КОНТРОЛЬНА РОБОТА (ТЕСТ). КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Контрольна робота (тест). Контрольне читання мовчки, українська мова

Хід заняття Контрольна робота (тест). Контрольне читання мовчки, українська мова

IV. Виконання тестових завдань закритої форми

Варіант 1

► Завдання 1-12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Які синтаксичні одиниці можуть бути синонімічними?

А Словосполучення, члени речення, речення;
Б словосполучення й речення;
В абзаци й речення;
Г тексти.

2. Розповідне речення може бути:

А стверджувальним, заперечним, переповідним, ймовірнісним;
Б риторичним;
В спонукальним;
Г власне-питальним.

3. Зазначте, у якому реченні пропущено тире між підметом і присудком.

А День ясний, теплий, весняний.
Б Я трохи звір.
В Незупинне власне словотворення ось шлях його поезії.
Г Промені як вії сонячних очей.

4. Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне.

А М’яко погойдуючись, як у мрійному вальсі, пишаючись шовком фіранок на вікнах, мерехтячи люстрами, котився він, ніби разок блискучих коралів, і миготів емалевими девізами на боках вагонів: «Нєгорєлоє — Владівосток».
Б Лекція професора справила враження.
В Я тебе переслідуватиму все твоє життя.
Г Майор трутив стіл і звівся, похитуючись (3 творів І. Багряного).

5. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами.

А Більш за все на світі любив дід сонце (О. Довженко).
Б Він прожив під сонцем коло ста літ, ніколи не ховаючись у холодок (О. Довженко).
В Учениця записувала його мову окремі речення чи думки (О. Донченко).
Г Спинився — волошка чи не волошка вистромила голівку з-поміж колосочків? (С. Васильченко).

6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайві коми.

А Здається, що це янгол злетів з небес, сів у нього за столом і виспівує тужливу, але чарівну пісню (У. Самчук).
Б Тікаючи од дідового реву, одного разу стрибнув я з-під порічок прямо в тютюн.
В Він саме цвів великими золотими гронами, як у попа на ризах, а над ризами носилися бджоли — видимо-невидимо.
Г Велике, тютюнове листя зразу обплутало мене (З творів О. Довженка).

7. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними.

А Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку (І. Нечуй-Левицький).
Б Його все гніває, все дратує: і той Савченко з вічними жартами, й та небажана філоксера (А. Коцюбинський).
В Дивлюся: так буцім сова летить лугами, берегами та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраками (Т. Шевченко).
Г Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, неначе від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський).

8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.

А З-під чорних стріх вилазять вечірні тіні, повзуть по стінах, гойдаються по садках і виходять блукати на шлях (І. Микитенко).
Б Все зберегла моя уява ті ночі зоряні, ті дні (В. Сосюра).
В Над тією дібровою стояла ніби дуже ясна місячна ніч або ясний вечір (І. Нечуй-Левицький).
Г Вогнище то згасало, то знову спалахувало яскравим полум’ям (Я. Ваш).

9. Визначте, в якому з речень тире після однорідних членів невиправдано пропущене.

А І скрізь пливуть широкі звуки гучної, світлої землі (М. Бажан).
Б Та й дівчина ж була! Велична, хороша, до всякого привітна й ласкава і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок).
В Стерня, свіже литво полукіпків, снопи і снопи все виблискує золотом, все бризкає жнив’яним сонцем (О. Гончар).
Г Навкруги була земля, така чорна, пухка, родюча, повесні пишна, восени багата (М. Коцюбинський).

10. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки.

А Я люблю класичну музику і малювати пейзажі.
Б Мені подобаються пригодницькі фільми й фантастичні твори.
В У шкільній оранжереї є кактуси, фікуси, пальми та інші тропічні рослини.
Г З моря долітали і шум прибою, і крики чайок.

11. З’ясуйте, що виражає в реченні звертання Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).

А повагу;
Б докір;
В іронію;
Г милування.

12. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово Та дитина, мабуть, була смілою, козацького роду (Марко Вовчок).

А впевненість або невпевненість у повідомленні;
Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного);
В ввічливість для активізації бесіди;
Г вказівку на джерело повідомлення.

► Завдання 13-16 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

13. Укажіть, у яких реченнях виділені слова до вставних не належать.

А 3 того місця так видно усюди (Панас Мирний).
Б А що ж по-твоєму чинити маєм (Леся Українка).
В Тут навіть повітря здавалось несло в собі золотисті відтінки (О. Гончар).
Г А він дивлюсь і осмутніє, і похмурий такий стане, і не їсть, і не п’є (Марко Вовчок).
Д І ось раптом хребет розломився, вогняна тріщина прокотилася впоперек нього, до самого низу (О. Гончар).
Е І навіть в Арктиці суворій проб’ються може ручаї (Л. Дмитерко).

14. Укажіть речення з відокремленим означенням, при яких пропущено розділові знаки.

А Жовті курчата розкотилися по грядках, мов горох.
Б Налякане заколотом знялося з сусідньої стріхи гайвороння і било крилами над обсипаною стріхою.
В Дівка здорова, чиста, хоч води напийся (3 творів М. Коцюбинского).
Г В табуни збиваються пташки, що будуть відлітати в чужі далекі теплі краї (О. Копиленко).
Д Розрум’янена, ошаленіла, Тоня з розгону налітає на брата (О. Гончар).
Е Перед ним лежав шлях, курний уже, хоч була рання весна (М. Коцюбинський).

15. Визначте речення, в яких відокремлена обставина не виділена розділовими знаками.

А Він говорив не поспішаючи, з крижаним спокоєм (А. Головко).
Б Він ще зловив на собі вологий погляд жінки даючись подиву зміні кольору її очей (О. Уляненко).
В Сиділи люди нерухомо, поглядали один на одного блукаючим поглядом (І. Багряний).
Г Десь здалеку бриніла, як муха повесні, притишена пісня (М. Коцюбинський).
Д Вже жовтий жовтень гетьманує в останнім золоті життя (Є. Маланюк).
Е Світ падаючи на сніг знімався високо вгору (Панас Мирний).

16. Визначте речення з уточнюючим членом речення, в яких допущено лексичні помилки.

А Такий числівник, що складається з кількох самостійних частин, або ж складний числівник, пишеться окремо.
Б До складу борщу входить багато різноманітних продуктів, які у своїй сукупності дають приємний смаковий букет.
В Стоїть тут, на варті, юнга, приклавши бінокль до очей.
Г У кінці XIX століття було кілька українських прославлених театральних колективів, наприклад, групи Марка Кропивницького, Михайла Старицького.
Д Зошити з друкованою основою для навчання першокласників письма, тобто прописи, завезли до книгарні.
Е Молодий хлопець став спеціалістом, гірничим інженером.

V. Виконання завдань відкритої форми

17. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки. Зробіть його синтаксичний аналіз Під срібний дзвін криниць холодних і бездонних кидає ранок зір на небосхил гнідий (В. Сосюра).

Варіант 2

► Завдання 1-12 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Які члени речення можуть вступати в синонімічні відношення?

А головні з другорядними;
Б уточнюючі з відокремленими неуточнюючими;
В відокремлені з невідокремленими другорядними членами речення;
Г підмет із присудком.

2. Емоційно-експресивний або стилістичний компонент у речення можуть вносити:

А присудки;
Б інверсії;
В поширені означення;
Г другорядні члени речення.

3. З’ясуйте, в якому реченні пропущено тире між підметом і присудком:

А Гомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О. Гончар).
Б Жити значить безперервно рухатися вперед (С. Джонсон).
В Твоя любов як сміх дитячий (Д. Іванов).
Д Ми сірі гуси в хмарі (А. Малишко).

4. Укажіть двоскладне речення, яке легко перебудувати на односкладне.

А Тайга не давала йому нічого.
Б Дівчина враз насупилась, розгнівалася.
В Даремно він нишпорив з пильністю вченого і з відчаєм голодного.
Г Його гнала вперед надзвичайна впертість, сто разів випробувана і загартована мужність (З творів І. Багряного).

5. Укажіть речення, в якому неправомірно пропущено кому між однорідними членами.

А Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягався у вічність двома велетенськими кривими коліями (О. Довженко).
Б Леся полюбила Сомка іще тоді, як він було носить її на руках і дарує їй то золоті сережки, то добре намисто.
В Іще тоді звав він її своєю судженою і зложив з Черевани-хою руки.
Г Защеміло горде дівоче серденько, да мовчала небога не сказала й матері (З творів П. Куліша).

6. З’ясуйте, в якому з речень вжито зайву кому.

А Марія переживала прочитане, раділа чи плакала разом із тими людьми, про яких оповідала книжка.
Б Гнат як міг припрошував, підкладав їй, що видавалося йому смачнішим, годував цукерками, як дитину.
В Піднесена й урочисто чиста Марія приймала свої дари, цілувала кожного в уста, а Мартина — схилилася і, як батька, поцілувала в руку.
Г Одарці дещо не до вподоби, що Марія занехаяла старосвітські звичаї, і не вбиралася до шлюбу, як це було прийнято, але такі вже настали часи (3 творів У. Самчука).

7. Визначте, яке з речень ілюструє правило вживання двокрапки після узагальнювального слова перед однорідними.

А З Оксаною от що: їй 17 літ, батько її, Рубан, сюсюкає, а мати теж сюсюкає.
Б І далі (щоб не забути): у перший, у другий, як і в дальші томики я вкладаю речі, ще ніде не друковані.
В Дивишся на гетьманський ліс, згадується: гетьманщина, Гоголь, татари, Карло XII і т. ін. (З творів М. Хвильового).
Г Все зберегла моя уява: ті ночі зоряні, ті дні (Б. Сосюра).

8. З’ясуйте, в якому з речень двокрапка після узагальнювального слова перед однорідними членами невиправдано пропущена.

А Тьотя Бася не обідала її обід з’їв хтось. (У. Самчук)
Б Йшли разом до комори, розглядали та упорядковували свої подарунки хустки, спідниці, полотно… (У. Самчук)
В Люблю дивитись на Дніпро з його стрімких високих круч (Б. Сосюра)
Г Павлина Анфисівна сама ж невинність вона ж не знала, що Анфиса Павлівна дитячу котлету їла (З творів М. Хвильового).

9. З’ясуйте, в якому з речень після однорідних членів замість коми слід поставити тире.

А Сусіди посідали на призьбі, запалили люльки, вернулись до своєї розмови (С. Васильченко).
Б Він приніс здоровий пучок ласкавцю, гвоздиків та крокусу, котрий вже зацвів жовтогарячими патлатими квітками (І. Нечуй-Левицький).
В І зелений садок, і маленька пасіка в садку під горою, і криниця під грушею, і левада, і зелена діброва на горах, і розмова з Лавріном за пасікою, все ніби заквітчало свекрову хату квітками та залило пахощами (І. Нечуй-Левицький).
Г Як не любити зими сніжно-синьої на Україні моїй, Саду старого в пухнастому інеї, Сивих, веселих завій? (М. Рильський).

10. Укажіть речення, що потребує стилістичної правки.

А У поемі «Сон» Тарас Шевченко зображує тяжку долю українського селянства.
Б Після одруження інститутка почала жити на хуторі чоловіка.
В Панночка сердилась на Устину з Прокопом і на свого чоловіка, на полковника, гостей, що не зручно при них їй було заборонити їм повінчатися.
Г За те, що Прокіп не дав панночці зобидити Устину, його віддали в москалі.

11. З’ясуйте, що виражає в реченні звертання О земле рідная! Не жатиме неситий пшениці на твсііх ланах! (М. Рильський)

А докір;
Б радість;
В іронію;
Г гідність.

12. Визначте, що виражає вжите у реченні вставне слово. Ось, нарешті, видко віддалік і її будинок (Ю. Яновський).

А впевненість або невпевненість у повідомленні;
Б почуття (емоційна оцінка повідомлюваного);
В ввічливість для активізації бесіди;
Г вказівку на джерело повідомлення.

► Завдання 13-16 мають по шість варіантів відповіді, серед яких лише два правильних варіанти. Потрібно вибрати два правильних варіанти відповіді.

13. Укажіть, у яких реченнях виділені слова до вставних не належать.

А Це знов таки навіть у нижчих тварин помічається, собаки наприклад дуже чулі до оцінки їх (В. Винниченко).
Б Вода за ніч відстоялася, стала така прозора, що видно було на дні кожну піщинку (Ю. Збанацький).
В І того можливо не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський).
Г Він видно спав, бо не ворушився (Панас Мирний).
Д Добра такого таки зроду у мене правда не було (Т. Шевченко).
Е Мені здається, що жила я завжди… (Леся Українка)

14. Укажіть речення з відокремленим означенням, при яких пропущено розділові знаки.

А Незмірною ласкавістю і тихою журбою віє від сих вільних, кучерявих хмаринок, що пливуть собі кудись поза дім неволі (В. Винниченко).
Б Літня спека й страшна зимова завірюха пригасили життя гір (М. Чабанівський).
В Земля, як і завжди, пахтіла своїм тяжким п’янливим запахом (У. Самчук).
Г Кожен крок нашого піхотинця здається подією вартою літописів (О. Гончар).
Д Сизуватий колос затиснутий з двох боків списами остюків перегойдує на тонких білих ниточках жовто-зеленаві палички квіту (М. Стельмах).
Е Чумацькі мажари з кримською білою сіллю важко рухались по ній… (О. Гончар).

15. Визначте речення, в яких відокремлена обставина не виділена розділовими знаками.

А Гуркіт канонади ревів не перестаючи (Б. Сосюра).
Б Вбігла Гафійка сквапно ховаючи щось за пазуху (М. Коцюбинський).
В А він мандруючи співа, як Наливайко з ляхом бився (Т. Шевченко).
Г А як насупляться брови сердито та під ними хмурий погляд блисне, то аж холодно у душі (Б. Мова).
Д Ад’ютант мав феноменальну пам’ять і виключну хоробрість (Г. Тютюнник).
Е Наче з вентилятора, війнуло звідти на бійців тяжким перегорілим повітрям, немов видихнутим з єдиних людських легенів (О. Гончар).

16. Визначте речення з уточнюючим членом речення, в яких допущено лексичні помилки.

А Цілком природно, що капітан, схвильований такою перемогою, говорив те все безконтрольно, в стані ефекту.
Б Рана не гоїлась, перев’язки з морською водою не дали належного ефекту.
В Окремі спортсмени втратили форму, розгубили свої бійцівські якості.
Г На виставці демонструвалася бойова техніка — від пістолетів до важких танків.
Д Сукупність проблем, або ж проблематика, в галузі економіки нині є досить гострою і потребує невідкладного розв’язання.
Е Волею випадку дике лосеня стало близьким до людей, свійським.

V. Виконання завдання відкритої форми

17. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки Земля в таких місцях і справді могла таїти в собі міни чи бомби начинені смертоносною вибухівкою (О. Гончар). Зробити його синтаксичний аналіз.

Оцінювання контрольного тесту

ukrainska_mova_11k-124

VI. Проведення контрольного читання мовчки тексту

► Читання мовчки учнями незнайомого тексту від початку до кінця.

ХУДОЖНИК РАНКОВОЇ ЗОРІ

Безіменно він жив. Його в нас просто і звали: Художник.

Ніхто не знав, звідки він приходив у нашу Тернівщину й куди потім зникав. Чули ми тільки, що змолоду цей дивний для нас чоловік навчався в академії, приятелював з Рєпіним і Куїнджі, а котрась із його ранніх картин нібито навіть відзначена золотою медаллю на виставці в Парижі. Місячне світло вловив так, як ніхто, а згодом і сам не міг своє досягнення повторити…

Золота ера успіху промайнула для Художника надто рано, після чого тяжко пережите нещасливе кохання чи й ще якісь житейські незлагоди закинули його в наші краї. І ось уже ми бачимо, як він мандрує звідкись польовою доріжкою в зім’ятому, старому капелюсі, у плащі, скринька з художницьким причандаллям теліпається через плече, а непроникливе, із суворими вусами обличчя його осяває ранкова зоря. Усе якось так випадало, що вона йому світить навстріч… Відомо було, що Художник котрий уже рік має у собі нездоланну пристрасть — знайти, що задумав! А шукає він якихось дивовижних фарб, таких, щоб не вицвітали, не тьмяніли й не блякли від часу, зберігали б вічну свіжість, соковитість, чистоту тонів після дощової райдуги… Одне слово, були б як живі!

Блукаючи по наших балках, придивлявся він до всього, що там росте, а надто до того, що барвить. Не минав своєю увагою рослини найнезавиднішої, хай то була бузина чи цибуля, чистотіл або ж навіть всюдисущий отой паслін… Вдивлявся. Уважно розтирав пальцями на долоні сік із бадилини чи з ягідок. Шукав таких фарб, щоб не линяли, не боялися часу. Зовсім нелинючих. Вічних! А щоб не линяли — для цього нібито треба ще й доброго, якогось особливого, найчистішого воску… Так Художник опинився на Романовій пасіці, де й зародилася в нього думка змалювати його дочку Надьку.

Але це буде значно пізніше, а спершу, коли Художник став з’являтися в наших степах, ніхто й уявлення не мав про його можливості, хоча для нас, дітлахів, у його особі справді було щось незвичайне, починаючи з того його забродженого, що аж шумів від сягнистої ходи, плаща…

І дорослих, і нас, дітлахів, не раз обсідали сумніви: невже він із наших бур’янів зробить барвники, що все перебудуть? Аж, засперечаємось, бувало, чи можливе таке. А власне, чому ж би й ні? В кожному разі після відвідин Художника і його приглядань, коли він, нахилившись край межі над бур’яниною, довго над нею ворожить та дроби бере, дочуваємо, ніби й бур’яни стають біля нас значні, вже вони не ніщо… Набирають ціни! На Романове замовлення Художник пофарбував йому вулики в ясно-синє, брав щіточкою блакить просто від неба і фарбував: «Вічно будуть, не злиняють — небо ж не линяє!» Так і стоять синенькі, а на одному з’явився ще й гостровусий Мамай-козак, що ніколи не спить,— він на пасіці як у дозорі: здатен-бо ж оберегти бджолу від злого ока.

Художник намалював його понад замовлення, так ніби для жарту:

— Хай він вам пасіку стереже та на кобзі бринькає… Про те, щоб намалювати Надьку, спершу не йшлося, бо Художник взагалі натуру відбирав суворо, був досить перебірливий щодо тих, кого він волів би увічнити на шматині полотна. Замовлень не бракувало, але він брався за них насурмлено, якось неохоче. Одного разу на храмовому святі озерянська попадя, пишної вроди молодиця, пропонувала йому цілого червінця, тільки щоб змалював її, як є, в дукатах та корсетці, одначе Художник і червінцем не спокусився, сказавши, що сьогодні він краще безвідплатно гойдалку малюватиме. Не завжди вдавалося схилити його й до розмалювання скринь дівчатам у посаг, хоч це в нашого майстра добре виходило і від замовниць відбою не було.

Зате Надьку Винниківну, хоча й на маленькій полотнинці, він вимальовував трохи чи не все літо, не пропустивши, здається, жодної світанкової зорі, необхідної для цієї роботи.

Згодом у Ковельську, коли Художник показував у своїй занедбаній комірчині Надьчин портрет, ми одразу впізнали її — така була схожість усмішки й нахилу голови, вроджена граціозність, неповторне сяйво карих очей…

— Ось моя Мадонна,— сказав він тоді, добуваючи картину з якогось мотлоху, і враз, як од сонця, стало світліше в його комірчині-хижці, де по кутках висіли тільки порожні клітки без птахів. Пізнали ми її, нашу вишневощоку Надьку, стоїть, тримає мале дитя біля грудей. Уся мовби оповита сяйвом материнської відданості, любові й злагоди. І найбільша сила картини зосереджена на погляді молодої матері: бачиш, що нічого, крім немовляти, для неї на світі не існує, але лише це крихітне життя, і вона його мовби чатує, оберігає поглядом від невідомих, нікому не чутних ще небезпек, що, може, тільки вона їх передчуває материнським інстинктом…

Малювати заходився вранці-рано. Тільки зазоріє — уже Художник велить Надьці вийти, поставить її лицем до палаючого крайнеба, налаштує мольберт і пензликом торк, торк у той бік, де зоря, і одразу ж цвіт од неї — на полотно. Зовсім недовго працює Художник, бо ще сонце й росу не спило — вже в нього скінчився сеанс, іди собі, Надько, гуляй до завтрашньої зорі…

Місячне марево Художник також ще й досі ловив, та все ж найбільше душі він докладав, щоб змалювати Надьку з дитям, вважаючи, що нічого вищого й достойнішого в житті для митця нема, як відтворити красу материнства…

Жодного схід-сонця Художник наш не проспав, така натура. Тільки зазоріє, вже він за роботою. Стоїть по коліна в росах, підхоплює пензликом відбитки зорі та й на полотно їх, на полотно! Зирк на ту, що під яблунею, зирк на схід, злегка пензликом черпне зорі — і на полотно, на щічки дитяткові та його молодій матері.

Полюбилася Художникові Романова пасіка: хоч би де не блукав, а сюди заверне. Чимось зійшлись обидва: мандрівник і господар. Сівши на призьбі, неквапом гомонять про дивовижно мудрий устрій життя, про закони й звичаї створінь, мудрують, чому іноді бджоли пускаються в танець біля вулика після польоту і що означає той їхній танок. Загадкою для обох лишається також і те, як бджоли в цілковитій темряві вулика будують таку досконалу споруду — воскові засіки для меду. Звідки бджолі знати розрахунки будівничого?

— Бджола — загадка, зірка — загадка, а людина хіба ж ні? Таємниця з таємниць,— розмірковує Художник.— Декотрі кажуть: людина — це жмуток м’язів… Але чи то все? Чи не краще б сказати: жмуток м’язів, піввідра крові та безмір душі…

Зненацька прийшла трагічна звістка з Тернівщини: у люту хуртовину кудись пробиравсь вночі наш Художник, і знайшли його в снігу закоцюблого — у тім самім вічнім плащі й капелюсі. А за пазухою — закутана в ганчірочку ота безсмертна його картина, що й серед снігів не втратила свіжості барв,— тільки на вустах зображеної замість посмішки з’явилася скорбота, а на щоці велика, наче жива сльоза.

Долею картини ми не переставали час від часу цікавитися. Потрапила вона до Харківської художньої галереї, яку фашисти спалили відступаючи, і лише кільканадцять полотен вдалося врятувати з полум’я. Учасники визволення Харкова добре пам’ятають, як фашисти палили при відступі картинну галерею. Готували підпал ретельно, бензином із каністр поливали всі поверхи, а біля виходу з галереї було виставлено ще й спеціальну команду автоматників, котрі мали стріляти по кожному, хто спробував би вихоплювати картини з вогню… Для чого був потрібен цей підпал, цей з усіх поглядів безглуздий акт вандалізму? І чи тільки чиєсь потьмарення звершувало його, сліпа озлоба приречених? Чи, може, якраз у полум’ї мали зникнути сліди злочинів ще раніших, сваволя грабіжників вищих, які, ще заздалегідь пограбувавши галерею, найцінніші експонати встигли-таки відправити на Захід? За кілька років по війні на одному з аукціонів у Нідерландах промайнуло було полотно невідомого майстра «Мадонна під яблунею», але чи вона то була, чи зовсім інша? Чи пропала десь, чи й зараз, ледь усміхнена, мандрує по світу? (За О. Гончарем; 916 слів).

Виконання тестових завдань

Варіант 1

1. Текст можна віднести до такого стилю мовлення:

А розмовного;
Б публіцистичного;
В художнього;
Г наукового.

2. У світовому мистецтві образ Мадонни уособлює:

А материнську втіху і гордість;
Б велич материнської любові;
В материнську лагідність і ніжність;
Г материнську жертовність.

3. У тексті використано такий вид опису:

А пейзажний;
Б інтер’єру;
В явища;
Г портретний.

4. Значення вислову Художника «людина — це… жмуток м’язів, піввідра крові та безмір душі…» означає:

А його зацікавленість людиною як потенційним об’єктом зображення;
Б його бажання реалістично відображати людину на своїх полотнах;
В його захоплення фізичною досконалістю людського тіла;
Г його сприйняття людини передовсім як особистості.

5. Вислів «золота ера» означає:

А період найвищого розквіту;
Б епоху поклоніння золоту;
В період в історії розвитку людства;
Г період найкращого матеріального становища людини.

6. У словосполученні пензликом черпне зорі використано такий художній засіб:

А уособлення;
Б метафору;
В алегорію;
Г гіперболу.

7. У третьому абзаці слова тьмяніли, блякли є:

А антонімами;
Б омонімами;
В синонімами;
Г паронімами.

8. Хто зображений на портреті:

А безіменна Мадонна;
Б озерська попадя;
В Надька Випниківна з дитям;
Г Мамай-козак.

9. Нездолана пристрасть Художника полягала у…

А малюванні портрета Надьки Винниківни;
Б розшукуванні природних матеріалів для створення фарб, які б не вицвітали;
В зловживанні алкоголем;
Г відвідуванні Романової пасіки.

10. Роман з Художником бесідували про…

А людські вади;
Б устрій життя, про закони й звичаї створінь;
В доньку Романа Надьку;
Г зірки.

11. Життя Художника закінчилося трагічно:

А його розстріляли німці;
Б він помер від нещасливого кохання;
В замерз в снігу;
Г його талант не було визнано.

12. Опрацьований текст утверджує думку про:

А безсмертя творчого генія людини і нетлінність справжніх шедеврів;
Б безперервний зв’язок людини і природи;
В неможливість створити справжній шедевр без красивої натурниці;
Г невибагливість справжніх митців у повсякденному житті.

Варіант 2

1. В опрацьованому тексті використано елемент:

А розмовного стилю;
Б наукового стилю;
В публіцистичного стилю;
Г епістолярного стилю.

2. Головний герой був:

А відомим митцем, що товаришував з Рєпіним і Куїнджі;
Б талантом-самородком, що змальовував красу рідного краю;
В невідомим місцевим художником, що заробляв на життя, виконуючи замовлення;
Г невідомим художником, що потрапив до Тернівщини після житейських негараздів.

3. Слова бузина, цибуля, чистотіл, паслін у третьому абзаці є:

А антонімами;
Б омонімами;
В синонімами;
Г однорідними членами речення.

4. Речення А власне, чому ж би й ні? у п’ятому абзаці є:

А власне питальним;
Б частково питальним;
В питально-риторичним;
Г питально-окличним.

5. У словосполученні місячне світло вловив використано такий художній засіб:

А уособлення;
Б метафору;
В алегорію;
Г синекдоху.

6. Вислів «зле око» означає:

А вкрасти;
Б позаздрити, наврочити;
В обсудити когось;
Г розламати.

7. В останньому абзаці слова підпал, безглуздий акт вандалізму є:

А антонімами;
Б омонімами;
В синонімами;
Г паронімами.

8. Як ставилися односельці до Художника?

А з належною шаною;
Б дивувалися його вчинкам;
В були байдужі;
Г заздрили йому.

9. «Таємницею із таємниць» Художник вважав.

А людину;
Б бджолу;
В зірку;
Г місячне сяйво.

10. Доля портрету після смерті художника:

А картину знищено фашистами;
Б продано на аукціоні в Нідерландах як полотно невідомого майстра;
В невідома;
Г повернено до Харківської художньої галереї.

11. У реченні з останнього абзацу Чи, може, якраз у полум’ї мали зникнути сліди злочинів ще раніших, сваволя грабіжників вищих, які, ще заздалегідь пограбувавши галерею, найцінніші експонати встигли-таки відправити на Захід? виділено слово означає:

А фашистів;
Б партійних діячів;
В дирекцію картинної галереї;
Г організованих злочинців.

12. Темою твору є:

А поетапне зображення створення шедевру;
Б зображення останніх років життя митця;
В незвичайна історія шедевру: від натхненного створення до невідомої його подальшої долі;
Г робота Художника над портретом.

Оцінювання тестових завданьukrainska_mova_11k-131IX. Домашнє завдання

► Виписати з художньої літератури три простих речення (1 — з відокремленим означенням, 2 — з відокремленим додатком, З — з відокремленою обставиною) і зробити їх синтаксичний розбір.

Контрольна робота (тест). Контрольне читання мовчки, українська мова

Повернутися на сторінку Українська мова