ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ДИКТАНТ). ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ В ГОЛОС НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ ТЕКСТІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ДИКТАНТ). ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ В ГОЛОС НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ ТЕКСТІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ДИКТАНТ). ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ В ГОЛОС НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ ТЕКСТІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ІV. Написання контрольного диктанту

Перше читання тексту контрольного диктанту вчителем

Ознайомлення семикласників із змістом тексту. Школярі звертають увагу на вивчені орфограми і пунктограми, з’ясовують лексичне значення незрозумілих слів тощо.

Читання тексту диктанту вчителем удруге й написання його школярами окремими частинами

ВДЯЧНІСТЬ

Несподівано літо прийшло з грозами. Уранці парить, а посеред дня миготять звідусіль блискавиці, ллє рясний дощ, а то й подекуди град випаде. Вода, слава Богу, відступила од пагорба, звільнила із свого полону луки, невеличке озерце. Навкруги розляглося безкрає море різнотрав’я.
У кроні гіллястого дуба знайшли собі притулок різні пташки: солов’ї, вивільги, горобці, горихвости. Вивільга прилетіла недавно. Маючи яскраве забарвлення, намагається потрапити на батьківщину саме навесні. Тому й не побачиш її серед молодого листя. Тільки чути голосне «туї-ліу, туї-ліу». Це якщо гарна погода. А на негоду почуєш няв-няв.
На гілці горихвістки звили гніздечко. Працелюбні пташки. Ні хвилини не сидять без роботи, старанно доглядають за малечею.
На лузі качка вивела дрібненьких пташенят. Химерні жовто-сірі клубочки невпинно копошилися довкола матері і казали кря-кря-кря (За А. Давидовим, 120 сл.).

Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка вчителем написаного

VІI. Проведення виразного читання вголос текстів науково-популярного стилю

ОБЛІПИХА КРУШИНОВИДНА
Родина маслинкові

Розлогий кущ або деревце до 4 м заввишки з сірою корою. Пагони спочатку сріблясті від лусочок та зірчастих волосків, потім іржасто-бурі, з довгими колючками. Листки лінійно-ланцетні, коротко-черешкові, цілокраї, зверху зелені, зісподу — бурувато-сріблясті від зірчастих лусочок. Рослина з одностатевими, дрібними, невиразними квітками. Тичинкові квітки буруваті, в коротких колосках, маточкові — зеленуваті, містяться в пазухах листків поодиноко або по 2–5. Плоди — кулясті, жовтуваті або оранжево-червоні кістянки, майже сидячі, густо обліплюють кінці гілок, ароматні. Цвіте у травні, плоди достигають у серпні-вересні. Культивують по всій території України у садах, парках, уздовж доріг, у полезахисних смугах. У дикому стані росте в дельті Дунаю (Одеська область). Харчова та лікарська рослина. Завдяки приємному смаку та аромату плоди використовуються в харчовій промисловості. З них готують сиропи, варення, желе, пастилу. Плоди містять дуже цінну облепихову олію.
Обліпиха — гарний медонос, декоративна рослина. Її використовують також для закріплення пісків, заліснення балок, берегів водойм (Н. Бойко).

ОЖИНА СИЗА
Родина розові

Кущ 60—150 см заввишки з дуговидновигнутими, сизими від нальоту пагонами, укритими шипиками. Листки трійчасті з прилистками, листочки надрізано-зубчасті. Квітки великі, правильні, білі, зібрані в негусті щитки. Квітконоси довгі, тонкі. Плід — складна кістянка, тьмяно-чорна, соковита, укрита сизим нальотом. Цвіте у травні—червні. Плоди достигають у серпні—вересні. Росте по берегах річок та інших водойм, у підліску вологих мішаних та листяних лісів, на зрубах, по балках, майже по всій території України, особливо на Поліссі і північно-західних районах лісостепової зони, іноді утворює зарості. Рослина харчова. Плоди використовують свіжими і сушеними. З них готують джеми, варення, мармелад, сиропи тощо. Плоди збирають уручну в маленькі кошики. Сушать на сонці або в сушарці при температурі 55–60 °С. Ожина — добрий медонос. Близький вид ожини сизої — ожина несійська, ведмежина — також поширена в підліску хвойних і мішаних лісів Полісся і лісостепової зони. На відміну від ожини сизої, вона має 5–7-перистих листків, плоди в неї без сизого нальоту. Використовується так само (Н. Бойко).

СОРОКОПУД-ЖУЛАН

Найчисленніший і найцікавіший. Це чепурний птах трохи більший за горобця (вага близько 30 г). Забарвлення голови і шиї самця попелясто-сіре, черевце біле з рожевим відтінком, крила і шия чорно-бурі, через очі проходить чорна смужка. Самка і молоді птахи забарвлені скромніше.
Птах перелітний. Повертається навесні, коли вже зазеленіють дерева і кущі, а відлітає восени. Гніздиться на узліссях, у садах і парках, насамперед біля річок. Своє чашоподібне гніздо влаштовує десь у непролазному чагарнику на висоті 1–2 м від землі, інколи ж на деревах або просто на землі. Насиджує яйця самка протягом двох тижнів, а самець приносить їй корм.
Живиться переважно великими комахами, гусінню, зрідка маленькими ящірками, мишовидними гризунами та пташенятами. Сидячи десь на вершині дерева, куща, на телеграфному стовпі чи проводах, птах уважно поглядає на всі боки. Упіймавши здобич, повертається на попереднє місце, де і їсть її.
Сорокопуд чорнолобий — досить численний у нас птах. За способом життя і зовнішнім виглядом схожий на жулана, яскраво-рудого кольору і має чорний лоб, звідки і назва. Крім цього, він гніздиться на високих деревах, інколи в садах поруч із людським житлом. Живиться переважно комахами.
Сорокопуд сірий, або великий, улітку зустрічається рідко, проте в листопаді з півночі на зимівлю до нас їх прилітає досить багато. Він більший за попередні види (вага 65 г), сірий, довгохвостий. Знищує багато мишовидних гризунів, зрідка пташок.
Отже, сорокопуди приносять велику користь сільському господарству і їх дійсно треба охороняти і приваблювати в сади, парки, ліси, а особливо на поля, виставляючи там жердини (Ф. Гальченко).

ХІ. Домашнє завдання

Дібрати текст науково-популярного стилю про представників флори або фауни вашої місцевості.