Слово та його лексичне значення, українська мова
Хід заняття Слово та його лексичне значення, українська мова
III. Актуалізація мотиваційних резервів на основі повторення вивченого
Творче спостереження з елементами аналізу
Прочитати текст. Пояснити, чому син не зрозумів батька.
ЗРОЗУМІВ
Батько з сином поїхали в поле волами по снопи. Наклали повнісінький віз.
— Ну, сину,— каже батько, дивлячись на зоряне небо,— хай воли пасуться, а як віз перекинеться, збуди мене, поїдемо додому.
Та й ліг під копою спати. Через деякий час віл підійшов до воза, чухався, чухався та й перекинув його. Син побачив це та мерщій до батька:
— Тату, гукає,— поїхали, вже віз перекинувся (З кн. «Тисяча усмішок»).
Евристична бесіда за питаннями
1. Що таке слово?
2. Що позначає лексичне значення слова?
3. Чим відрізняються лексичне й граматичне значення слова?
4. Які слова мають лексичне значення?
5. Що таке «багатозначне слово»?
6. Що таке «пряме» й «переносне» значення слова?
7. Дати визначення метафори, метонімії, синекдохи.
Коментар. Слово — основна функціонально-структурна одиниця мови. Реальний зміст слова називають його лексичним значенням. Значення слова відповідає поняттю, а поняття виражається словом. Здатність слова вступати у різні відношення з іншими словами за законами граматики певної мови називають граматичним значенням. Повнозначні слова мають лексичне та граматичне значення, а службові — лише граматичні.
Однозначні слова мають одне лексичне значення: моряк, олівець, констатувати.
Багатозначні слова можуть уживатися в різних значеннях: голова людини, голова соняшника, голова колони.
Пряме (основне) значення слова називає предмет чи явище, його ознаку, дію. Решта значень слова — переносні (непрямі). У семантичній структурі багатозначного слова найтиповішими є метафоричні та метонімічні відношення.
Метафора (від гр. metaphora — перенесення) — вживання слова, що позначає предмет (явище, дію, ознаку) для назви іншого предмета на основі подібності їх ознак або схожості вражень від них: Життя шумить і грає (М. Рильський). Півні кричать у мегафони мальв… (Л. Костенко).
Метонімія (від гр. metonimіа — перейменування) — перенесення назви одного класу предметів або одиничного предмета на інший клас або одиничний предмет на основі суміжності: Шумить Хрещатик туго, як прибій (В. Сосюра). Інститут відзначає свій ювілей.
Синекдоха (від гр. synekdoche — співвіднесення) — різновид метонімії, полягає в перенесенні назви частини на предмет як ціле і навпаки: Вся площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей (Л. Смілян). Наш люд має в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків (В. Стефаник).
IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого
Колективна робота з таблицею
Уважно роздивитися таблицю.
| № | Спосіб тлумачення лексичного значення | Приклад |
| 1 | Показ малюнка, фотографії, предмета | Хмара, квітка (малюнки) |
| 2 | Добір синонімів | Поліпшення-покращання, реформувати-змінювати |
| 3 | Пояснення лексичного значення за контекстом | Микола набрав сухої трави і розпалив багаття |
| 4 | Перелічення об’єктів, що називаються словом | Цитрусові — це лимони, апельсини, мандарини |
| 5 | Логічне визначення через характерні риси | Пролісок — перша весняна квітка |
| 6 | Описовий спосіб визначення | Бульдозерист — людина, що працює на бульдозері |
| 7 | Заперечні визначення | Суша — частина землі, не вкрита водою |
| 8 | Пояснення лексичного значення за походженням (іншомовні слова) | Телефон —теле —далеко, фон — звук |
| 9 | Переклад українського слова російським | Рахувати-считать |
| 10 | Порівняння слів абстрактного значення з якимось конкретним уявленням | Героїзм — льотчик Гастелло, молодогвардійці, партизани |
| 11 | Пояснення значення слова за «Тлумачним словником» | Праця — діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або духовних цінностей |
Дати тлумачення усіма можливими способами таким словам: Смуга, чужина, чабан, скляний, гідропарк, екзамен, стилістика, метафора, кінотеатр, шана, тимчасовий, лінощі.
Прочитати, дібрати до пояснень слова з довідки.
1. Командувач великого з’єднання кораблів; головний корабель, на якому перебуває командир ескадри.
2. Надійний захист, твердиня; укріплений пункт з постійним гарнізоном, озброєнням.
3. Загальний вигляд якоїсь місцевості, краєвид; картина або малюнок із зображенням краєвиду.
4. Загальноосвітній заклад, напрям у галузі; виучка.
5. Перелітний птах з довгими ногами й шиєю, прямим гострим дзьобом; пристрій з довгою жердиною біля колодязя; народний танець.
6. Творча уява; мрія; вигадка; музичний твір.
7. Небесне світило; прославлена людина.
Довідка: флагман, фортеця, пейзаж, школа, журавель, фантазія, зірка.
Прочитати речення. Знайти слово, яке в кожному з поданих речень уживається в іншому значенні, пояснити усі його значення.
I. 1. Ставок, гребелька, і вітряк з-за гаю крилами махає (Т. Шевченко).
2. І махає сосновими крилами придеснянський зелений гай (В. Мордань).
3. Над Сулою, на південнім схилі, мов на літаковому крилі, саджанці вбиваються у силу (І. Вирган).
4. Вже не тікають від Данила татари, а крилом його обхоплюють (А. Хижняк).
5. Весна принесла тепло на крилах.
II. 1. І блідий місяць на ту пору з-за хмари де-де виглядав (Т. Шевченко).
2. Хвилями роки, місяці пливуть (О. Олесь).
3. У Землі супутник — Місяць, у людини книга (Народна творчість).
4. Круг місяця тоншає срібний світанок (Б. Мозолевський).
5. У деяких планет є кілька супутників — їхніх місяців (З підручника).
Конструювання словосполучень
Скласти 5-6 словосполучень із словом бити, користуючись поданими нижче значеннями.
1. Завдавати ударів кому-небудь;
2. Стріляти;
3. Пульсувати;
4. Відчувається, доноситься (запах);
5. Ударами створювати звуки;
6. З силою вириватися назовні.
Дослідження-аналіз
Прочитати виразно уривки, виписати слова, вжиті в переносному значенні, з’ясувати їхнє значення, типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) й стилістичну роль.
Уривок 1
Ранок клепає коси, скрипить колодязними журавлями, грюкає хвіртками.
Потягуються дерева після короткої літньої ночі, струшують ранкову росу, гойдають голосне птаство на вітах (О. Пархоменко).
Уривок 2
Велика вереснева тиша стоїть над землею. Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім відволоженим пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч. Зрідка спросоння заскрипить журавель. Посеред неба на південь гнеться Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок (За М. Стельмахом).
Уривок 3
Несе Полісся в кошиках гриби.
За болотами причаїлись Охи.
І спорить тиша голосом гарби
із реактивним гуркотом епохи.
Село сосновий виверне кожух.
І йде на зустріч, як весільна теща.
Осінніх вогнищ кинутий цибух
мале дитя в долоньки переплеще.
Правічну думу думають ліси,
вгрузають в мох столітні дідугани.
Переметнеться заєць навскоси —
горить асфальт у нього під ногами.
Лункі октави дальніх голосів
запише обрій у вечірній простір.
І молодик над смужкою лісів
поставить позолочений апостроф
(Л. Костенко).
Уривок 4
Засипають на лузі коники,
Срібні скрипочки в головах.
А руді парубійки-соняхи
Повтікали од ночі на шлях.
Ген калина гілками тужливими
Колихає пташок, як діток.
В море фарб, понастояне травами,
Липня сивий вступив чобіток.
Човен місяця казка розхитує,
Відчіпляє від верховіть.
Книгу літа все ніч перечитує,
Все листочками шелестить
(А. Малишко).
Визначити типи переносних значень слів (метафора, метонімія, синекдоха) і пояснити їхнє значення.
1. Втома крадеться тихо, але він втомі взяти себе не дає (В. Бичко).
2. Наш факультет переміг у спортивних змаганнях.
3. Сліпа нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну (В. Бабляк).
4. Ґринджолами мовчазно кожух проїхав (М. Драй-Хмара).
5. Спить сила, думка у тобі дріма (П. Дорошенко).
6. Внизу дрімала вода в Росі й тихо лисніла проти червоного неба (І. Нечуй-Левицький).
7. Учили музики із весілля. Цимбали, бубон і скрипаль (Л. Костенко).
8. Завжди усмішка лагідна цвіла їй на вустах (В. Сосюра).
9. Ти ж знаєш, яка в душі моїй буря, Маріє (В. Сосюра).
VI. Домашнє завдання
Скласти пейзажний опис, уживаючи слова в переносному значенні.
Слово та його лексичне значення, українська мова
Повернутися на сторінку Українська мова