М. В. Гоголь «Мертві душі». Образи чиновників губернського міста NN, зарубіжна література
Хід заняття М. В. Гоголь «Мертві душі». Образи чиновників губернського міста NN, зарубіжна література
1. Слухання кількох відповідей учнів на проблемне питання
- Навіщо Гоголеві потрібен герой, який мандрує по садибах? Чому Гоголь кожному поміщикові присвячує окрему главу?
2. Бесіда «Повторимо вивчене…»
- Назвіть основну проблематику поеми М. В. Гоголя «Мертві душі».
- Який сенс у назві поеми:
1) «Мертві душі» — це померлі кріпаки, яких скуповує Чичиков;
2) «мертві душі» — це живі персонажі поеми, мертві духовно, морально? - Яку з цих причин ви поставили на перше місце і чому?
- Що спільного у гоголівських поміщиків?
- Чим поміщики не схожі одне на одного?
1. Бесіда
- Чи замислювалися ви, коли читали задані додому глави, чому поряд із поміщиками М. В. Гоголь зображує і чиновництво губернського міста? Яке місце в соціальній структурі царської Росії посідає цей стан?
- У якому творі М. В. Гоголя, з яким ви ознайомилися у 8-му класі, є образи чиновників?
- Яке враження справили на вас образи чиновників із поеми М. В. Гоголя «Мертві душі»?
2. Аналітична бесіда «Образ Чичикова в поемі М. В. Гоголя «Мертві душі»»
1) Аналіз бесіди Чичикова з чиновником Іваном Антоновичем «кувшинне рило»
- Як описує Гоголь будівлю казенної палати та її чиновників? (Немає живих осіб і людей, їх замінюють голови, потилиці, фраки, куртки.)
- Якого звучання набуває порівняння їх із працьовитими бджолами? (Іронічного)
- Як вдалося Чичикову знайти стіл кріпацької експедиції?
- Як відреагував Іван Антонович на прохання Чичикова? Чому він сказав, що не можна в один день завершити придбання купчої?
- Чим завершилася розмова Чичикова і Івана Антоновича?
- Як проявляється характер Чичикова в цьому епізоді?
2) Визначення авторської характеристики чиновників
- Чому чиновники після оформлення купчої вирішили піти до поліцмейстера?
- Як характеризує поліцмейстера Гоголь? Чим той заслужив «загальну любов» міста і купців? (Він був майстерним хабарником і використовував своє службове становище для приховання всіляких афер.)
- Як характеризує Гоголь інших чиновників? Що він говорить про їхні взаємини одне з одним та з вищим начальством?
- У яких епізодах розкрито свавілля чиновників, ігнорування ними прямих службових обов’язків?
- Що говорить письменник про духовні інтереси і запити чиновників?
- Простежте за текстом, за допомогою яких художніх деталей автор передає атмосферу життя в провінційному місті.
- Яке враження про Чичикова склалося у міських чиновників? Як героєві вдалося так швидко завоювати довіру чиновників? Свою відповідь підтвердьте цитатами з тексту.
- Прочитайте сцену «Бал у губернатора». За яким принципом письменник розподілив міських чиновників? Чи правомірний, на вашу думку, такий розподіл? Чому? Обґрунтуйте свою позицію.
- Яке порівняння використовує автор, описуючи губернських чиновників? Визначте роль такого порівняння.
2. Колективна робота над складанням узагальнювальних таблиць «Роль чиновників у «Повісті про капітана Копєйкіна» і в історії придбання мертвих душ Чичиковим», «Губернське товариство» (запис на дошці і в зошитах)
Роль чиновників у «Повісті про капітана Копєйкіна»
і в історії придбання мертвих душ Чичиковим
| Капітан Копєйкін | Павло Іванович Чичиков |
| Учасник героїчної війни 1812 р. | Набувач, негідник |
| Простий і чесний, наївний і потерпілий | Лицемір, підлабузник і авантюрист |
| Шукає справедливості у чиновників у Петербурзі | Намагається ближче познайомитися з чиновниками в губернському місті |
| Не удостоєний увагою чиновників присутніх місць Петербурга | Прийнятий і «обласканий» чиновниками всіх рівнів губернського міста |
| Байдужість, бюрократична тяганина, презирство до покаліченого бідолахи | Увага до благовидого авантюриста |
| Не викликав до себе, своєї долі ні співчуття, ні розуміння | Зумів домогтися визнання себе в місті як значної особи |
| Капітана Копєйкіна судять | Чичикова славлять |
| Спочатку його не хотіли помічати, але він змусив не тільки помітити, а й боятися себе | Спочатку ощасливив, а потім спричинив сум’яття в губернському місті |
| Хабарі, злодійство, чиношанування, колова порука — все це не випадкові явища в середовищі чиновників як у губернському місті NN так і в Петербурзі. Зображені Гоголем у поемі чиновники однаково байдужі: вони втратили людську подобу | |
У «Повісті про капітана Копєйкіна» Гоголь завершує поданий ним у поемі колективний портрет чиновника. Байдужість, на яку натрапляє герой війни, інвалід Копєйкін, жахає. І тут уже йдеться не про якихось дрібних повітових чиновників. Гоголь показує, як зневірений герой, що намагається отримати належну йому пенсію, доходить до найвищих інстанцій. Але і там він не знаходить правди — саму тільки цілковиту байдужість петербурзького високопосадовця. Тим самим Микола Васильович Гоголь дає зрозуміти, що пороки уразили всю чиновницьку Росію — від маленького повітового містечка до столиці.
Губернське товариство
| Гоголь у нотатках до першого тому поеми пише: «Ідея міста — найвищої міри порожнеча. Марнослів’я. Плітки, що перейшли межі. Як усе це виникло з неробства і набуло виразу смішного найвищою мірою, як люди недурні доходять до продукування скоєних дурниць». Це теж царство «мертвих душ», ледарства, внутрішнього убозтва | |
| Іван Антонович «кувшинне рило» | Саме про нього в третьому розділі ми читаємо міркування про «відтінки і тонкощі звернення». Це про нього Гоголь пише: «Прошу подивитися на нього, коли він сидить серед своїх підлеглих,- так просто від страху й слова не вимовиш! Гордість і благородство, і чого тільки не виражає обличчя його? просто бери пензль та й малюй: Прометей, рішучий Прометей! Має вигляд орла, виступає плавно, розмірено. Той самий орел щойно вийшов з кімнати і наближається до кабінету начальника — куріпкою такою поспішає з паперами під пахвою, що аж смішно. У товаристві і на вечірці, де всі невисокого чину, Прометей так і залишиться Прометеєм, а щойно трохи-трохи вище над ним, з Прометеєм зробиться таке перетворення, якого й Овідій не вигадав: муха, менше навіть від мухи.» |
| Поліцмейстер «чудотворець» | «Поліцмейстер, напевно, був чудотворець. тієї ж миті гукнув квартального. і, здається, всього два слова шепнув йому на вухо та додав тільки:«Розумієш!», а вже там, в іншій кімнаті, з’явилася на столі білуга, осетри, сьомга, ікра паюсна, ікра свіжопросолена, оселедці, севрюги, сири, копчені язики та балики,- це все було з боку рибного ряду. Потім з’явилися додавання з хазяйського боку. поліцмейстер був певною мірою батьком і благодійником у місті. Він був серед громадян абсолютно як у рідній сім’ї, а в крамниці і в гостинний двір навідувався, як у власну комору. Взагалі, він сидів. на своєму місці і посаду свою збагнув досконало. Важко було навіть з’ясувати, чи він був створений для місця або ж місце для нього» |
3. «Під покровом дружніх муз …»: повідомлення вчителя з опорою на ілюстрації О. О. Агіна до поеми «Мертві душі» (розміщені на дошці)
— Легендарні 100 малюнків О. О. Агіна до поеми М. В. Гоголя були виконані в певному графічному ключі: Агін обрав лінійний малюнок для голів і рук персонажів, немовби люди ці не мають об’єму, і щільну чорну заливку — для їхнього костюма і взуття. Виникає враження, ніби вбрання поміщено на манекені, на плоскій картонній фігурці. Сірим туманом з’являлися на стінах агінських інтер’єрів тіні персонажів — химерні, дивні і страшні клуби «бульбашок землі». Іноді він, що називається, списував їх із натури. Великим чиновником, який приймає капітана Копєйкіна, зобразив він миколаївського міністра фінансів Ф. П. Вронченка. А в одному з пліткарів, що перешіптувалися на балу, сучасники вбачали схожість з Ф. В. Булгаріним…
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ
Отже, охоронці закону багато в чому подібні до поміщиків. У вчинках і поглядах чиновників та поміщиків, у їхньому способі життя немає істотної різниці. Підтвердженням цьому є перша глава твору, де Гоголь загострює нашу увагу на міркуваннях про тонких і товстих панів. Письменник каже: «… Нарешті товстий, послуживши Богові і государеві, заслуживши загальну повагу, залишає службу… і робиться поміщиком, славним російським паном, хлібосолом, і живе, і добре живе.» Ми бачимо, що існує міцний зв’язок між поміщиками і чиновниками: у тих і інших спільні цілі та інтереси. Це зла сатира на представників вищого стану. Майстерно відображаючи індивідуальні властивості багатьох чиновників, Гоголь водночас створив і чудовий збірний образ бюрократії всього губернського міста.
М. В. Гоголь «Мертві душі». Образи чиновників губернського міста NN, зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література