ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ — ПРАВИЛЬНА ВИМОВА ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ, ЗВУКОСПОЛУЧЕНЬ І НАГОЛОСУ В СЛОВАХ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Орфоепічні норми — правильна вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень і наголосу в словах, українська мова

Хід заняття Орфоепічні норми — правильна вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень і наголосу в словах, українська мова

III. Актуалізація мотиваційних резервів на основі повторення вивченого

Спостереження над мовним матеріалом з елементами дослідження

Виразно прочитати текст, звертаючи увагу на правильну вимову виділених слів.

Усно відповісти на питання, що є останнім реченням тексту. Мова людська — невичерпна скарбниця. Вона володіє таким запасом різноманітних засобів для оформлення думки, здійснення комунікативних актів, реалізації естетичних потреб і етичних норм, що ми навіть за все життя осягнути до дна цей запас не зможемо. Тому усі засоби, які є досконалим інструментом формування думки і почуття, знаряддям впливу на інших людей, повинні служити людині справно. Мова глибоко пов’язана з нашим розумом. Це — багатство, успадковане особистістю і племенем, недремна свідомість, яка нагадує і застерігає. І мовлення є характерною рисою особистості в доброму або поганому її вияві, характерною ознакою сім’ї і науки, свідченням людського благородства.

Погане мовлення — це свідчення насамперед невихованості людини, а вже потім — її неосвіченості. Згадаймо застереження К. Ушинського: «…у нас часто трапляються особи дуже розвинені, обізнані й розумні, які хочуть вам сказати про яку-небудь справу, але є справжніми мучениками, .набридають слухачеві, стомлюють його і часто втрачають багато в житті через те, що школа не подбала, щоб розвинути в них вчасно природний дар слова». Хіба ж це не стосується сьогоднішніх проблем виховання культури мовлення? (За Н. Бабич)

Згрупувати виділені слова за наявністю: подовження приголосних, апострофа, уподібнення приголосних за м’якістю, уподібнення приголосних за місцем і способом творення, спрощення в групах приголосних.

Дати характеристику вимови приголосних звуків у кожній з отриманих груп.

Коментар. Подовжені приголосні вимовляються трохи протяжніше, ніж звичайно, і на письмі позначаються подвоєними буквами: обличчя — [облич:а], Ганна — [ган:а].

Приголосні перед апострофом завжди вимовляються твердо: в’юн — [вйун], м’яч — [мйач], дит’ясла — [дитйасла].

Тверді приголосні [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз] перед наступними м’якими уподібнюються за м’якістю і вимовляються м’яко: [пов’іс’т’], [сон’ц’а].

Уподібнення приголосних за м’якістю на письмі м’яким знаком не позначається.

За способом і місцем творення найчастіше свистячі приголосні уподібнюються шиплячим і навпаки.

1. У дієслівних формах на -ться, -шся, -чся відповідні букво-сполучення читають так: -ться —> -цьця [ц’:а], -шс —> -сься [с’:а], -чся —> -цься [ц’с’а], -жся —> -зься [з’с’а]. Наприклад: хвилюються [хвиел’уйуц’:а], сподіваєшся [спод’івайеис’:а], морочся [мороц’с’а], зважся [зваз’с’а].

2. У словоформах іменників на місці буквосполучень вимовляються такі звуки: -шці —> -сьці [с’ц’і], -жці —> -зьці [з’ц’і], -чці —> -цьці [ц’:і], -тці, -дці —> -цьці [ц’:і].

Наприклад: ромашці [ромас’ц’і], запорожці [запороз’ц’і], стежці [стЄз’ц’і], річці [р’іц’:і], квітці [кв’іц’:і], гадці [гац’:і].

3. Звукосполучення вимовляються як: -зж-, -здж-, -ждж- —> -жж-[ж:]; -сш-, -зш —> -щш- [ш:], зч, сьч —> щ [шч]. Наприклад: зжувати [ж:увати], з джемом [ж:Ємом], приїжджати [приейіж:ати], підрісши [п’ідр’іш:и], привізши [приев’і:ши], розчин [рошчин], Парасчин [парашчин].

4. Звукосполучення -тч-, -дч-, -тш- вимовляються як -чч- [ч:]: заквітчаний [закв’іч:аний], молодчик [молоч:ик], коротший [короч:ий].

Різні типи уподібнень приголосних характерні лише для усного мовлення, вони закріплені орфоепічними нормами і на письмі не позначаються. Для правопису таких слів треба застосовувати орфографічні правила.

При спрощенні у прикметникових формах вимова звукосполучень -тськ-, -дськ-, -нтськ- передається як: -тськ-, -дськ- —> -цьк-[ц’к], -нтськ- —> -ньсь- [н’с’]: закарпатський [закарпац’кий], лядський [л’ац’кий], студентський [студен’с’кий]. Такі спрощення на письмі не позначаються.

IV. Виконання системи завдань творчого характеру

Вибіркове письмо

Накреслити таблицю й заповнити її, виписавши слова, в яких є буквосполучення дч, тч, тц, дц, сьч, шч, жч, чц, зч, стц, рдц, ться, шся. Позначити знаком « + » або «-», чи спостерігається розбіжність між вимовою звуків та їх позначенням на письмі.

Орфографічний запис	Фонетична транскрипція	Наявність розбіжності між вимовою звуків та їх позначенням на письмі
Наприклад: заробітчани	[зароб’іч:ани]	+

1. «То, мабуть, заробітчани»,— подумав я (М. Коцюбинський).

2. Сподіваннями на Каховку зігрівалась тепер Яресьчина хата (О. Гончар).

3. Ми, братця, оце громадою давайте поміркуємо дещо — справи важливі є (А. Головко).

4. Неподалеку в натовпі біля конов’язі Гмиря спідлоба пильно дивиться на нього, і губи звело йому в злорадній усмішці (А. Головко).

5. У мене в сумочці лежав сірий пакет (В. Симоненко).

6. Черниш переступив з ноги на ногу і ненароком відчув чиєсь тепле спітніле плече (О. Гончар).

7. Сказано ж: солдатом не родишся, а робишся. (О. Гончар).

8. На однім кінці на тій удочці черв’як, а на другім — ви, рибак. (Остап Вишня).

9. Мак висить на жердці у сінях (Є. Гуцало).

10. Бічні вулиці були вже розчищені трохи (М. Коцюбинський).

11. По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна (І. Нечуй-Левицький).

12. Для неї здавалось, що вона тоне у річці (І. Нечуй-Левицький).

13. Лягаючи спати, наче пускаєшся плисти по морю ночі, невідомому, чорному (М. Коцюбинський).

14. Ми вкупочці колись росли, маленькими собі любились (Т. Шевченко).

15. Дужчав мороз, дим із коминів валив рівно, зливаючись з небом. От на цій річечці і вирішив Кузьма самотужки побудувати місток (М. Стельмах).

16. Поки бряжчали ще тітчині карбованці. за холодну воду не візьметься (М. Коцюбинський).

Дослідження-трансформація

Утворіть від поданих слів прикметники (суфіксальним або префіксально-суфіксальним способом). Поясніть звукові зміни, які відбулися, й написання утворених слів.

Тиждень, млость, пристрасть, ячмінь, користь, кореспондент, опонент, компост, кістка, форпост, капость, хвастатися, пеститися, виїздити, улестити, шелест, без ціни.

Дослідження-диференціація

Поставити наголос в однозвучних словах, визначити його функцію. У разі необхідності для з’ясування значення слів скористатися тлумачним словником.

Виступав Богдан Петро і Михайленко Богдан, зайшли Максименко Іван Максимович і Максимович Галина Іванівна; випрасувана білизна, білизна снігу; правило правопису, швець тримає правило; виборна кампанія, виборна картопля; людська шана, людське ставлення; прошу поради, прошу заспокоїтись; засіяли поле, засіяли зорі; не зроблю помилки, неприємні помилки; не вивчила байки, цікаві байки; стояли біля деревця, садили деревця; щодня приміряти, приміряти обнову зараз; раптово розсипались черешні, по небу розсипались зорі; викопану картоплю висипали на купу, висипали картоплю з мішка.

Навести три аналогічні приклади.

V. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на вдосконалення орфоепічних та орфографічних умінь і навичок

Дослідження-відновлення

Поставте замість крапок (де потрібно) пропущені букви.

Варіант 1

Ро..жарений, сміє..ся, бе..журний, ро..шарування, прині.. ши, не му..ся, не порі..ся, ..шити, б’є..ся, ..жінкою, змиє..ься, бе..шумний, ро..шукати, ма..ч, ..жувати, зустріне..ся, на дорі.. ці, покликан..я, безсмерт..я, повноліт..я, повніст..ю, весіл..я, навман..я, узбереж..я, вічніст..ю, роздоріж..я, папорот..ю, дерт..ю, радіомовлен..я, засил..я, ател..є, безчест..я, ніч..ю, безліч..ю, шерст..ю, затвердін..я, дин..я.

Варіант 2

У ложе..ці, кри..ці, кни..ці, Пара..чин, ..жиру, злі..ши, бе.. шапки, мі.. солдатами, ро..жеврітися, зупини..ся, на сте..ці, від-чепи..ься, сподіває..ся, згри..ши, ..шумом, бе..чинство, ..чищати, Іл..я, мудріст..ю, щаст..я, скрин..я, їдальн..я, лист..я, безліс..я, ріл..я, мід..ю, скатер..ю, пам’ят..ю, л..ється, постат..і, повінн..ю, засил..я, молод..ю, молодіст..ю, жовч..ю, рішел..є, у піднебес..і, подвір..я, радіст..ю, стат..я, стат..ей.

Розрізнювальний переклад

Подані слова російської мови перекласти українською й поставити наголос.

Варіант 1

Болтать, босой, брала, висеть, верба, веретено, отчим, гнала, дрова, далеко, комбайнер, коромысло, крапива, кидать, кишка, колея, кремень, мягкий, ненависть, ненавидеть, новый, обруч, олень, простой, паралич, петля, распоясаться, ремень, решето, разведка, спала, слабый, старый, твердый, тонкий, широко, щавель.

Варіант 2

Апостроф, приятель, страшный, смолчать, издательство, загадка, кроить, колесо, высоко, дощечка, загадочный, закат, молодежь, одиннадцать, попугай, ступень, товарищество, услуга, цыган, горошинка, задолго, засуха, иначе, индустрия, казахи, километр, красить, металлургия, партер, псевдоним, русло, статуя, толстый.

Виконання тестових завдань

Варіант 1

1. У якому рядку в усіх словах слід писати літеру ґ ?

А ..оробенятко, ..умка, ..уля, ..орщик, ..рунт;
Б ..орох, ..азда, ..осподар, ..отувати, ..удзик; В ..анок, ..валт, ..удзь, ..уральня, ..ніт;
Г ..остювати, ..ердан, ..острий, ..отовність, а..рус;
Д За..адка, ..отель, ..отівка, ..ілка, ..ості.

2. У якому рядку в усіх словах наголос падає на перший склад?

А Покровителька, порожній, правда, праска, працювати;
Б Портфель, правдоподібний, прибудова, примайструвати, принесений;
В Посуд, правосуддя, праслов’янський, приневолений, приносити;
Г Православний, прималювати, принада, принцеса, полотно;
Д Практика, прати, парта, принцип, приятель.

3. У якому рядку в усіх словах буквосполучення дж і дз позначають один звук?

А Підземний, віджити, відзоріти, дзвонар, джунглі;
Б Підзолистий, піджарити, дзвеніти, дзбан, дзенькіт;
В Дзюркіт, джміль, джерело, дзьоб, дзеркало;
Г Підживлення, джаз, кукурудза, відзвучати, джем;
Д Підзорний, підзахисний, джоуль, джазовий, підзвітний.

4. У якому рядку всі слова можуть мати подвійне наголошення при єдиному лексичному значенні?

А Дорога, березі, руки, книжки;
Б Насип, мука, золота, села;
В Землі, замок, атлас, приклад;
Г Усмішка, алфавіт, хворост, гостям;
Д Роботи, коса, образи, договір.

Варіант 2

1. У якому рядку в усіх словах слід писати літеру ґ ?

А А..роном, до..ляд, ..аздиня, ..умор, ва..а; Б ..олова, ..азель, ..ончар, ..лянути, ..ортати;
В ..анок, а..рус, ..едзь, ..ете, під..рунтя;
Г А..укати, ла..ідний, з..ортати, о..ляд, ..уляти;
Д Збері..ати, ..ава, ..ел..отати, ски..лити, ..азда.

2. У якому рядку в усіх словах наголос падає на перший склад?

А Засуха, котрий, малий, нитки;
Б Новий, нудний, обруч, оптовий;
В Бесіда, босий, випадок, загадка;
Г Тісний, легкий, товстий, приятель;
Д Легень, досвітній, праця, мавпячий.

3. У якому рядку в усіх словах буквосполучення дж і дз позначають один звук?

А Надзвичайний, підживитися, джунглі, відзнака;
Б Дзвін, джерело, їжджу, кукурудза;
В Надземний, відзначати, дзиґа, підживлення;
Г Підзахисний, джміль, підзолотити, піджарити;
Д Імідж, дзеркало, родзинка, відзив.

4. У якому рядку всі слова можуть мати подвійне наголошення при єдиному лексичному значенні?

А Шкода, викликати, байдуже, атлас;
Б Затишно, простий, завжди, помилка;
В Насип, обід, прийми, жила;
Г Дзвони, дрова, землі, досипати;
Д людський, дзвони, приклад, досипати.

Ключ

VII. Домашнє завдання

Прослухати україномовні радіо- або телепередачі, простежити за дотриманням їх учасниками орфоепічних норм української мови.

Розставити наголоси у словах, користуючись орфоепічним словником.

Аргумент, асимілятор, асигнування, бурштиновий, крайовий, життєвий, житьовий, орнамент, фарфор, чотирнадцять, зокрема, гуртожиток, корисний, феномен, діалог, монолог, сільськогосподарський, завдання, виховання, виняток, випадок, незліченний, навчання, досяг.