Контрольний докладний переказ тексту із творчим завданням, українська мова
Хід заняття Контрольний докладний переказ тексту із творчим завданням, українська мова
II. Читання тексту
«САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…»
У цій поезії все ніби так просто: вечір пізнього травня, зорі, тиша, сім’я вечеряє, мати клопочеться, плугатарі повертаються з поля, дівчата співають ідучи, щебече соловейко. Як же тепло, затишно, божественно в аурі цієї поезії!
Це восьмий вірш у Шевченковому циклі «В казематі», восьма дума у дев’ятому невольничому колі ув’язненого поета. Нібито все у цьому творі просто і ясно. Проте відчувається й щось причаєне, потаємне, нерозгадане.
У кожному слові трьох строф поезії розлите душевне батьківське тепло. На українську родину поет дивиться добротворними батьківськими очима. Він милується матір’ю, дочкою, яку ще треба «научати», дітьми, домашньою злагодою, таким простим і досконалим ладом родини, що вечеряє, справляючи найдавніший отой, милий, людяний обряд.
Кожне слово поезії пронизане силою, що йде від розуміння Шевченком чоловічої відповідальності за сімейне гніздо рідного народу. Та бачимо: зібралась, повечеряла бідна родина і спати лягла, проте чоловіка — батька й охоронця — у ній немає. Чи чумакує, чи вбитий десь на війні, чи поневіряється по заробітках, чи, може, помер? Плугатарі повертаються з поля до своїх сімей, а в цій родині свого плугатаря не ждуть.
Запеченими устами Шевченка говорить чоловік, мужчина, князь свого роду-племені. Головна чоловіча великодушна відповідальність — за малу, сімейну державу. І саме в родині — єдино надійна духовна опора чоловіка.
Поезія «Садок вишневий коло хати.» — то стогін душі окраденого долею чоловіка-одинака, до того ще й закинутого далеко від рідної землі. Проте ця поезія, мабуть, як жодна інша, доводить цілковиту несхитність Шевченка, готовність його за своє, за рідне стояти до останнього подиху.
Бо то є його українська сутність. Сутність чоловіка-захисника, чоловіка-оборонця.
Яким же разючим контрастом є нинішній стан українського чоловіцтва! Немає ладу в державі — суцільні незгоди в сім’ї. Немає законів, які надійно ту сім’ю захищали б. Виховний простір — передовсім телебачення — віддано зайдам і пройдисвітам, а їм абсолютно байдужа українська сімейна традиція як основа державності. Чоловік-трудівник позбавлений матеріальної основи для плекання божественного саду власних дітей. Можливо, тому й шириться пошесть наркоманії, розбещеності, пиятики, побутової розпусти?
А сім’ї незрідка вкладаються не вечерявши, хіба що ситі «хрущами» нескінченних обіцянок. Коли тут кого «научати»?
А Шевченків вірш досі парує смаковитим запахом пшоняного кулешу, дихає ароматом вишневого цвіту. Вірш зачаровує аурою божественного затишку родинної злагоди. (За М. Костенком. 350 слів)
III. Пояснення нових слів і запис їх на дошці
Аура — випромінюване чимось особливе поле, світло, німб. Каземат — приміщення у фортеці, де тримали ув’язнених. Контраст — різко окреслена протилежність у чомусь. Традиція — звичай, ідеї, норми, що передаються з покоління в покоління.
Зайда — бродяга, бурлака, волоцюга. Пройдисвіт — негідник, мерзотник.
VI. Написання переказу в чорновому варіанті
Творче завдання
Завершіть текст роздумами про стан сучасної української сім’ї, роль у житті української родини чоловіка-батька та про необхідність дотримуватись національних сімейних традицій.
IX. Домашнє завдання (на вибір)
Доберіть прислів’я, афоризми, цитати, фразеологізми про роль чоловіка-батька в українській сім’ї.
Відшукайте у Кобзарі тексти подібної проблематики. Порівняйте їх. Зверніть увагу на дату їх написання.
Напишіть есе «Аура божественного затишку родинної злагоди».
Контрольний докладний переказ тексту із творчим завданням, українська мова
Повернутися на сторінку Українська мова