Норма літературної мови як основне поняття правильності мовлення, її варіативність, українська мова
Хід заняття Норма літературної мови як основне поняття правильності мовлення, її варіативність, українська мова
II. Ознайомлення із темою, метою і завданнями
Мови — і рідної, і чужої — вчаться все життя. Кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив», бо рівень культури мови визначає і культуру мислення, і загальну культуру людини. Особистість не може формуватися без засвоєння доброї літературної мови. Якщо людина не навчиться говорити точно, доречно, виразно, якщо її мовлення не буде чистим і багатим, різноманітним, вона не навчиться добре, послідовно і логічно мислити, вона не зможе пізнати навколишній простір і відкрити свій внутрішній світ. Панас Мирний говорив: «Мова — така ж жива істота, як і народ, що її витворив». А народ — це окремі люди, кожна людина зокрема. Для усіх людей — носіїв мови, діють закони, які лінгвісти називають мовними нормами. Саме про них ми сьогодні і будемо говорити.
III. Виконання практичних вправ, спрямованих на повторення вивченого
Робота з опорною схемою
► Згадайте, що таке мовні норми. Які ознаки вони мають?
► Де зібрано закони писемної мови?
Матеріал для вчителя. Мовна норма — це сукупність мовних засобів, що вважаються правильними й сприймаються носіями мови як зразок суспільного спілкування в певний період розвитку мови і суспільства. Ознаки мовної норми: гнучка стабільність, варіантність, дотримання усталених, загальноприйнятих правил щодо слововживання, написання, наголошування слів, граматичного оформлення висловлювання. Закони писемної мови зібрані в «Українському правописі» (редакція 1993 p.).
Робота з таблицею
► Заповніть таблицю за поданим початком.
| Види норм української літературної мови | |
| Орфоепічні | Регулюють вимову звуків та наголошування слів |
| Лексичні й фразеологічні | |
| Морфологічні | |
| Синтаксичні | |
| Орфографічні й пунктуаційні | |
| Словотворчі | |
| Стилістичні | |
Робота з текстом
► Прослухайте уважно текст.
До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Мова — найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свої досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думи і сподівання.
Слово — це життя народу, невмируще джерело його поступу. З цього невичерпного джерела мовець здобуває і засвоює не тільки знання про навколишній світ, а й моральні та естетичні цінності. Тонкий різець слова формує і вигранює особистість. Прилучення до мовних скарбів надає нам духовної дужості, адже мова є най-могутнішим виявом національної культури.
Повсякчас потрібно відкривати для себе красу, неповторні барви, музику, високість і найтонші відтінки слова.
Висока культура мовлення, як складова гармонійної особистості, передбачає вміння правильно розмовляти і писати, активно і творчо застосовувати мовні знання відповідно до мети й умов спілкування. Цього можна досягти вмілим і доцільним уживанням слів, різноманітних синтаксичних конструкцій, а в усному мовленні — багатством інтонації.
Знання виражальних засобів мови й уміння використовувати їх залежно від потреб спілкування — вищий ступінь опанування мовної культури. Щоб забезпечити його, треба знати призначення мовних засобів досягнення стилістичної виразності мови (За І. Вихованцем).
► Знайдіть у тексті відповіді на питання.
- Як мова впливає на особистість?
- Що таке культура мовлення і як досягти її високого рівня?
Лінгвістичне змагання
Коментар для вчителя. Подальшу роботу на уроці пропонуємо організувати у формі змагання, розділивши клас на дві-три команди. Кожна виконує завдання, потім результати роботи колективно перевіряються, учитель веде облік помилок кожної команди і визначає переможця.
Конкурс 1. Орфоепічна розминка
► Поставте наголос у словах.
Адже, бажаний, ознака, близький, вимова, каталог, у цілому, вогкий, сільськогосподарський, дихання, завдання, одинадцять, дрова, другий, здійсненний, помаленьку, сімдесят, чотирнадцять.
► Які норми регулюють правила наголошення слів?
Конкурс 2. «Утвори форми слів»
► Утворіть, де можливо, дві числові форми іменників.
► Чому деякі іменники мають тільки одну числову форму? Наведіть свої приклади.
Кисень, вода, камінь, радість, колосся, блакить, Україна, птахи, жнива, оповідання, дітвора, площа, пісок, масло, хліб, сталь, переконання, солодощі.
► Які норми регулюють правила утворення форм слів?
Конкурс 3. Лексична робота
► З’ясуйте значення й стилістичне забарвлення кожного слова в синонімічних рядах. Визначте стрижневе слово кожного ряду.
Берегти — боронити — уборонити — зберегти. Бігти — мчати — нестись — гасати — ганяти — скакати. Парубок — юнак — хлопець — молодик — молодець. Безліч — чимало — чималенько — тьма — багацько — сила-силенна. Обличчя — лице — лик — пика — фізіономія — вид. Чудовий — чудесний — дивний — дивовижний — чарівний — пречудесний.
► Як стилістичне забарвлення слова впливає на правила його вживання?
Конкурс 4. «Кращий знавець фразеологізмів»
► Наведені фразеологізми запишіть у три колонки: розмовно-побутові, народнопоетичні, книжні. Поясніть їх значення, використавши фразеологічний словник.
Витріщити очі, слово в слово, язик чесати, з оригіналом згідно, з давніх-давен, шуми в серці, червоная калинонька, гуси-лебеді, рухоме майно, на точці замерзання, грати першу скрипку, як риба у воді, допекти до живого.
► Наведіть ще приклади фразеологізмів, що належать до трьох указаних груп.
Конкурс 5. «Увага! Суфікси!»
► У поданих іменниках визначте суфікси і поясніть їх роль у вираженні різних відтінків почуттів.
Шептун, дідунь, мамуня, вогник, вовчице, хатиночка, зміюка, кошеня, звірятко, хлопчисько, писака, звірюга, оченята, розбишака, зіллячко, зозулька, бородань, водиця, парубота, бродяга, голівонька.
Конкурс 6. Творча робота
► Складіть невеличкий жартівливий текст, використавши слова з попередньої роботи.
Конкурс 7. «Чергування!»
► Пригадайте правила чергування і/й, у/в, з/із/зі, -ти/ть, -ся/сь. Поясніть, чому мова закріпила їх у правилах, чого ми досягаємо дотриманням цієї варіативності.
Конкурс 8. Усна робота
► Визначте характер помилок у поданих конструкціях, підберіть правильний варіант.
Хочеться сказати кілька зауважень з приводу прочитаної доповіді. Звернемо увагу до легенди про Данко. У допомозі вчителю можуть стати й популярні посібники з історії живопису. У кінотеатрі ми зустріли Ольгу з Миколою і їхню Наталочку з косичками. Дядько Лев добре ставиться до Мавки, любить природу. Такі люди і молодь були достойними епохи, в яку вони жили. У своїх творах і віршах Шевченко гнівно викриває царизм. Хлопчаки тікали, накивавши п’ятами.
Конкурс 9. Стилістична робота
► З’ясуйте емоційні та стилістичні можливості наведених дієслів. Доповніть ряди власними прикладами. Штовхнути, козакувати, парубкувати, дівувати, гарувати, кухарювати, батрачити, наймитувати, багатшати, добрішати, старітися, молодіти, злішати, розумнішати, гладшати, теплішати.
Заметушитися, заспівати, заговорити, зажевріти, закричати, засвітися; розкричатися, розговоритися, розспіватися, розсістися, розшарітися.
V. Домашнє завдання
► Складіть текст про літературну норму з п’яти рядків за схемою:
1) іменник;
2) два прикметники;
3) три дієслова;
4) одне речення;
5) асоціативний рядок.
► Записати 10 українських народних прислів’їв і приказок, побудованих на антитезі або антонімії. Визначити стилістичне забарвлення цих мовних засобів.
Норма літературної мови як основне поняття правильності мовлення, її варіативність, українська мова
Повернутися на сторінку Українська мова