СИНОНІМІКА МОВНИХ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ: ПРИСУДКА, ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ; ІНВЕРСІЯ ЗАМІСТЬ ПРЯМОГО ПОРЯДКУ СЛІВ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Синоніміка мовних засобів вираження: присудка, другорядних членів; інверсія замість прямого порядку слів, українська мова

Хід заняття Синоніміка мовних засобів вираження: присудка, другорядних членів; інверсія замість прямого порядку слів, українська мова

III. Актуалізація опорних знань

► Дайте відповіді на запитання, користуючись опорною схемою.

ukrainska_mova_11k-92

Експрес-опитування

1. Граматичну основу речення складають…

2. Підмет виражається…

3. Види присудків: …

4. Другорядні члени речення — …

5. Означення бувають…

6. Різновидом означення є…

7. Прямий додаток виражається…

8. Обставини поділяються на такі види…

IV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу

► Перепишіть речення, підкресліть головні члени, дайте їм стилістичну характеристику, визначте, якою частиною мови вони виражені.

1. Два ведмеді в однім барлозі не живуть (Народна творчість).

2. Семеро одного не будуть ждати (Народна творчість).

3. Натруджене сонце стомлено почало спускатись за далеким пругом (С. Плачинда).

4. Черговий по станції дав останній дзвінок.

5. Жити — Вітчизні служити (Народна творчість).

6. Кожен хотів перемогти у цьому поєдинку.

7. Батько стомлений, але усміхнений.

8. Давно відлетіло, розвіялось невловне, прекрасне, як дзвін (Г. Лютко).

9. Твоє «ні» не дуже мене радує.

► Поясніть відтінки значення між синонімічними присудками в реченнях.

Він був батько. Він був батьком. Він був за батька. Він був замість батька. Він був як батько.

Він тепер директор школи. Він став директором школи. Він зараз директор школи. Він у нас за директора школи.

► У поданих реченнях укажіть складений присудок, визначте спосіб його вираження та поясніть відтінки значення, що передаються тією чи іншою його формою: а) постійна або змінна ознака предмета, виражена присудком у називному або орудному відмінках, а також випадки відсутності таких відмінностей; б) тимчасова ознака, виражена присудком, до якого входить знахідний відмінок із прийменником; в) ознака, якої набув підмет при дієприкметниковому присудку внаслідок спрямування на нього дії або завдяки стану, в якому він перебуває.

1. Знаю добре, що була б тобі жінка, а мені невістка (Панас Мирний).

2. Я твій товариш буду щирий (І. Котляревський).

3. Будь мені зятем (Г. Квітка-Основ’яненко).

4. Хто ж ти єсть такий сміливий? (П. Тичина).

5. Я ливарник. А я пекар! Я шахтар! Я ланкова! Вчитель я! Бібліотекар (П. Тичина).

6. Вона була ще молодою і прехорошая собою (Т. Шевченко).

7. Аби Андрійко вдоволений був (А. Тесленко).

8. Буде голівонька снігом покрита (Л. Глібов).

9. Прощай, Перекотиполе, та гляди і будеш мені свідок (Г. Квітка-Основ’яненко).

10. Здається, був ти небрехливий (А. Метлинський).

11. У цей день ранок був сонячний, погожий (А. Головко).

12. Тісна домовина стала мені за веселу світлицю (Г. Квітка-Основ’яненко).

13. Він мені за рідну дитину став (Марко Вовчок).

14.— Хто ж ти така? — Я — Мавка лісова (Леся Українка).

Стилістичний експеримент

► Перепишіть, обираючи з дужок найдоцільніший, за вашою думкою, варіант необхідного члена речення. Визначте члени речення. Поясніть стилістичні відтінки їх вираження. Порівняйте з авторським варіантом (див. у довідці).

1. Туга (журавля, журавлів, журавлина) із-за хмари лине, на довкілля впали перші холоди (І. Бровчий).

2. Над степом (місяць-ятаган, місяць ятаганом) зірки до гурту кличе (І. Бровчий).

3. Я в людей попрошу тільки (віри, вірити) в кожне слово, почуте від мене, в кожний погляд очей моїх сірих (Л. Костенко).

4. (Щастя народу, народне щастя) і (горе народу, народне горе) я намагався в слово перелить, ішов з народом (через доли й гори, долами й горами) (М. Рильський).

5. Бондар був людиною (розумною, із розумом) і навчав підмайстра (по-батьківськи, як батько).

Довідка: журавлина, місяць-ятаган, віри, народне щастя, народне горе, через доли й гори, із розумом, по-батьківськи.

► У кожному реченні включіть до складу присудка одну з двох поданих у дужках форм іменника, прикметника або дієприкметника (у називному або орудному відмінку). Поясніть свій вибір.

1. Дід Улас не довго був (чабан, чабаном).

2. Іван скоро стане (вчитель, вчителем).

3. Брат здавався мені сьогодні (схвильований, схвильованим).

4. Майбутнє завжди уявляється нам (прекрасне, прекрасним).

5. Малий Петрик був цілком (вдоволений, вдоволеним).

6. Поле було (покрите, покритим) снігом.

7. Собака звався (Барбос, Барбосом).

► У поданих реченнях поясніть роль інверсії виділених головних і другорядних членів речення.

1. Я навіть смерть би поборов, аби Богданові слова вчитала радісно Москва (М. Бажан).

2. Арфи золотої не замовкли струни (Б. Сосюра).

3. У лісі було тихо (Н. Рибак).

4. Недалеко впав снаряд (О. Гончар).

5. Всю ніч сиділа в наголов’ї мати і погляду не зводила сестра (А. Малишко).

6. Тихона сміх той аж од чавунця звів (А. Головко).

7. І в Спаську вежу увійшов, тримаючи в руці своїй Богданом писаний сувій (М. Бажан).

8. Другий батальйон ішов вліво у гори (О. Гончар).

9. Мінометна рота Брянського теж діяла в цім бою децентралізовано (О. Гончар).

10. Полк вступив до Праги надвечір (О. Гончар).

11. Сьогодні майбутнього далину я оком прозираю (П. Тичина).

Вправи-трансформації

► Переставте дієслівні присудки, щоб подані речення набули розповідного характеру.

1. Весна і літо вже пройшли.

2. Бабине літо починалось.

3. Суша стояла, дощу не було давно.

4. Над полем марево мигтіло.

5. Павутиння летіло над землею і чіплялося за дерева і кущі.

6. У полях голо було.

7. Скоро дощі підуть, тумани здіймуться, справжня осінь настане.

► Переставте виділені слова на початок речення (інверсія) і поясніть, якого відтінку набуло після цього кожне речення.

1. У бійців вигляд веселий.

2. Брати працювали з ранку до вечора.

3. Ви придумали чудову гру.

4. Потиснув руку мені і пішов.

5. Як видно, хлопчик цікавиться книжками.

6. Днів п’ять ішов дощ.

7. Було спокійно і затишно в лісі.

► Переставте виділені слова на кінець речення і поясніть, якого відтінку набуло після цього кожне речення.

1. Поранений розвідник повернувся.

2. Перший командир піднявся в атаку.

3. Тільки географію Петро Іванович викладає.

4. У 1907році Марко Вовчок померла.

5. Морок сонце перемагає.

6. Учні голосно і весело сміялися.

7. Горе радість розвіє.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

  • Які члени речення можуть виражатися синонімічними граматичними засобами?
  • Що таке інверсія?
  • Які стилістичні відтінки мають головні члени речення при зворотному порядку?

VII. Домашнє завдання

► Складіть речення, використавши дієслівні зв’язки: а) становити, являти з іменною частиною присудка в знахідному відмінку без прийменника; б) бути, стати, вважатись з іменною частиною присудка в називному, орудному без прийменника або в знахідному відмінку з прийменником за. Поясніть, де переважно вживаються ті чи інші зв’язки (в наукових творах, газетах, художній літературі, в розмовній мові тощо).

Зразок: Танцювальний колектив нашої школи вважається найкращим.

Синоніміка мовних засобів вираження: присудка, другорядних членів; інверсія замість прямого порядку слів, українська мова

Повернутися на сторінку Українська мова