РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності

Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу

· Прочитати текст мовчки. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок, який би відбивав тему тексту. Аргументувати свій вибір. Переказати текст.

Яка хвилина!.. Уявіть собі, тітко, що наші батьки й братии пішли в похід. Але не на наказ царя й за царя, а за Україну, за її визволення. Борються, як боролися предки, перемагали. І отже, Бог дав, що остаточна перемога за нами. Уявіть собі, тітусю: ми побідили, Україна вільна! І нема вже ні чужих регіментарів у нас, ні московських воєводів, ні цар нам не пан, ні король, ні хан, а гетьман заправляє нашою країною — наш український гетьман! І ось він на сивому коні в’їжджає з поля боїв в золотоверхий Київ. Дзвони грають, сурми трублять на валах тої твердині, що цар нашими руками будував, із гармат палять, народ хвилюється, як море. Усі очі радісно горять, а груди воля розпирає: Осанна! Осанна! Дівчата квіти під ноги сиплють, малинові хоругви лопотять, як птиці, що крила широко розпустили, бо вже вилетіли із кліток. Осанна! Осанна! Осанна!

Уже наших козаків не поженуть копати канали московські, і вже на їхніх костях не будуть класти нової столиці. І забувають матері й сестри про синів і братів, що у визвольній боротьбі свої голови поклали, й підносять маленьких дітей на руках високо, понад голови юрби і кажуть: «Дивіться, це той, що нам виборов волю! Це гетьман!..»

Ах, як я такої хвилини бажаю! Хай би я її бачила з вікна чернечої келії, хай би мені серце з великої радості надвоє розірвалося, але знала б я, що була щаслива (Б. Лепкий).

· Охарактеризувати складносурядні речення (визначити будову, смислові зв’язки між частинами). Поміркувати, чим відрізняється інтонація складносурядних речень від простих. Пояснити вживання розділових знаків.

· Зробити фонетичний розбір виділеного слова.

Матеріал для вчителя. Осанна — молитовний вигук стародавніх євреїв і християн; слава (хвала) Богу! Регімент — полк найманого війська.


ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Коментар. Інтонація в складносурядному реченні залежить від смислових зв’язків між його частинами, а ці зв’язки — від сполучників. Розрізняють два типи інтонації складносурядних речень: перелічення і зіставлення. При інтонації перелічення в кінці кожної частини складносурядного речення, крім останньої, підвищується тон і робиться пауза. Ця інтонація притаманна реченням, що передають одночасність або послідовність подій: На південному схилі горбика сонце вже розтопило сніг, і вітер шелестить густою осінньою травою (О. Копиленко).

При інтонації зіставлення в кожній частині логічний наголос падає на той член речення, який протиставляється: Добро не пропадає, а зло вмирає (Нар. творчість).

Частини складносурядного речення відділяють одну від одної комою, крапкою з комою і зрідка — тире.

Колективне опрацювання схеми

· Розглянути схему. Сформулювати правила вживання розділових знаків у складносурядному реченні.

Складносурядне речення [ ], і [ ].

Розділові знаки: кома (,), крапка з комою (;), тире (—)

1. Кому слід ставити перед сполучниками сурядності: і(й), та, а, але, однак, зате, проте, аби, чи, ні — ні, то — то, або — або, не то — не то, чи то — чи то та ін.

Кому не треба ставити:

· з неповторюваним сполучником і, та(і), чи, або, якщо частини мають спільний другорядний член речення;

· обидві частини складносурядного речення однотипні (називні, безособові, окличні або питальні).

2. Крапку з комою слід ставити між ускладненими або далекими за змістом частинами.

3. Тире слід ставити, якщо друга частина речення виражає висновок, наслідок і вимовляється з різким підсиленням голосу.

V. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на формування пунктуаційних умінь

Дослідження-аналіз

· Прочитати виразно речення. Зробити інтонаційно-змістовий аналіз їх.

1. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом сизий деревій (Л. Костенко).
2. Голос, тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і розходився на всі боки: то розлягався у високім просторі; то слався по землі, по зелених житах; то завмирав оддалеки на полях розлогих; то вливавсь в душу якимсь несвідомим щастям (Панас Мирний).
3. Я воду пив з твого лиця, а ти, мов зіронька, пишалась (Р. Лютий).
4. А за садами левада, за левадою долина, а в долині тихий ледве журкотить струмок, оброслий вербою й калиною та окутаний широколистими лопухами; а в цьому струмку купається опецькуватий білявий хлопчик (М. Шумило).
5. Чи нам відчиняться пізнань важкі ворота, чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко).
6. Ударив грім, і зразу шкереберть пішло життя (В. Стус).
7. То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу (П. Воронько).

· Записати речення, пояснити пунктограму кома і крапка з комою в складносурядному реченні.

· Дослідити, що з’єднують повторювані сполучники в другому реченні — однорідні члени чи частини складносурядного речення. Свою відповідь аргументувати.
Розвиток мовлення учнів

· Прочитати початок тексту. Продовжити його роздумом про те, чи є у вас сила духу та як ви її виробляєте. У висловлюванні використати складносурядні речення. Пояснити розділові знаки.

Як набути силу духу? Найкращий союзник — праця, а найстрашніші вороги — лінощі й розхлябаність. Треба боротися з «я не хочу» і говорити собі «я повинен». Усі палять, а ти не пали. Непогано було б подивитися кіно по телевізору, але ще не зроблено уроки. Значить треба сісти за письмовий стіл… Поступово прийде почуття того, що ти володієш своїми емоціями, вчинками, звичками… (За П. Поповичем).

· Чи є у вашому колективі розхлябані однокласники? Як до них ставляться оточуючі? Які поради слід давати таким людям? Сформулювати їх, дотримуючись культури мовлення.

· Розібрати виділені слова як частину мови.
Творче моделювання

· Змоделювати складносурядні речення, дібравши першу частину так, щоб кома між ними не ставилася.

1. … та шумлять густі ліси.
2. … і солов’їний чується дзвінкий спів.
3. … й сонце на горизонті піднялося.
4. … і весняне повітря на нас дихне теплом.
5. … та калина гарна чекає холодів.
6. … і туман стелився до річки.
7. … та снилась їм чудова літня подорож.
8. … і хлопці переможуть у змаганнях із футболу.
9. … і хочеться творити заради людства.

· Зробити синтаксичний розбір перших трьох речень.
Лінгвістичне дослідження

· Прочитати речення. З’ясувати, чим зумовлена виразність складносурядних речень, з яким стилем мовлення пов’язується вживання їх. Дослідити особливості інтонування таких речень і визначити, за яких умов ставиться тире між частинами складносурядного речення.

1. Найменший шелест або стук — і моє серце падає і замирає.
2. Вона (Соломія) приклала до рани мокру холодну ганчірку — і Остапові стало легше.
3. Їй (Соломії) жаль стало молодого змарнованого життя — і вона заплакала.
4. Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів.
5. Йому (Остапові) докучило дивитись на жовті стіни комишу — і він заплющив очі.
6. Гіца з Раду підвечір прокидалися — і в задимленій хатці ставало весело й гамірно (З тв. М. Коцюбинського).

· Накреслити схеми речень.

Методичний коментар. Аналізуючи смислові зв’язки й інтонаційне оформлення поданих складносурядних речень, учні доходять висновку, що тире ставиться, по-перше, якщо частини складносурядного речення виражають швидку чи несподівану зміну подій, думок або різко протиставляються, по-друге, якщо є інтонація зіставлення (перша частина вимовляється вищим тоном, а друга — нижчим). Отже, тире в складносурядних реченнях, як правило, вказує на додаткові смислові, емоційні і стилістичні відтінки.

VІ. Систематизація й узагальнення знань учнів з теми

Комунікативний практикум

· Об’єднатися в малі групи (5–6 учнів) і розподілити ролі: спікер (керівник групи), секретар (веде записи), посередник (стежить за часом і заохочує групу до роботи), доповідач (висловлює думку групи та результати її роботи).

Розподілити запитання з розділу «Складносурядне речення» між групами й обговорити, як найцікавіше дати відповідь на нього.

1. Які розділові знаки треба ставити в складносурядних реченнях?
2. Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра). З’ясувати, чому в поданому реченні кома не ставиться? Навести власні приклади.
3. Сформулювати правила вживання крапки з комою і тире в складносурядних реченнях. Навести приклади.
4. Розповісти про інтонаційні особливості складносурядних речень.

VІІІ. Домашнє завдання

· За поданими початками утворити складносурядні речення з єднальними або протиставними сполучниками. Поставити розділові знаки.

1. У пристанційному скверику озвалися солов’ї … .
2. Хати ховалися за кучерявим осокорами … .
3. На подвір’ї нікого не було … .
4. У темряві вулиці спалахнули фари … .
5. Раптом пролунала команда … .
6. Гриміли постріли салюту … .
7. На Дніпрі тремтіли вогники … .

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОСУРЯДНОГО РЕЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова