № 1. Слово у житті людини. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи, українська література 5 клас

Мета: закріпити вивчене раніше про усну народну творчість; дати учням поняття про значення термінів «образне слово», «фольклор»; донести до свідомості учнів роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу; ознайомити їх із різними видами мистецтва; навчити дітей любити книгу, прищепити їм навички «культурного читання».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, українські народні казки, ілюстрації до казок, плакати «Книга — джерело знань», «Література — вид мистецтва».

 

 

ХІД УРОКУ № 1. Слово у житті людини. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи, українська література 5 клас

 

I. Організація класу

 

II. Оголошення теми і мети уроку

 

III. Виклад нового матеріалу

Книга — скарбниця людських знань, неоціненне духовне багатство кожного народу. Без книг не можна стати освіченою, культурною людиною.

Серед величезної кількості різноманітних книжок значне місце посідають твори художньої літератури.

Література — це мистецтво слова, вона в художній формі відображає життя народу засобами мови. Головним предметом зображення в літературі виступає людина.

Письменник, змальовуючи людей і їхні долі, змушує читача задуматися над життям, спонукає виховувати себе, наслідувати героїв, що полюбилися.

Специфіка мистецтва полягає в тому, що вона змальовує життя в образах. Образ людини (персонаж) — це художнє конкретно-чуттєве змальовування людської особи. Автор може змальовувати образ предмета, явища, природи. В основі художнього образу лежить дійсність. Художній образ — персонаж, людина.

Художні образи — це словесне відтворення різних подій, предметів, уявлюваних письменником.

Буваючи в полі влітку, ви, мабуть, бачили жайворонка, чули його спів. Жайворонок — пташка.
Коли ж Малишко пише: «Сивий жайворонок клепче срібні дзвони в небесах»,— то це вже художній образ. У літературних творах усе замальовується за допомогою словесних художніх образів.
Усі види мистецтва відображають життя в художніх образах по-різному. Види мистецтва є такі:

  • Декоративно-прикладне (оздоблення предметів).
  • Архітектура.
  • Живопис.
  • Графіка.
  • Скульптура.
  • Музика (звуками).
  • Хореографія (мистецтво танцю).
  • Театр і кіно (використовують елементи всіх видів).
  • Художня література (за допомогою слова).

Лише художня література є одним із видів мистецтва, що образно відтворює життя за допомогою слова, мови. Літературні образи створюються за допомогою мови.

Образ — це просто копія чи фотографія якогось життєвого факту чи людини. Письменник немовби заново створює життя і показує його в рухові.

До художньої літератури належать різні твори (оповідання, повісті, п’єси, вірші тощо), в яких описується природа, розповідається про життя, працю, боротьбу людей, їх почуття, внутрішній світ.

Кожний письменник уважно вивчає навколишню дійсність: людей, стосунки між ними, різні явища природи. Все побачене й почуте він обдумує і визначає, що добре, корисне, що погане, шкідливе, а також, що важливе. У всіх творах письменник зображує важливі, характерні події, явища, риси вдачі людей, малює словами художні образи.

Читаючи художню літературу, ми глибше пізнаємо світ та людське життя.

У літературній творчості важливе значення має слово, через яке письменник відображає всю різноманітність людського життя. Слова, вжиті не в прямому, а в переносному значенні, дають змогу стисло і влучно характеризувати якусь важливу рису людини, явище, предмет, подію, чітко виявляти своє ставлення до них. При цьому слово, ознаки якого переносяться на інше слово, втрачає своє самостійне значення, цікавить нас лише своєю вторинною ознакою, ніби підпорядковується тому слову, на яке переноситься ця ознака. Вживання епітетів, порівнянь, гіперболи, метафор, алегорії збагачує нашу мову. Без них мова була б значно біднішою.

На відміну від літератури усна творчість — це творчість не окремих осіб, а багатьох людей, народу. Здебільшого бувало так: якусь пісню якісно складав один талановитий народний співець, згодом ім’я співця забувалося, а його пісня, сподобавшись багатьом людям, передавалася з уст в уста, з покоління в покоління. Під час усної передачі ця пісня не могла лишитися такою, якою була спочатку. Нові співці вносили в неї щось від себе, удосконаливши її. Таким чином творцем пісні ставав великий колектив людей.

Так складалися не тільки пісні, а й фольклорні твори. Тому фольклор — творчість колективна.

Усна народна творчість виникла і розвинулась у зв’язку з працею людей, вона нерозривно пов’язана з життям, думками і прагненням трудового народу.

Фольклорно твори з’явилися задовго до того, як було знайдено письмо. Століттями вони поширювалися усно. Пізніше їх почали записувати письменники, вчені або інші грамотні люди. Деякі народні твори, зокрема прислів’я і пісні, дослідники знаходять у дуже давніх рукописних книжках. До наших днів дійшли також окремі рукописні фольклорні збірки, укладені двісті-триста років тому.

Письменники завжди збирали і записували народні казки, прислів’я, пісні, дотепні вислови, завдяки чому вони виникали постійно і повсюдно. Створюються вони й тепер. Є вже багато збірок, в яких уміщені казки, прислів’я, загадки.
Такі книжки користуються великою популярністю в народі.

Усна народна творчість, що виникла задовго до художньої літератури, була і є навичерпним джерелом творчого натхнення для письменників усіх часів і народів.

Так, саме на грунті народної пісні й думки виріс поетичний геній Т. Шевченка. їхній вплив відчувається у творчості І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, А. Малишка та взагалі багатьох відомих письменників минулого і сучасного.
Народна творчість — безцінне надбання, народний скарб, в якому зосереджена мудрість віків.

 

IV. Бесіда за запитаннями

1. У яких казках дійовими особами є: Маруся, батько, пан? (Розглядаємо ілюстрації.)

  • Кіт, Пес («Кіт та Пес»)
  • Лисичка, Журавель («Лисичка та Журавель»)
  • Лебідь, Рак, Щука («Лебідь, щука і рак»)

 

2. Хто автор цих казок? (Народ)

Учитель. У казці «Мудра дівчина» показано, як народ прославляє мудрість, кмітливість і розум селянської дівчини. Ми із симпатією і любов’ю ставимось до неї, а до пана — з ненавистю, огидою.

3. Хто з вас читав раніше казку «Фарбований лис»? Хто автор цієї казки? (І. Франко) (Розглядаються ілюстрацій.)

4. А хто автор казки «Котигорошко»? (А. І. Шиян)

Учитель. Найближчим часом ми з вами будемо знайомитись із казками. Вони вам допоможуть пізнати добро і зло.
З далеких часів минулого дійшли до нас і перші рукописні книги-літописи. Це найвдаліший вид літописної прози, що становить собою розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й докладні оповідання про історичні події. Автори літописів — літописці — розповідали про ті історичні факти, свідками чи участниками яких вони були самі або про які дознались з інших джерел, зокрема з усних народних переказів. Початок літописання припадає приблизно на Х ст. Відомий найдавніший літопис — «Повість минулих літ». Його первісний оригінал, як вважають учені, створений словесником київським Нестором Літописцем, не зберігся. Залишилися лише його пізніші списки, переписані та відредаговані — відомий Лаврентіївський список (1377) та Іпатіївський список.

Скарби усної народної творчості, видатні твори художньої літератури посідають важливе місце у формуванні нової всебічно розвиненої людини з передовим світоглядом. Діти! Книга, яка потрапить до ваших рук, збагатить вас знаннями про людей і про все навколишнє життя, розвиватиме у вас інтерес до життєвих явищ, прищеплюватиме вам гарні моральні почуття, стане засобом виховання.

Перед книжкою віками схиляло в шанобі голову людство, вважало її святинею.

Я впевнена, що жоден із вас не забуде тієї миті, коли вперше зостався наодинці з книжкою, навчався з нею розмовляти, відкривати кожну її сторінку, як широкі двері, в дивовижні й неозорі світи.

А хіба є серед нас такі, які б не були б вдячними й зобов’язаними книзі за те, що вона щоденно дає нашому розумові, нашому серцю неоціненну духовну силу й естетичну насолоду, без чого ми просто не були б тими, хто є.

Учитель. Діти! Візьміть у руки підручник. Притуліть його до себе. Ви відчуваєте, як із нього випромінюється тепло?
Це до вас промовляють герої літературних творів. Хочеться, щоб ви, діти, переймалися гордістю за рідну мову, і щоб для кожного з вас була святом душі та мить, коли на ваших вустах затріпоче образне слово.

 

V. Робота з підручником

1. Діти читають вступну статтю з подручника вголос.

2. Діти записують в зошити визначення:

а) Художній образ — це словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів, уявлюваних письменником.

б) Література — це вид мистецтва, що в художній формі відображає
життя народу.

VI. Бесіда за запитаннями

1. Що таке фольклор?

2. Які види мистецтва вивчають у школі?

3. Які ви знаєте види усної народної творчості?

4. Як створюються народні пісні?

5. Які твори належать до художньої літератури?

 

VII. Підсумок уроку

 

VIII. Домашнє завдання

1. Вивчити правила, записані в зошиті, напам’ять.

2. Переказувати прочитане.

Урок № 1. Слово у житті людини. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи, українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 5 клас

Комментарии закрыты.