СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ Й ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ, УКРАЇНСЬКА МОВА

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ Й ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ Й ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Синтаксис — розділ науки про мову, в якому вивчаються такі синтаксичні одиниці, як словосполучення і речення.

Пунктуація — розділ науки про мову, який вивчає розділові знаки і правила їх уживання на письмі.

III. Повідомлення теми, мети й завдань. Оголошення епіграфа уроку

Осінній час — сім погод у нас: гріє, віє, туманіє, шумить, гуде ще й згори йде. Прислів’я

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Робота над текстом (навчальне читання мовчки)

Прочитати мовчки текст.

ОСІННІЙ ДЕНЬ У ЛІСІ

Осіннього дня ми пішли всім класом до лісу. Був теплий сонячний день. Галявини були вже вкриті жовтим листям. Це тільки здалеку килим здавався жовтим. А коли ми прийшли на галявину, то побачили, що цей килим барвистий. Там і багряні, й червоні, і світло-жовті, й коричневі листки. Десь далеко-далеко чувся стукіт: тук, тук, тук. То стукав дятел. І ще чули ми якийсь дивний спів: щось ніби бриніло, немов десь далеко-далеко хтось грав на дивній скрипці. Бриніло ніби десь у глибині лісу, а може, й під землею. Що ж воно таке?

Довго ми прислухалися, але не могли збагнути, що то за музика. А коли перейшли глибше в ліс, музика стала виразніша, й ми зрозуміли: то дзвонить струмок у яру (В. Сухомлинський).
Дати відповіді на запитання до тексту:

а) Що відображає заголовок — тему чи основну думку висловлювання?

б) Від якої особи ведеться розповідь у тексті?

в) Чим були вкриті галявини в лісі?

г) Доведіть, чому килим був барвистим.

д) Що бриніло десь далеко в лісі?

3. Виписати з тексту словосполучення зі словом день. Визначити головні і залежні слова в кожному словосполученні. Дібрати залежні слова до виділених слів. Назвати частини мови, якими вони виражені.

Робота з опорною таблицею

Учням пропонується пригадати вивчене з теми «Словосполучення» на основі теоретичного матеріалу, поданого в таблиці.

m86

Запитання за матеріалом таблиці:

1) Яку роль виконує словосполучення у мовленні? Чим воно відрізняється від слова?

2) Яку будову має словосполучення?

3) Як зв’язуються слова у словосполученні?

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Створення проблемної ситуації

П’ятикласникам пропонується розглянути чотири малюнки, на яких зображено листок дуба, каштана, горіха і клена.

Малюнок

Листок дубаЛисток каштанаЛисток горіхаЛисток клена

Листок

Дубовий листок

Який підпис із двох називає зображений предмет більш точно? Чому? Назвати, що зображено на інших малюнках: спочатку одним словом, потім — тим же словом із залежним, тобто словосполученням.
Записати утворені словосполучення. Визначити, якою частиною мови виступають головні і залежні слова. Побудувати моделі словосполучень.

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими

Словосполучення — синтаксична одиниця, яка складається з двох або більше повнозначних слів і служить назвою предметів, дій або їх ознак (дрібненькі опеньки, сісти на пеньок, різко повернутися). Словосполучення має свою структуру: головне і залежне слово. Слова зв’язуються у словосполучення за змістом і граматично. Змістовий зв’язок встановлюється за допомогою питання, яке ставиться від головного слова до залежного (дихати як? легко). Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчення (плоди дубів), закінчення і прийменника (опинитися між березами).

Дослідження-пошук

Дослідити, які сполучення слів належать до словосполучень, і виписати їх, виділивши головне й залежне слово.

Осінній дощ, осінь прийшла, чиста роса, вітер й дощ, прийти до лісу, шумить вітер, у лісі, спів пташок, припікає сонце, дерева й кущі, лісовий дзвін, серед лісу, лісова галявина, прокинувся ліс, біля ставу, вийти в поле, хмарне небо, ліс і поле.

Зробити висновок, які поєднання слів не є словосполученнями. Заповнити таблицю (клас ділиться на три групи, кожна з яких заповнює лише одну частину таблиці й доводить правильність свого вибору).

Не є словосполученнями

Іменники з прийменникамиСлова, з’єднані сурядним сполучником

Граматична основа — підмет і присудок

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Колективна робота

Прочитати вірш Михайла Стельмаха. Визначити Його основну думку.

На жовтих стернях сизі гуси,
Від картоплищ снується дим,
Й самотня груша, мов бабуся,
Тремтить над шляхом віковим.
І лист її тече довкола,
Неначе сльози золоті,
І все чіткіш темніють в полі
Дощем карбовані путі.
Над ними гнеться чиста просинь,
Курличуть дальні журавлі…
Чого ж здається, що не осінь,
А щастя ходить по землі!

За допомогою тлумачного словника з’ясувати значення слів карбований, картоплище, просинь, стерня. (Карбований — покритий карбами, тобто виїмками, рівчаками, вирізьбленими дощем. Картоплище — місце, з якого зібрано картоплю. Просинь — синій колір неба. Стерня — поле, на якому зібрано хлібні рослини й залишилися лише зрізані біля кореня їхні стебла).

Виписати ті словосполучення, в яких у ролі головних виступають виділені слова. Розподілити словосполучення на групи залежно від того, якою частиною мови є головне слово. Заповнити таблицю.

Словосполучення з головним словом — іменником

Словосполучення з головним словом — дієсловом

3. З’ясувати, як зв’язується залежне слово з головним у кожному словосполученні.

Творчі вправи на побудову словосполучень

1. Скласти словосполучення з поданими дієсловами, добираючи необхідні іменники. Визначити відмінок іменників.

Дивуватися (з чого?), зустрічатися (з ким?), готуватися (до чого?), збирати (що?), турбуватися (про кого?), наближатися (до чого?), захоплюватися (чим?).

Підібрати антонім до слова захоплюватися.

З одним із словосполучень скласти й записати речення. Визначити в ньому граматичну основу.

2. Скласти словосполучення із слів, добираючи необхідний прийменник і ставлячи залежне слово у відповідному відмінку. Побудувати схеми словосполучень.

Прямувати, ліс; йти, річка; турбуватися, тварини; спуститися, берег; ступити, галявина; опинитися, берези; гілляка, дуб; бігти, листя; спостерігати, природа; наближатися, яр.

Що відбувається із залежним словом у процесі побудови словосполучення? Яку роль відіграють прийменники у словосполученні?

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповіді на питання:

1. Що називається словосполученням?

2. Яку структуру має словосполучення?

3. Як зв’язуються слова в словосполученні?

IX. Домашнє завдання

1. Уявіть, що вам треба виступити на засіданні мовного гуртка з теми «Словосполучення як синтаксична одиниця». На основі теоретичного матеріалу скласти усне повідомлення, користуючись власними прикладами.

2. Скласти невелику зв’язну розповідь «У лісі» від першої особи. Виписати 8—10 словосполучень, визначити головне й залежне слова, указати на частини мови, якими вони виражені. Навести приклади змістового й граматичного зв’язку слів у словосполученні.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ. ГОЛОВНЕ Й ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова