ПОВНІ Й КОРОТКІ, СТЯГНЕНІ ТА НЕСТЯГНЕНІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повні й короткі, стягнені та нестягнені форми прикметників, українська мова

Хід заняття Повні й короткі, стягнені та нестягнені форми прикметників, українська мова

III. Актуалізація опорних знань

Творча вправа «Знайди ключ»

► Запишіть якісні і відносні прикметники у дві колонки та прочитайте фразеологізм, використовуючи лише четверті букви кожного слова.

Сліпий, грушевий, донецька, добра, джерельна, молодий, морські, жовтий, полтавський, білий, залізні.

Ключ: проти шерсті.

IV. Розширення й поглиблення матеріалу

Спостереження над мовним матеріалом

► Прочитайте словосполучення. Знайдіть у них прикметники та визначте їх розряд. Чи відрізняються деякі форми прикметників, ужитих у словосполученнях, від тих, що ми використовуємо в сучасному мовленні? Випишіть їх.

1. Вулиця широкая — вулиця широка.

2. Трава зеленая — трава зелена

Коментар. Такі форми прикметників називаються повними нестягненими. Більш звичними для нас є повні стягнені форми прикметників жіночого, середнього роду та множини.

Навчальна лекція

Повні форми (стягнені й нестягнені) змінюються за відмінками. Стягнені форми мають прикметники чоловічого, жіночого, середнього роду в усіх відмінках однини та множини. Називний та знахідний відмінки жіночого й середнього роду однини, а також називний та знахідний відмінки множини мають стягнену форму, яка є нормою в сучасній українській літературній мові. Стягнені форми утворилися в давній мові від злиття закінчення давнього вказівного займенника із закінченням коротких прикметників. Паралельні нестягнені форми якісних прикметників у називному та знахідному відмінках жіночого та середнього роду однини й множини поширені в усній народній творчості, поетичному та розмовно-побутовому мовленні.

Короткі ж форми збереглися лише від нечисленної групи якісних прикметників у називному та знахідному відмінках однини (рясен, зелен, дрібен). Короткі форми якісних прикметників є незмінними. У зіставленні з повними формами вони є первинними й були основою для виникнення повних форм. Вони також уживаються найчастіше в поезії, фольклорі.

Робота в групах

► Прочитайте народні пісні, виділіть прикметники та скажіть, чи всі форми прикметників характерні для сучасного мовлення, чим вони відрізняються від літературної норми. Зазначте форми прикметників.

Перша група

Зеленее жито, зелене,
Хорошії гості є в мене,
Зеленее жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть.

Друга група

Ой сивая та зозуленька,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та і облітала,
А в одному та і не бувала.
А в тім саді три тереми:
А в першому — красне сонце,
А в другому — ясен місяць,
А в третьому — дрібні зірки…

Третя група

Ой весна, весна — днем красна,
Що ж ти, весно, принесла? —
Принесла я вам літечко,
Ще й рожевую квіточку…

Лінгвістично-стилістичний аналіз

► Випишіть якісні прикметники з пояснюваними іменниками, визначте форму прикметника. Допишіть, де це можливо, співвідносну форму повну (стягнену / нестягнену) або коротку, зберігаючи рід, число, відмінок.

1. Якубович мені заважав. Я його познайомив з моїми хазяями — і сам не рад (М. Коцюбинський).

2. Та світи ж ти їм дорогу, Ясен місяць угорі (П. Тичина).

3. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде. А хто ж мене, молодую, та й додому одведе? (Народна пісня).

4. Пливе човен, води повен, ніхто не спиняє; кому спинить — рибалоньки на світі немає (Т. Шевченко).

5. Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, Солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (Б. Олійник).

6. Морозом очі окує, а думи гордії розвіє, як ту сніжинку по степу (Т. Шевченко).

7. Там, в донецькім степу, за Дінцем, за піснями й літами, жоден вітер не владен зітерти [Сосюри] веселі сліди (С. Иовенко).

8.І прудко, мов іскри з багаття огнисті, мов хвилі гірського потоку сріблисті, летять голоснії пісні.

9. З високих круч луна орлиний клекіт.

10. Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу.

11. Будуть сніжнії зорі таночки вести з буйним вітром, мов коло дівоче.

12. Вабить, кличе далекая муза мене.

13. І в серці моїм переможнії співи лунають (З творів Лесі Українки).

Творче завдання (по варіантах)

► Спробуйте скласти вірш, заримувавши.

Варіант І — короткі прикметники: дрібен, ладен, славен, повен, зелен.

Варіант II — прикметники в повній нестягненій формі: вечірняя, вірная, милая, молодая, святая.

Аналітико-синтетична вправа

► До прикметників, що мають короткі форми, доберіть антоніми (можливо й однокореневі).

Красивий, урожайний, легкий, ясний, гострий, квітчастий, жонатий, частий, розмаїтий, тихий, вороний, дрібний, гарний, чорний, смачний, живий, справедливий, готовий, живий, ранішній, спокійний, лисий, голодний, авантюрний, рідний, благословенний.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Гра «Топай, плескай»

► Коли вчитель називає повні нестягнені прикметники, треба один раз плеснути у долоні, короткі — топнути ногою, повні стягнені — пропустити безшумно.

Славен світ, багряні гаї, зіронька вечірняя, дівчинонька вірная, мила годинонька, степ повен, ясен вечір, сині ріки, добреє діло, срібен серпик, прехороша оселя, зеленеє жито.

VII. Домашнє завдання

► Виписати 10 прислів’їв і приказок, до яких входять два і більше прикметників, визначте з-поміж них якісні та їх форму — повну стягнену чи нестягнену, коротку. Сформулюйте висновок: прикметники якої форми зустрічаються найчастіше.

Повні й короткі, стягнені та нестягнені форми прикметників, українська мова

Повернутися на сторінку Українська мова