Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми, українська мова
Мета: ознайомити шестикласників із лексикою активного й пасивного вжитку (архаїзмами, історизмами, неологізмами); формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізняти слова, що є у повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до звичаїв і традицій пращурів.
Внутрішньопредметні зв’язки:
Культура мовлення і стилістика: уживання слів відповідно до їх значення; доречне використання слів активної і пасивної лексики.
Лексикологія: засвоєння нових слів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
Хід заняття Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми, українська мова
IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Пошуково-вибіркова робота
Прочитати текст. Знайти слова, які вживаються досить часто в мовленні сучасників, і ті, почути які вам не вдавалося. Записати їх у дві колонки таблиці.
| Слова активної лексики | Слова пасивної лексики |
Віддавна осінньо-зимовий сезон належав рукодільництву. На Семена, тобто 14 вересня, вносили до хати господарські снасті бондарі, шевці, кравці тощо. Для жінок це було на Іоанна Предтечі (6 жовтня). З цього часу в сільських оселях мали з’явитися прядки, гребені, веретена та інше похідне причандалля.
Довгими вечорами дівчата й молодиці пряли нитки за допомогою коноворота або веретен. Потім готову пряжу змотували в клубки, з яких снували снівниці та навивали кросна (В. Скуратівський).
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
Пояснення вчителем нового матеріалу за допомогою узагальнювальної таблиці
Лексика української мови за вживанням
| Активна лексика — це слова, які повсякденно використовуються в особистому і суспільному житті (загальновживані слова) | ||
| Пасивна лексика — це слова, які вже вийшли з ужитку (застарілі), і нові слова (неологізми), які лише нещодавно були створені або запозичені з інших мов | ||
| Застарілі слова | Неологізми | |
| Архаїзми — це застарілі слова, що є назвами різних предметів і явищ, які мають певні найменування в сучасній мові: ячати (кричати); всує (марне); червлений (багряний) | Історизми — це слова, що вийшли з ужитку разом із тими предметами, які вони позначали: волость, галера, рало | Це нові слова, які виникають у мові для позначення нових предметів і явищ: аквізитор (транспортний або страховий агент), дизайнер, сайт |
VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми
Коментоване письмо
Записати текст під диктовку. Знайти історизми, архаїзми, неологізми. З’ясувати значення незрозумілих слів.
Сучасникові важко уявити складний процес рукодільництва. А у давнину навіть мала дитина знала всі технологічні прийоми виготовлення лляного чи конопляного полотна, адже в їхні обов’язки входило допомагати матері сукати цівки чи снувати снівниці. Навички виробничого процесу передавалися з покоління в покоління, оскільки переважна більшість одягу, а також домашнього начиння — скатертини, рядготки, ряпчуни, ліжники тощо — виготовлялися вручну в домашніх умовах (З журналу).
Творче спостереження з елементами аналізу
Прочитати уривки віршованих творів. Знайти індивідуальні неологізми і визначити їх роль у тексті.
Он лащиться трава, ще й квіт-ласкавчик,
Мене ж ніщо у серце не торка:
Ні ліс, ні сад — зелений мій кудрявчик,
Ані в луску розплавлена ріка…
(П. Тичина)
Рожевий духоцвіт м’якої глини.
Дівочий образ трепетно ліплю.
Я запросив би Вас на іменини,
Якби не знав, що голову згублю.
А так —
один —
на весь безмежний острів
Гуляю сам з журбою нахильці.
Стримлять чуття,
Такі до болю гострі —
Забиті в серце згадки-пакільці…
(П. Тичина)
Настане день, настане час —
І розіллється знов медами
Земля, що освятив Тарас
Своїми муками — ділами,
Земля, що окропив Тарас
Громовозвукими словами.
(М. Рильський)
Лексико-синтаксична робота
Прочитати слова. З’ясувати, до якої лексики вони належать. За допомогою тлумачного словника з’ясувати їх значення. Увести слова у прості речення, ускладнені звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення.
Дворянин, війш, фунт, мурза, корець, сажень, гайдук, мотика, десятина, посполитий, тіун, даремщина, дідинець, куна, п’ядь.
Довідка: тіун — княжий виконавець; дідинець — укріплення; куна — стовп, до якого прив’язували винних; даремщина — примусова праця.
Лексична п’ятихвилинка
Дописати до кожного тематичного ряду 3—4 слова.
1. Назви старовинної зброї: мушкет, … .
2. Назви старовинного одягу: ночви, … .
3. Назви старовинного посуду: куманці, … .
4. Назви колишніх чинів: жандарм, … .
5. Назви старовинних одиниць виміру: десятина, … .
6. Назви складових компонентів комп’ютера: принтер, … .
7. Назви нових тканин: креп-паризьєн, … .
8. Назви нових професій: візажист, … .
Скласти 2—3 речення з однорідними членами при узагальнювально-му слові. Пояснити розділові знаки.
VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Яку лексику називають активною, а яку — пасивною?
2. На які групи ділиться застаріла лексика?
3. Які слова називаються неологізмами і в яких сферах суспільного життя вони вживаються?
4. Які слова називаються індивідуальними неологізмами?
IX. Домашнє завдання
1. Підготувати розповідь на тему «Лексика української мови за активністю вживання», дібрати приклади з художньої літератури.
2. Використовуючи активну й пасивну лексику, побудувати діалог на тему «Історія, пов’язана зі святом Покрови».
Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми, українська мова
Повернутися на сторінку Українська мова