М. В. ГОГОЛЬ «МЕРТВІ ДУШІ». СИСТЕМА ОБРАЗІВ ПОЕМИ: ОБРАЗИ ПОМІЩИКІВ (МАНІЛОВ, КОРОБОЧКА), ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

М. В. Гоголь «Мертві душі». Система образів поеми: образи поміщиків (манілов, коробочка), зарубіжна література

Хід заняття М. В. Гоголь «Мертві душі». Система образів поеми: образи поміщиків (манілов, коробочка), зарубіжна література

Бесіда (аналіз і глави)

  • Розкажіть, що ви дізналися з прочитаного про головного героя твору.
  • Якою була мета його приїзду до губернського міста NN?
  • Знайдіть у тексті і прочитайте портретний опис Чичикова. Як ви вважаєте, чому письменник наділяє його безликою зовнішністю? Обґрунтуйтесвою відповідь. Якими словами автор висловлює своє ставлення до персонажа?

1. Вступне слово

2. Колективна робота зі складання опорної схеми-конспекту «Система образів поеми» (запис на дошці і в зошитах)

Система образів поеми

3. Аналітична бесіда «Міркуємо, обговорюємо»

1) Аналіз ІІ глави

  • Кого з поміщиків Чичиков відвідує першим?
  • Коли відбувається перша зустріч Чичикова з Маніловим?
  • Яка деталь в описі героя є провідною?

(Перегляд фрагмента «Чичиков у Манілова» фільму-вистави Л. З. Трауберга «Мертві душі» (1960))

  • Розкажіть, хто такий Манілов. Яке враження він на вас справив?
  • Як автор характеризує Манілова? Яка риса характеру є провідною у цього персонажа? Свою відповідь обґрунтуйте цитатами з тексту.
  • Чим зазвичай був зайнятий поміщик? Як він ставиться до свого маєтку?
  • Знайдіть у тексті і прочитайте опис інтер’єру будинку Манілова. Простежте, як деталі інтер’єру допомагають розкрити характер персонажа.
  • Виразно прочитайте, як Манілов відреагував на пропозицію Чичикова продати «мертвих душ». Як характеризує ця сцена Манілова? Аргументуйте свою відповідь.
  • Поясніть термін «маніловщина».
  • Прокоментуйте оцінку цієї глави В. А. Жуковським: «Смішно й боляче».

2) Аналіз глави III

  • За допомогою яких художніх засобів автор розкриває образ Коробочки? Проілюструйте свою відповідь цитатами з тексту.
  • Знайдіть у тексті і прочитайте характеристику, яку дає автор Коробочці. На яку рису поміщиці автор звертає найбільше уваги?
  • За особами виразно прочитайте діалог Коробочки і Чичикова про купівлю-продаж мертвих душ. Простежте, як характеризує поміщицю її мовлення.
  • Подумайте, чи можна назвати цей образ типовим? Чому? Поясніть свою відповідь.
  • Який художній прийом підсилює авторське узагальнення? Підтвердьте свою відповідь цитатою.

4. Колективна робота над складанням таблиці «Герої поеми» (запис на дошці і в зошитах)

Герої поеми

Образи поміщиків
П’ять глав (2-6) — п’ять портретних характеристик, побудованих за однаковим планом:

  • коротка характеристика поміщика (опис зовнішності);
  • опис садиби поміщика;
  • опис спільної трапези (застілля) — чим і як пригощають поміщики Чичикова;
  • як поміщики реагують на пропозицію Чичикова про продаж мертвих душ;
  • подальші дії поміщиків.

Послідовність відвідування Чичиковим поміщиків не випадкова: автор виводить певну закономірність економічного і морального занепаду поміщицького класу

ПоміщикЕкономічний занепадМоральне розкладання
Манілов (глава друга)Безгосподарний поміщикНетруджений мрійник, що живе у світі своїх мрій — «лицар порожнечі»
Коробочка(глава третя)Дріб’язкова скнара«Дубинноголова»
Ноздрьов (глава четверта)Безвідповідальний марнотратникВідчайдушний брехун, ласун та шулер
Собакевич (глава п’ята)Скупий і впертий господарТвариноподібний кулак
Плюшкін (глава шоста)Скряга, що довів свій маєток і селян до повного розорення«Дірка на людстві»
Загальні риси всіх поміщиків
Низький культурний рівень, відсутність інтелектуальних запитів, прагнення збагачення, жорстокість у поводженні з кріпаками, моральна ницість, і, нарешті, відсутність елементарного поняття про патріотизм.

Для створення образів поміщиків М. В. Гоголь використовує сатиричні прийоми, зокрема гіперболізацію.

5. Порівняльна робота: аналіз образів Манілова і Коробочки (у парах) Презентація результатів роботи

Відмінності в образах Манілова і Коробочки

МаніловКоробочка
НедбалістьАкуратність
Захоплена наївністьУперта підозрілість
БезтурботністьДріб’язковість, жадібність
Манілов — спокійний спостерігач усього, що відбувається; хабарники, злодії, казнокради — всі для нього надзвичайно достойні люди. Це людина невизначена, у ньому немає живих людських бажань. Це мертва душа, людина «так собі, ні те ні се»«Дубинноголова» Коробочка — втілення тих традицій, які склалися у дрібних поміщиків, що вели натуральне господарство. Вона — представник тієї Росії, що була на межі вмирання, і в ній самій немає життя, оскільки вона звернена не в майбутнє, а в минуле

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати цитатний матеріал до образів Ноздрьова, Собакевича, Плюшкіна.

Випереджальне завдання. Підготувати відповідь (усно) на проблемне питання: «З якою метою Чичиков протягом п’яти глав відвідує поміщиків?».

«Таємничі» сторінки біографії Гоголя

Чимало незрозумілого пов’язано з іменем Миколи Васильовича. Наприклад, усім добре відомий міф про те, що Гоголя поховали живцем. Дійсно, Гоголь панічно боявся, що його поховають під час летаргічного сну, тому заповідав поховати його лише тоді, коли на тілі стануть чітко помітні сліди розкладання. Його заповіту начебто не виконали. Коли ж під час перепоховання труну відкрили, голова Гоголя була повернена набік, що свідчить про те, що тіло письменника рухалось. Якщо ж вірити письменникові Лідіну, який був присутній під час ексгумації покійного, то голови Гоголя в труні взагалі не було. Та цей міф досить швидко спростувала працівник музею-заповідника М. Гоголя, заснованого ще 1 квітня 1984 року в теперішньому Гоголевому (колишня Василівка-Яновщина). Виявляється, після смерті з письменника знімали посмертну маску. Тому якби він і був живим, то задихнувся б під час цієї процедури. Окрім того, є свідчення художника, який знімав маску, про те, що з цією роботою зволікали доти, поки на тілі дійсно не з’явились перші ознаки розкладання.

«Як виставити чорта дурнем»,- це, за власним свідченням Гоголя, було головною думкою усього його життя і всієї творчості. Уже «здавна я лише тим і заклопотаний, щоб після мого твору вдосталь насміялась людина над чортом» (лист до Шевирьова з Неаполя від 27 квітня 1847 року). У релігійному розумінні Гоголя чорт є містичною і реальною істотою, в якій зосередилося заперечення Бога, вічне зло. Гоголь-художник при світлі сміху досліджує природу цієї містичної сутності, як людина зброєю сміху бореться з цією реальною істотою: сміх Гоголя — боротьба людини з чортом.

Бог є нескінченне, кінець і початок сущого; чорт — заперечення Бога, а відтак, і заперечення нескінченного, заперечення всякого кінця і початку, чорт є почате і незакінчене, яке видається безначальним і безкінечним; чорт — вічна площина, вічна вульгарність. Єдиним предметом творчості Гоголя і є чорт саме в цьому розумінні, тобто як явище «безсмертної вульгарності людської».

М. В. Гоголь «Мертві душі». Система образів поеми: образи поміщиків (манілов, коробочка), зарубіжна література

Повернутися на сторінку Зарубіжна література

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *