СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЛЕКСИЧНІ І ФРАЗЕОЛОГІЧНІ. ГРАМАТИЧНА ПОМИЛКА ТА ЇЇ УМОВНЕ ПОЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЛЕКСИЧНІ І ФРАЗЕОЛОГІЧНІ. ГРАМАТИЧНА ПОМИЛКА ТА ЇЇ УМОВНЕ ПОЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЛЕКСИЧНІ І ФРАЗЕОЛОГІЧНІ. ГРАМАТИЧНА ПОМИЛКА ТА ЇЇ УМОВНЕ ПОЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ІІІ. Генералізація знань (відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)

Прочитати текст. Виписати з нього словосполучення:

а) «прикметник + іменник»;

б) «дієслово + іменник»;

в) «дієслово + іменник з прийменником».

Листя без дерева не може жити. Зірвавшись з гілля, воно пливе в повітрі перший і останній раз.

Не обминайте, люди, осінньої журливої краси падолисту. Йдіть до лісу, в парк, станьте під кронами дерев, подивіться на тихе згасання пожовклого листу.

До дерев, що струшують листя, через півроку прийде весна. Вони всі вже зараз у зав’язі. Та, непомітні сьогодні, бруньки перенесуть лиху зиму і люті морози.

Не сидіть в осінні дні дома. Йдіть у гущавину дерев, убирайте у свою душу терпкий запах опалого осіннього буття. Може, від усього баченого і пережитого ви станете мудрішими. Зближення з природою робить нас кращими, добрішими, очищає душу (За І. Цюпою).

Подумати і сказати, чим відрізняється словосполучення осіння журлива краса від інших словосполучень у третьому реченні. Виписати з тексту складні словосполучення, що відповідають таким схемам:

m87

Коментар. Словосполучення можуть бути простими і складними. Прості словосполучення утворюються з двох повнозначних слів (чарівний куточок), а складні — в основному з трьох (чарівний куточок у лісі).

Виписати декілька варіантів сполучення слів, що не належать до словосполучень. Свій вибір обґрунтувати.

IV. Виконання практичних завдань творчого характеру

1. Зробити синонімічну заміну словосполучень «іменник + іменник» на словосполучення «прикметник + іменник». Схарактеризувати засоби граматичного зв’язку в них.

Тінь ночі, зорі в небі, звуки лісу, співи птахів, степи Таврії, потоки гір, промені сонця, трави в лузі, ключ журавлів, річка в лісі, спогади про дитинство.

Пояснити правопис словосполучення, утвореного від виділеного.

2. Подані словосполучення розподілити на лексичні та фразеологічні. Замінити фразеологічні словосполучення іншим словом або словами, що відповідають їх значенню.

Зразок. Ловити ґав — бути неуважним.

Бабине літо, тепле літо; заростати бур’яном, заростати брудом; у повний голос, жіночий голос; джерельна вода, не розлий вода, десята вода на киселі; одного поля ягоди, лісові ягоди; осінній день, як один день; морська хвиля, морський вовк.

З’ясувати відмінність фразеологічних словосполучень від лексичних, ознайомившись із теоретичними відомостями.

Слід відрізняти лексичні словосполучення від фразеологічних. Фразеологічні словосполучення виступають одним членом речення і їх можна замінити словом або кількома словами (байдики бити — лінуватися, поцілувати замок — нікого не застати).

Навести власні приклади фразеологічних словосполучень. Скласти з ними речення. Пояснити їх значення.

У лексичних словосполученнях виділити головне й залежне слова. Визначити, якими частинами мови вони виражені.

3. Утворити ряди словосполучень з поданими опорними словами таким чином, щоб у кожному були синтаксичні і фразеологічні словосполучення. Скласти з ними речення.

Зразок:

m89

Дати … , важкий … , гнути … , годувати … , ламати … , сльози … , наламати … , виливати … .

Довідка. Кирпу, обіцянками, дров, душу, голову, на підйом, сигнал, крокодилові.

Навчальне редагування

Коментар. Зверніть увагу! Граматична помилка умовно позначається великою літерою Г. Цей вид помилок характеризується порушенням у творенні слів, їх відмінкових форм, у побудові словосполучень і речень.

Найбільш поширеними видами цих помилок є:

1) неправильне утворення слів (посередині осені — усередині осені);

2) ненормативне утворення відмінкових форм різних частин мови (по святах — на свята; поміж тильної стіни — поміж тильною стіною);

3) неправильна побудова словосполучень та речень (страждати від головних болей — страждати від головного болю).

Прочитати речення. Знайти словосполучення, в яких неправильно вжито відмінки залежних слів. Записати відредаговані словосполучення.

1) Усі діти нашого класу в цей день були одягнені у святковій формі.

2) На шкільному святі музиканти грали в народні інструменти.

3) Моя думка до спортивних змагань між двома командами школи позитивна.

4) Вісьмома роками батьки віддали мене до спортивної секції по баскетболу.

5) Мені дуже хотілося займатися по футболу.

6) Мені подобається піклуватися за своїх домашніх тварин.

7) Свого домашнього кота я називаю Васько.

З’ясуйте тематику поданих речень.

V. Системно-узагальнювальний етап (синтаксичний розбір словосполучень як узагальнення набутих знань і сформованих умінь з теми)

Робота за варіантами

Прочитати текст. За допомогою тлумачного словника з’ясувати значення слова шатро. (Шатро — легке, розбірне, переважно конусоподібне житло з тканини, шкіри; намет).

Виписати всі можливі варіанти словосполучень. Користуючись алгоритмом (див. додаток), зробити їх синтаксичний розбір:

1) словосполучення першого речення — усно;

2) словосполучення другого і третього речень — за варіантами.

Над шумним гірським потоком, на зеленій поляні серед лісу стояли шатра ловців. Сідало сонце за тухольські гори, тонучи в легеньких червоних хмарах. Каламутним валом котилися від водоспаду величезні хвилі (І. Франко).

VII. Домашнє завдання

1. Утворити ряди словосполучень з поданими опорними словами таким чином, щоб у кожному були синтаксичні і фразеологічні словосполучення. Скласти з ними речення.

Утратити … , грати … , замилювати … , кусати … , тримати … .

2. Виписати з художньої літератури невеликий опис осіннього лісу чи розповідь про нього. Зробити синтаксичний розбір ужитих у тексті словосполучень типу «іменник + іменник», «іменник + прикметник», «дієслово + іменник з прийменником».

Додаток

Алгоритм синтаксичного розбору словосполучення

m90

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ЛЕКСИЧНІ І ФРАЗЕОЛОГІЧНІ. ГРАМАТИЧНА ПОМИЛКА ТА ЇЇ УМОВНЕ ПОЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова