Загальна характеристика й розмаїтість кишковопорожнинних. Вивчення будови прісноводної гідри, біологія
Хід заняття Загальна характеристика й розмаїтість кишковопорожнинних. Вивчення будови прісноводної гідри, біологія
I. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
- Чим відрізняються багатоклітинні й одноклітинні організми?
- Яке значення губок в екосистемах?
- Як люди використовують губок?
II. Вивчення нового матеріалу
Під час розповіді про кишковопорожнинних слід звернути увагу на деякі особливості.
Особливості зовнішньої будови й екологія групи
Кишковопорожнинні є багатоклітинними організмами з радіальною симетрією. Представлені одиночними або колоніальними формами, переважна більшість яких є хижаками. Існує дві основні життєві форми кишковопорожнинних — поліпи (ведуть прикріплений спосіб життя) і медузи (ведуть плаваючий спосіб життя). У життєвому циклі багатьох кишковопорожнинних ці форми чергуються.
Тіло кишковопорожнинних має форму мішка з одним отвором (ротовим), що оточений щупальцями.
Особливості внутрішньої будови
Під час ембріонального розвитку формуються два листки — ектодерма (зовнішній) і ентодерма (внутрішній). У кожному із шарів розташовується ряд спеціалізованих типів клітин. Між ектодермою й ентодермою розташований драглистий прошарок (мезоглея), що складається в основному з міжклітинної речовини з невеликою кількістю клітин. Товщина мезоглеї може бути незначною (у поліпів) або дуже великою (у медуз).
До складу ектодерми входять епітеліально-мускульні, жалкі (наявність цих клітин — характерна ознака типу) і проміжні (дають початок усім іншим типам клітин) клітини.
До складу ентодерми входять епітеліально-мускульні, травні, залозисті й проміжні (дають початок решті типів клітин) клітини.
Скорочувальні волоконця епітеліально-мускульних клітин ектодерми спрямовані вздовж поздовжньої осі тіла кишковопорожнинних, а епітеліально-мускульні клітини ентодерми — поперек поздовжньої осі. Епітеліальна частина клітин ентодерми несе один-три джгутики й здатна утворювати псевдоподії, які захоплюють харчові частки для наступного перетравлювання. Залозисті клітини виділяють у кишкову порожнину кишковопорожнинних травні соки, що перетравлюють харчові частки. Отже, у кишковопорожнинних наявне і вну-трішньопорожнинне, і внутрішньоклітинне травлення. Кишкова порожнина проста або розділена на камери (у поліпів) або канали (у медуз).
Кишковопорожнинні можуть мати елементи скелета з хітину або кальцій карбонату. Спеціальних органів дихання немає. Газообмін шляхом дифузії здійснюється всією поверхнею тіла.
Нервова система — дифузійного типу. Нервові клітини зірчастої форми розташовані безпосередньо під епітелієм. Вони з’єднуються один з одним відростками й утворюють єдину мережу.
Розмножуються кишковопорожнинні вегетативно (брунькуванням) або статевим способом.
III. Лабораторна робота Вивчення будови прісноводної гідри
Цілі: на прикладі прісноводної гідри ознайомитись із особливостями будови кишковопорожнинних, у висновках зазначити, які особливості будови поліпів є ознаками їх пристосованості до прикріпленого способу існування.
Обладнання та матеріали: постійні мікропрепарати гідри (поздовжній і поперечний перерізи), мікроскоп, інструктивна картка для виконання роботи, підручник.
Хід роботи
1. Розглянути зовнішню будову гідри.
2. Знайти передній і задній кінці тіла.
3. Розглянути щупальця, ротовий отвір, підошву.
4. З допомогою мікроскопа розглянути особливості будови зовнішнього і внутрішнього шарів тіла гідри.
5. Намалювати в зошиті схему будови прісноводної гідри і зробити відповідні позначення.
6. Зробити висновок і записати його в зошит.
Загальна характеристика й розмаїтість кишковопорожнинних. Вивчення будови прісноводної гідри, біологія
Повернутися на сторінку Біологія