Урок № 29 Г. ТЮТЮННИК «КЛИМКО». ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ АВТОРА І СЮЖЕТ ТВОРУ, 7 клас, українська література

Урок № 29 Г. ТЮТЮННИК «КЛИМКО». ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ АВТОРА І СЮЖЕТ ТВОРУ, 7 клас, українська література

Мета: опрацьовуючи зміст твору, дослідити, як особисте життя автора пов’язане із сюжетом його повісті, проаналізувати ідейний зміст ІІІ розділу твору; розвивати виразне читання твору, уяву школярів, їх логічне мислення, вміння оцінювати високохудожній текст, грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження; формувати кругозір, світогляд; виховувати доброту, чуйність, взаєморозуміння, спостережливість, старанність, людяність, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, учнівські малюнки до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

 

ХІД УРОКУ № 29 Г. ТЮТЮННИК «КЛИМКО». ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ АВТОРА І СЮЖЕТ ТВОРУ, 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання
Огляд-конкурс на кращий малюнок із цікавим коментарем на тему «Мій улюблений епізод з твору Г. Тютюнника «Климко» .
Малюнки повинні бути розташовані у відповідності до сюжету твору.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

«Кому з героїв твору Г. Тютюнника «Климко» належать висловлювання:

1. «Може б, ти, до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне? (Тітці Моті)
2. «О!.. А це що? Треба було написати “холодно”, а в тебе “хохолодно”…» (Дядьку Кирилу)
3. «Я приготую вам краплі датського короля, мій шановний. Загляньте якось». (Діду Бочонку)
4. «Одна!.. О! Третя!.. А що сховалися, га? Од мене сховаєтесь!» (Климку)
5. «Авспіріні, авспіріні пийте, моя ласко. Тричі на день по одній пігульці. Крейди не шкода!» (Діду Бочонку)
6. «Ти ж там хазяйнуй… А вночі спи і не бійся… Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі» (Дядьку Кирилу)
7. «То в мене… після великої перерви руки дуже померзли, от воно й хохокнуло» (Климку)
8. «Ай, добра ж… У-у-у, такої не всяка кухарка зварить. Візьми ж отам у скриньці гостинець». (Дядьку Кирилу)
9. «А хочеш, їх зараз не буде, хочеш?.. Всіх вижену пастися в степ! Хочеш? (Зульфату)
10. «У нас є вугілля. …Більш нічого в нас немає» (Діду Горєєву)
11. «Спасибі. …Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива…» (Наталі Миколаївні)
12. «Хочеш, я тобі італійський кинджал на дорогу дам? Хочеш? …Виміняв на четверо яєць. Вони за їжу і карабіни проміняли б! Я знаю». (Зульфату)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

2. Бесіда за питаннями
• Дайте визначення поняттю сюжет. (Сюжет — організована в життєво правдоподібну картину система подій за участю певних персонажів)
• Чи можна вважати повість Г. Тютюнника «Климко» автобіографічною? Відповідь обґрунтуйте.
• Чому головними героями твору Григір Михайлович обрав дітей? Як він ставиться до своїх героїв?
• Як сам письменник, на ваш погляд, сприймає ті події, які відбуваються в його творі?
• З чим пов’язано те, що дитинство Г. Тютюнника, як і у його героїв твору, було складним, нещасливим.

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

V. Основний зміст уроку

Г. Тютюнник — живописець правди.
О. Гончар

Добрий чоловік — надійніше кам’яного мосту.
Народне прислів’я

1. Особисте життя автора і сюжет твору

1.1. Розповідь учителя.
Повість «Климко» Г. Тютюнник уважав найдорожчою для себе. Він втілив у цьому творі свій ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки допомогти близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. Скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. Та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.
«Климко» побудований на автобіографічному матеріалі. З повним правом можна назвати цей твір історико-психологічною хронікою певного періоду нашого життя — років фашистської окупації українського народу.

1.2. Бесіда та обговорення питань.
• Яким було дитинство письменника? Чи можна його вважати щасливим? Відповідь вмотивуйте.
• Про що свідчить автобіографічність твору Г. Тютюнника «Климко»?
• Що хотів відобразити у своєму творі Г. Тютюнник?
• Як, на ваш погляд, Климко — це реальний чи вигаданий герой? Вмотивуйте свої міркування, наводячи переконливі приклади з повісті.
• Чому автобіографічність твору «Климко» не означає абсолютне відтворення хроніки життя Г. Тютюнника? Наведіть про це факти з повісті.
• Доведіть, що в основі твору «Климко» — враження малого Григора від того пам’ятного свого походу в дитинстві тяжкими дорогами війни.
• Чи однакові риси характеру, поведінка самого автора повісті «Климко» і його героя? В чому це виявилося?
• З якою метою Г. Тютюнник написав повість «Климко»?

 

2. Опрацювання ІІІ розділу повісті

2.1. Виразне читання, переказування учнями найбільш вражаючих епізодів з розділу повісті з відповідною аргументацією.

2.2. Тема: зображення дружніх стосунків Климка і Зульфата, їх прагнення допомогти вчительці Наталі Миколаївні.

2.3. Ідея: возвеличення міцної дружби, взаємодопомоги, порядності, доброти, чемності, бажання робити добро.

2.4. Основна думка: вміння долати труднощі, надати безкорисливу допомогу в скрутний час — це свідчить про щирість, взаєморозуміння, душевну красу в людських стосунках.

2.5. Композиція.
Експозиція: життя Климка у кімнаті шахтної сортувальниці.
Зав’язка: зустріч Климка і Зульфата.
Кульмінація: допомога хлопців учительці з її немовлям.
Розв’язка: Климко вирушає в дорогу до великого міста по сіль.

2.6. Сюжет.
На шляху до Слов’янська Климко побачив чорну копичку, але помилився, то був старий курень на баштані, де він і переночував.
Після того як згоріла станція від бомбардування, Климко оселяється у ваговій кімнаті шахтної сортувальниці.
Зустріч Климка і Зульфата. Зульфат допомагає другу облагородити його життя.
На висілку, після приходу італійців, голод.
Найцінніший харч — сіль. Климко вирушає у подорож до Слов’янська, щоб здобути сіль і допомогти вчительці з немовлям, які оселяються у нього.

2.7. Бесіда за питаннями:
• Чим повечеряв Климко біля куреня, де він вирішив переночувати?
• Чому Климко вимушений був змінити місце мешкання і оселитися у невеличкій кімнаті на шахтній сортувальні? («Того задушливого від полум’я і диму серпневого дня, коли згоріла станція, Климко знайшов собі притулок у невеличкій кімнаті…») Опишіть приміщення нового житла хлопця. («Товсті кам’яні стіни вагової і зовні, й зсередини були густо вкриті чорною кіптявою: зовні від вугільної куряви й штибу, що лежав тут-таки..; зсередини — від диму з круглої чавунної грубки — «буржуйки», що виходила іржавою трубою надвір через бляшану шибку у вікні…»)
• Хто такий Зульфат Гарєєв? («…Давній Климків товариш») Чим пояснити його дружнє ставлення до Климка?
• Яким чином Зульфат позбавив житло Климка від пацюків? («Він хутко познаходив усі пацючі ходи й виходи, «вигріб з «буржуйки» в цеберку вугільний жар і заходився затовкувати його палицею в кожну нору, втираючи сльози від гарячого їдкого диму»)
• Як поводили себе італійці, прибувши на станцію? («Вони цілий день ганялися по висілку за курми, стріляли по них з карабінів та автоматів і лементували, як цигани. Поївши курей, італійці гуртами, найменше по двоє-троє, пхались від двору до двору і шукали собі їжу за гроші») Що можна засудити в їх поведінці? («…Італійці кинулися грабувати і брали не тільки їжу, а й одяг, де кращий. Через тиждень вони пішли далі, а у висілку почався голод»)
• Чому сіль була найціннішим продуктом у голодні часи? («Та найчастіше в натовпі було чути: «Солі… Солі ні в кого немає? Віддаю за склянку солі…»)
• За яких обставин Зульфат і Климко зустріли вчительку Наталю Миколаївну? Що вони їй запропонували? Чому? («Не треба всім нічого промінювати, а переходьте… жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо…») Як це характеризує хлопців?
• З яким гостинцем з’явився дідусь Гарєєв до помешкання хлопців? («Дідусь приніс торбинку сухарів…») Чому він зазначив, що «хліб не буває брак. Хліб ніколи не брак?..»
• У зв’язку з чим виникла думка у Климка піти по сіль? («У Слов’янськ. Чув, як отой мурло бородатий на базарі казав: «Сіль слов’янська, біла»? А це ж недалеко. … Що, що в нас картоплі є трохи та сала? Цього хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти. Харчів наміняємо по дорозі назад, молоко, може…»)
• Для чого Г. Тютюнник паралельно зображує події в житті Климка у минулому і теперішньому?

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Потрапивши до куреня, Климко дозволив собі посмакувати:
а) яблук;
б) кавунів;
в) груш.

2. Барак, в якому жив Климко з дядьком Кирилом:
а) захопили німці;
б) згорів;
в) підлягав негайному капітальному ремонту.

3. Зульфат Гарєєв — онук дідуся з:
а) перукарні;
б) хлібопекарні;
в) кав’ярні.

4. Климкові перші дні у ваговій жилося несприятливо через:
а) відсутність харчів;
б) обмеженість в освітленні;
в) наявність великої кількості пацюків.

5. У товаристві Климко завжди був:
а) енергійний і веселий;
б) небалакучий;
в) байдужий до оточуючих.

6. Коли шахту затопили водою, то коней, які в ній працювали:
а) віддали циганам;
б) забрали на війну;
в) продали заможним селянам.

7. Після короткого бою на станцію зі степу прийшли і почали грабувати населення:
а) італійці;
б) німці;
в) угорці.

8. Потрапивши одного разу на базар, Климко і Зульфат зустріли там:
а) діда Бочонка;
б) вчительку Наталю Миколаївну;
в) голодних німців.

9. Найціннішим продуктом у голодні роки війни була:
а) сіль;
б) картопля;
в) капуста і морква.

10. Вчителька була рада і вдячна Климку і Зульфату, які:
а) подарували їй трояндову сукню;
б) запросили її жити разом з ними;
в) намагалися заспокоїти жінку.

11. За наказом діда Зульфату необхідно було сходити до Файзуліних і принести дитині вчительки:
а) пелюшок;
б) ліків;
в) молока.

12. Доньку вчительки звали:
а) Оля;
б) Олена;
в) Ніна.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Дослідіть, посилаючись на зміст твору, як військові події вплинули на життя мешканців поселення станції, що згоріла. Свої спостереження узагальніть.
2. Поміркуйте, чому Наталя Миколаївна відчула себе щасливою, коли хлопці запропонували їй оселитися у них. Власну думку обґрунтуйте.
3. Зульфат у італійців на їжу виміняв:
а) пістолет;
б) декілька куль;
в) кинджал.

Картка № 2
1. Як ви вважаєте, у ставленні хлопців до вчительки виявилося їх милосердя чи обов’язок? Свої думки вмотивуйте.
2. Чи можна, на ваш погляд, вважати Зульфата і Климка справжніми друзями? Доведіть це, посилаючись на факти з твору.
3. Який художній засіб використав Г. Тютюнник у творі, висловившись: «…не встигло ще й сонце заховатися, а земля вже холоне»?
а) Епітет;
б) порівняння;
в) метафору.

Картка № 3
1. Прокоментуйте рішення Климка вирушити у подорож до Слов’янська. Це самопожертва, добрий вчинок, ентузіазм? Свої думки обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з твору.
2. Доведіть, що поведінку італійців по відношенню до мешканців поселення можна вважати аморальною, жорстокою, підступною. Відповідаючи, наведіть переконливі обґрунтування, застосовуючи переконливі факти із твору.
3. В курені, де Климко вирішив перепочити вночі, було багато:
а) соломи;
б) різноманітного ганчір’я;
в) лісових горіхів.

 

VІІ. Підсумок уроку

 

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

 

ІХ. Домашнє завдання
Опрацювати зміст ІV розділу повісті, підготувати усний міні-твір на одну з тем:
• «Поспішайте робити добро»;
• «Моя турбота про рідних і друзів»;
• «Не будь байдужим до горя інших».

Урок № 29 Г. ТЮТЮННИК «КЛИМКО». ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ АВТОРА І СЮЖЕТ ТВОРУ, 7 клас, українська література

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 7 клас

Комментарии закрыты.