СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ, ЙОГО БУДОВА І ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ В НЬОМУ, УКРАЇНСЬКА МОВА
ХІД ЗАНЯТТЯ СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ, ЙОГО БУДОВА І ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ В НЬОМУ, УКРАЇНСЬКА МОВА
ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа
Світ природи одкривається перед ясними очима перших літ пізнавання, усі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну…
О. Довженко
Одним із видів сполучникових складних речень є складносурядне речення, частини якого поєднуються за допомогою сурядних сполучників як синтаксично незалежні, рівноправні компоненти. А структура та смислова самостійність сурядних частин має відносний характер.
Опрацьовуючи цей розділ, ви навчитеся знаходити в тексті складносурядні речення; отримаєте знання про розділові знаки, що ставляться між частинами складносурядного речення та зможете їх обґрунтовувати; здобудете вміння й навички аналізувати й оцінювати виражальні можливості складносурядних речень та інших синонімічних конструкцій; дізнаєтеся про інтонацію складносурядних речень; усвідомите роль складносурядних речень при побудові висловлювань різних видів в усній та писемній формах.
ІІІ. Уведення учнів у поняттєво-термінологічне поле
Учитель звертає увагу школярів на таблицю або запис на дошці.
Складносурядне речення: дві або кілька граматични основ, сполучники сурядності, інтонація
ІV. Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібне на уроці
Колективна робота з текстом з метою зіставлення нових знань із базовими на основі актуалізації мотиваційних резервів учнів
· Прочитати текст. Визначити стилістичну належність його. Якими засобами образності досягається художність тексту?
Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Ліс ще дрімає… а з синім небом уже щось діється… Стрепенувся врешті ліс і собі заграв. У сю величну хвилину тихо розгортаються кущі — і на галяву виходить Хо. Вийшов Хо на галяву, сперся на сукуватий костур, майнув довгою бородою і повіяв від неї тихий вітерець, холодною цівкою вдарив у дерева. Сполохлись пташки й в одну мить ущухли.
Хто сидить посеред галяви, а навкруги панує мертва, прикра тиша. Пустотливий парус сонця зупиняється в зеленій гущині і лиш здалеку придивляється до сивої, мов туман той, бороди діда Хо, і не відважується наблизитись, не вважаючи на непереможне бажання попустувати з тою бородою.
Хто сидить на росяній траві, а стара пам’ять його підсовує йому образи, де свіжими, яскравими фарбами малюються події духу людського. Хто ще раз глянув на мовчазну природу, звівся, обгорнувся, як туманом, сивою бородою й подавсь стежкою з лісу на шлях.
А ліс ще якусь хвилину стояв нерухомий, мов мертвий (М. Коцюбинський).
· Знайти в тексті прості речення. Яку роль виконують у них сурядні сполучники?
· Накреслити схеми складносурядних речень. Пояснити, як поєднуються в них умовно прості речення.
· Переказати текст усно, доповнивши його власними роздумами на тему «У чому я бачу красу і мудрість природи», використовуючи складносурядні речення.
V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
Коментар. Частини складносурядного речення мають будову простих речень, однак вони тісно пов’язані між собою змістом та інтонаційно оформлені як єдине граматичне ціле.
Порівняйте: А літо йде полями і гаями, і вітер віє, і цвіте блакить (А. Малишко); Літо йде полями і гаями. Вітер віє. Цвіте блакить.
Частини складносурядних речень своєю граматичною будовою можуть відповідати називним, означено-особовим, неозначено-особовим і безособовим типам односкладних речень: Морозом скувало степ, а потім враз розгасло (О. Гончар).
У складносурядному реченні його частини з’єднуються як синтаксично однорідні компоненти, засобами зв’язку є сурядні сполучники — ті ж, що служать для поєднання однорідних членів: єднальні (і, й, та(і), ні-ні, ані, також): Реве Дніпро, й лани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко); протиставні (а, але, та(але), проте, зате, однак): Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться (Нар. мудрість); розділові (або, то, чи, хоч, то-то, не то — не то, хоч-хоч, або-або): Чи що було сьогодні, чи нічого не було (М. Коцюбинський).
VІ. Виконання системи творчих вправ на основі опрацьованого теоретичного матеріалу
Дослідження-відновлення
· Прочитати речення. Поміркувати, які сполучники доцільно вставити замість крапок. Обґрунтувати свій вибір. Записати відновлені речення.
1. Повітря тремтить від спеки, … в срібнім мареві танцюють далекі тополі (М. Коцюбинський). 2. Скоро проліски з-під снігу глянуть синіми очима … повіває теплий вітер над розкованим Дніпром (В. Сосюра). 3. Недобра мова йшла за побратима, … ти мовчав і знизував плечима (Д. Павличко). 4. Тієї весни рано прокинувся ліс … недовго дрімали дуби (В. Кучер). 6. Шлях часом відходив від річки, … річка оминала природні пагорби землі і відходила від шляху (І. Ле). 7. Вітру на морі не було, … клекотів сильний прибій (М. Трублаїні). 8. Літа ніколи не повертаються до людини, … людина завжди повертається до своїх літ (М. Стельмах).
· Провести експеримент і дослідити, чи зміниться зміст речень, якщо вставити сполучники іншого розряду.
· Пригадати вивчений у попередніх класах матеріал про сполучник як частину мови. Заповнити таблицю. Використати сполучники та приклади з вправи.
Розряди сполучників за значенням | Групи сполучників за значенням | Сполучники | Приклади |
Розвиток наукового мовлення
· Усно скласти висловлювання в науковому стилі про вживання сполучників у складносурядних реченнях. Скористатися матеріалом попереднього завдання.
Коментар. Часто плутають прості речення, що мають однорідні члени (особливо присудки), із складносурядними реченнями, бо ті й ті мають сурядний зв’язок. Щоб уникнути цього, слід починати синтаксичний розбір речення з визначення граматичних основ. Якщо граматична основа одна, то речення просте з однорідними членами: Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Шевченко).
Моделювання-дослідження
· За поданими початками утворити прості речення з однорідними членами та складносурядні. Дослідити стилістичні особливості цих конструкцій: які відтінки значень властиві синонімічним простим реченням з однорідними членами і складносурядним реченням.
1. Небо ще світилося … .
2. Осінь щедро засипала дубовим листям посохлі трави … .
3. До землі прихилився зоряний вечір … .
4. Вона припала матері до рук … .
5. У печі палав вогонь … .
6. Чорні голі дерева стояли в садку … .
7. Насунули снігові хмари … .
8. Світло хвилями ллється з неба… .
· Пояснити розділові знаки у змодельованих реченнях.
· Зробити словотвірний розбір виділених слів.
Стилістичний експеримент
· Перебудувати складносурядні речення так, щоб складові частини кожного з них стали окремими простими реченнями.
1. Там нікого не було — і Остап з Соломією присіли на мішках.
2. Борошняний пил висів у повітрі, а стіни, банти і постав були обсипані ним, як снігом.
3. Урешті мельник наказав їм зупинитися, а сам пішов наперед.
4. Остап опиравсь бистрині з усієї сили, але його кіл мало що помагав.
5. Остап придержав пліт — і обоє вискочили на берег, втомлені й мокрі.
6. У грудях у нього хрипіло і було боляче дихати.
7. Погода була сонячна й суха, та дув холодний осінній вітер і таки добре продував крізь лиху Соломіїну одежу (М. Коцюбинський).
· Зіставити речення і з’ясувати, якого стилістичного ефекту досягає автор, використовуючи в тексті складносурядні речення.
VІІІ. Домашнє завдання
· Із поданих простих речень утворити складносурядні в художньому стилі, добираючи різні сполучники сурядності. Визначити, як впливає заміна сполучників на значення речень. Зіставити побудовані речення й пояснити їхню стилістичну функцію.
1. Тінь від човна темніє на воді. 2. Море темним полиском мерехтить безкрайньо
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ, ЙОГО БУДОВА І ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ В НЬОМУ, УКРАЇНСЬКА МОВА
Повернутися на сторінку Українська мова