ОСНОВА СЛОВА І ЗАКІНЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ОСНОВА СЛОВА І ЗАКІНЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ ОСНОВА СЛОВА І ЗАКІНЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Робота над текстом

Прочитати текст. Дібрати заголовок. Яка основна думка цього тексту? Визначити тип і стиль мовлення. Які ще лікарські рослини ви знаєте? Виписати спільнокореневі слова. Виділити в них основу і закінчення.

Любисток — житель гір півдня Європи, вже давно здобув права громадянства в Україні. У нас виник цілий ряд назв цієї рослини: усі вони пов’язані з повір’ям про те, що любисток — це зілля, яким можна причарувати когось, примусити любити себе. Через те у нього є цілий ряд схожих назв: любчик, любця, люби-мене, любист, приворотне зілля.

Так само як калина або явір, любисток оспіваний у піснях про нещасливе кохання. Використовується він у народній медицині як засіб від головного болю, для лікування нервових та шлункових захворювань. Любистком українські дівчата мили волосся, щоб було густим і блискучим.

До слів лікування і причарувати дібрати спільнокореневі слова.

Бесіда

Учитель пропонує пригадати, які значущі частини слова їм відомі. З чого може складатися слово? Які значущі частини слова входять в основу слова? Навести приклади. Перевірити свої знання, виконуючи вправи.

IV. Виконання системи творчих вправ

Прочитати. Виписати з кожного ряду слів спочатку різні форми тих самих слів, а потім — спільнокореневі. Обґрунтувати свою думку.

Рослина, рослинний, виростити, рослин, рослиною; сад, саду, садівник, садити, садовий; ліс, лісник, лісовий, лісами, пролісок; дуб, дубовий, дубами, дубняк, дуби.

Скласти три-чотири речення, пов’язані між собою за смислом, використовуючи подані слова.

Коментар учителя. Робота з таблицею задля удосконалення мовних знань п’ятикласників.

Слід розрізняти

Омонімічні кореніСпільні корені
Радість, радіти, радісний, радитись, нарада, порадаБік, вбік, бочок, збоку, на боці

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань з базовими

Закінчення — значуща частина слова, що виражає його граматичне значення, стоїть у кінці слова і служить для зв’язку слів у словосполученні та реченні (зоря — зорі, зорею, зорю; сад — саджу, садити, садять, саджати). Основа — це частина слова без закінчення, що виражає лексичне значення слова (повітря, радість, гарний, запашний). Вона може складатися із префікса, кореня, суфікса (квіти, квітка, уквітчаний).

Слова бувають змінні та незмінні. Змінні слова мають закінчення і служать для поєднання слів у словосполучення та речення (Я, любити, поливати, рослина. — Я люблю поливати рослини). Зміна закінчення — це зміна форми слова. Лексичне значення у таких словах — однакове (троянда, троянди, троянду, трояндою). Незмінні слова не мають закінчень (десь, там, незабаром, піаніно).

Зміна основи слова приводить до утворення нових слів з іншим лексичним значенням (росте, вирощувати, рослина, зарослі).

Спільнокореневі слова (споріднені) — це слова, що мають спільний корінь, але різні лексичні значення (природа, природній, природний, природничий, природник, природодослідник, природолюб, природокористування).

Робота з текстом

Прочитати текст. Стисло переказати його. Пояснити назву твору. З’ясувати походження назв інших весняних місяців.

БІЛОКОРА РЯТІВНИЦЯ

Березень… Ранок року. Після тривалого зимового сну прокидається жива природа. Пригріло сонце — і рушили по судинах стовбурів соки.

Серед дерев однією з перших відгукується на поклик і ласку весни білокора красуня-береза. Тому-то й перший весняний місяць назвали на Україні її ім’ям.

Береза милує наш зір у будь-яку пору року. Та найпривабливіша вона напровесні, коли тільки-но розвинуться ніжні, жовто-зелені, ще липкі листочки.

Береза — окраса нашого краю. Вона — одна з кращих декоративних дерев, мила у селах і містах.

Береза дає непогану деревину і високоякісне паливо. Їжа, зготовлена на вогні з березових дров, є чи не найсмачнішою. Та не тим тільки славна.

Вже не одне сторіччя люди вдаються по допомогу до неї. І цілком слушно: береза — рослина-зцілитель (Г.Смик).

Виписати з тексту змінні слова. Позначити в них закінчення. Знайти слова з нульовим закінченням. У виділених словах визначити основу й закінчення.

Реконструювання речень задля створення зв’язного висловлювання
Із деформованих речень скласти текст. Знайти спільнокореневі слова. Весна, ми, піти, до, ліс. Зійти, сонце, подихнути, легенько, вітерець, і, всі, дерево, в, ліс, заспівати. Кожний, співати, свій, пісня. Береза, співати, ніжний, пісня. Слухати, ця, пісня, хотіти, підійти, до, білокора, красуня, й, обняти, вона. Дуб, співати, мужня, пісня. Коли, ми, слухати, пісня, дуб, ми хотіти, бути, сильний, відважний.

Який висновок можна зробити про роль закінчення у словах?

З’ясувати значення слів сильний, відважний.

Робота з текстом

Прочитати. Визначити тему тексту. Дібрати заголовок. Дописати пропущені закінчення. Позначити у словах основу й закінчення.

Того рок.. була рання весн.. . У середині квітн.. зацвіли сад.. . Настав травень.

Маленьк.. дівчинк.. Оля пішл.. одного ясного весняного ранку в сад і побачила велику червону квітк.. троянд.. . Вона побігла до мами і ра-дісн.. сказала:
— Мам.., червон.. троянд.. зацвіл..

Мам.. прийшл.. в сад, поглянула на червон.. квітк.., усміхнулася (За В. Сухомлинським).

Визначити граматичні ознаки виділеного слова. Яким синонімом можна його замінити? В обох словах виділити основу й закінчення.

Зробити синтаксичний розбір останнього речення.

V. Систематизація й узагальнення знань

1. Як знайти закінчення й основу в слові?

2. Чи всі слова мають закінчення?

3. Визначити закінчення у словах школяр, зошит.

4. Чи можна визначити лексичне значення слова за його закінченням?

VII. Домашнє завдання

Виписати з тексту художнього стилю 3—4 іменники, прикметники і дієслова. Визначити основу слів і закінчення. З’ясувати лексичне значення кожного слова.

ОСНОВА СЛОВА І ЗАКІНЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова