Урок № 30 Г. ТЮТЮННИК «КЛИМКО». МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ УРОКИ ДОБРОТИ, ЧУЙНОСТІ, ТУРБОТИ ПРО РІДНИХ, 7 клас, українська література

Урок № 30 Г. ТЮТЮННИК «КЛИМКО». МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ УРОКИ ДОБРОТИ, ЧУЙНОСТІ, ТУРБОТИ ПРО РІДНИХ, 7 клас, українська література

Мета: через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника «Климко»; опрацювати ідейний зміст ІV розділу повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення; вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, наводячи переконливі обґрунтування; формувати вміння оцінювати поведінку і вчинки героїв твору; виховувати почуття поваги, пошани до творчості Г. Тютюнника, літератури як виду мистецтва; прищеплювати риси чуйності, доброти, щирості.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 30 Г. ТЮТЮННИК «КЛИМКО». МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ УРОКИ ДОБРОТИ, ЧУЙНОСТІ, ТУРБОТИ ПРО РІДНИХ, 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вибіркове заслуховування учнів, які склали усний міні-твір, на одну з тем:
• «Поспішайте робити добро»;
• «Моя турбота про рідних і друзів»;
• «Не будь байдужим до горя інших».

 

2. Літературний диктант
• Яка епоха відтворена в повісті? (Велика Вітчизняна війна)
• Харч, який герої твору вважали найціннішим. (Сіль)
• Місто, до якого подорожує Климко. (Слов’янськ)
• Що продавала Наталя Миколаївна на базарі? (Трояндову сукню)
• Місце, де герої твору набирали вугілля. (Терикон)
• По що необхідно було сходити Зульфату до Файзуліних? (Молоко)
• Хто завдав шкоди мешканцям поселення? (Італійці)
• Якого місяця згоріла станція, де мешкав Климко з дядьком Кирилом? (У серпні)
• За допомогою Зульфата Климко позбавився у своєму помешканні … (Пацюків)
• Дідусь Гарєєв працював у… (Хлібопекарні).
• На яке місто, за словами дідуся Гарєєва, «пішов німець»? (Ростов)
• Пізнайте героя за його зовнішністю: «…у ватяних штанах, вовняних шкарпетках і гостроносих шахтарських чунях». (Дідусь Гарєєв)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

ІV. Основний зміст уроку

Коли люди до тебе добрі, то ти будь ще добрішим.
Народне прислів’я

…Люблячи своїх героїв, Г. Тютюнник показував їх в усьому благородстві і величі… у вірній любові, в надії на краще життя.
Р. І. Вітренко

 

1. Г. Тютюнник — майстер доброго слова.

Розповідь учителя
Над словом письменник працював довго і важко, мучився над ним, але ж і знаходив таке, якого ніяким іншим не заміниш. «У художнього слова — єдина функція. Ця функція зветься необхідність»,— читаємо в його щоденнику. І справді, тільки необхідні слова знаходив письменник, тому й влучають вони прямо в серце, сповнюючи його то радістю, то сумом, то здивованим захопленням перед точністю і правдою змальованої життєвої ситуації. А як Г. Тютюнник вмів пожаліти людину, поспівчувати їй, потурбуватися про неї! Коли один заповзятий молодик настирливо допитувався у Григора про причини його успіху, той спочатку відмовчувався, а потім відрізав: «Біль! Повна душа болю…». Він був правдивим і щирим, сміливим і відвертим у висловлювання своєї думки будь про кого і про що.

2. Бесіда за питаннями
• Які риси характеру ви найбільше цінуєте в людині?
• Чим і як, на ваш погляд, перевіряється дружба?
• Чому кожна людина повинна бути доброю, чуйною, турботливою, не завдавати шкоди іншим?
• Дослідіть, як на прикладі взаємостосунків героїв твору Г. Тютюнника «Климко» виявляється доброта, чуйність, турбота про рідних.
• Уявіть собі світ, в якому не буде добра, чуйності, милосердя. Відтворіть його власне бачення.
• Чим пояснити те, що для Г. Тютюнника — добро, чуйність, взаєморозуміння, злагода є найвищими людськими цінностями?
• Чи легко виховувати порядну, добру людину? Що для цього необхідно? Відповідь вмотивуйте.
• Чому проблема добра і зла завжди є актуальною?
• Які ви знаєте доброзичливі побажання?
(Дай, Боже, вашими устами мед пити.
Щоб ти ходив, як води ходять!
Доброму чоловіку продовж, Боже, віку!
Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна, роботяща як бджола, багата, як земля!
Щоб тебе добра година знала!
Година вам щаслива! Щоб ви бачили сонце, світ і діти перед собою!
Скільки в лісі пеньків, щоб у тебе було стільки синків!
Бодай на вас добра година та грошей торбина, а до того дітвори сотні півтори!
Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь)

 

3. Учнівський коментар ситуацій між героями твору Г. Тютюнника «Климко», де виявилася доброта, чуйність, турботливість, щирість
• Климко і дядько Кирило;
• Тітка Мотя і Климко;
• Климко і Зульфат;
• Хлопці, дідусь Гордєєв і вчителька з немовлям;
• Зульфат і його дідусь;
• Климко, швець і дівчинка.

 

4. Опрацювання ідейного змісту ІV розділу повісті

4.1. Виразне читання або переказування цікавих епізодів з твору.

4.2. Тема: перебування Климка у Слов’янську.

4.3. Ідея: уславлення доброти, чуйності, милосердя, поваги (швець, Климко, дівчина); засудження підступності, вседозволеності (німці, поліцаї).

4.4. Основна думка: добре ставлення людей одне до одного допомагає їм вижити у скрутний воєнний час.

4.5. Композиція.
Експозиція: відчуття Климком погіршення стану свого здоров’я.
Зав’язка: перебування хлопця на базарі у Слов’янську.
Кульмінація: допомога шевця, Климка беззахисній дівчині під час облави.
Розв’язка: обіцянка жінки дати Климкові стільки солі, скільки він донесе.

4.6. Сюжет.
Прокинувшись вранці, Климко відчув, що до нього підступає хвороба. Швидко зробивши собі взуття, він пішов до міста, яке здалося йому сірим, непривітним. Климко потрапляє на базар, де було багато жебраків і простого люду. Товар не купувався, а здебільшого мінявся.
Безногий дядько подарував Климкові взуття, розповів про місто, де можна здобути солі. Під час облави дядько і Климко заступилися за дівчину, яку поліцаї намагалися забрати із собою.
Незнайома жінка запрошує до себе Климка і обіцяє дати йому стільки солі, скільки він донесе.

4.7. Бесіда за питаннями.
• Які відчуття були у Климка, коли він прокинувся вранці? («Довго кашляв… Тіло йому охопила гаряча млость, в очах плавали жовті плями, і від того здавалося що й надворі теж жовто».) Чому хлопець намагався боротися з хворобою?
• Як Климко зробив собі взувачку? («…Узяв плащ-палатку… одірвав од неї чималий клапоть. Потім розірвав його ще навпіл — і вийшло дві онучі. …Навибирав, де білішої, сухої соломи, поробив товстенькі вустилки і примірив їх до ступні, що ні великі були, ні малі. Потім туго обмотав ноги разом з вустілками плащ-полотяними клаптями і позав’язував кінці вище кісточок»)
• Чому в часи війни не гроші цінувалися, а одяг, натуральні продукти?
• Що побачив Климко на прилавках базару міста? («Тут були старі, побиті шашіллю ікони і в них — боги під склом серед барвистих воскових квітів, мідні, поначищувані каблучки і серги; товсті давні книги; червоні намиста з дукатами — і знову ікони, старіші й новіші, в оправах і без оправ, але боги на них були схожі один на одного, як брати, і всі дивилися сумними очима не на людей, а поверх них. Далі йшли прилавки, заставлені мисочками з житом, кукурудзою, просом; біліли склянки з борошном, содою, вологою сіллю, стояли клунки з картоплею, капустою, буряками»)
• Що продавала дівчина? («Вона тримала в руках чепурно, квітка до квітки складений букет чорнобривців. На плечах у неї була… хустка…») Чому вона здалася чудною Климкові? («Чудна ви. Кому ж вони зараз нужні, чорнобривці оті?»)
• Яке враження справив на Климка швець? Що він розповів хлопцю про сіль? («Дядько сидів просто на землі, обгорнувши ноги старою сукняною ковдрою. На скронях йому густо висіялася кучерява розсадка сивини, а лице було все в зморшках. І в кожній зморшці, здавалося Климкові, чаїлася добра лагідна усмішка». «А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п’ятдесят зайвих пройшов. Сіль — це біля Артемівська. Чув? Так ото біля нього станція така є, називається вона Сіль. Там сіль»)
• Як сприйняв Климко розповідь шевця про сіль? («…Обсипало колючим жаром, а ноги потерпли і знемоглися, як після цілоденної ходоби. Він сів на проломлений дощатий ганок і мовчав, стиснувши долонями щоки»)
• Опишіть облаву, яка відбулася на базарі? («Сіра людська хвиля з розпачливим криком накотилася на паркан. Він прогнувся, мов гумовий, затріщав з краю в край і впав. Але на вулиці щільно, майже один проз один, стояли німецькі мотоцикли і грузовики. Пролунало кілька автоматних черг — видно було, що стріляли вгору,— і натовп знову повернув на базарний майдан, розсипаючись на всі боки…»)
• Чому швець, а потім і Климко заступились за дівчину? Як це характеризує героїв?
• Чим хотів віддячити Климко жінці за сіль? («…Води наношу, дров нарубаю чи ще щось зроблю, що скажете»)
• Що пообіцяла жінка Климку? («Не треба мені грошей, хлопчику. Я тобі й так насиплю з півпуда, а то й більше, скільки донесеш»)

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Вранці, прокинувшись, Климко відчув:
а) як хтось його кличе;
б) хворобливий стан;
в) запах диму.

2. Про кого згадав Климко, коли зробив собі взуття із соломи та клаптів із плащ-палатки:
а) Зульфата;
б) діда Горєєва;
в) вчительку з немовлям.

3. Скільки грошей мав хлопець, наданих йому Бочонком?
а) П’ятнадцять тридцяток;
б) п’ять трійок; в) двадцять двійок.

4. Прийшовши до міста, Климко вирішив піти:
а) зразу в гори, де була сіль;
б) на базар;
в) до лікарні.

5. «Вони були сірі й мовчазні…» — так Г. Тютюнник описав:
а) будинки;
б) міські вулиці;
в) соляні гори.

6. В пелені у бабусі, яка просила у людей милостиню, лежало:
а) три картоплини та цибулина;
б) два огірка і яблучко;
в) п’ять слив і шматок сухого хліба.

7. Чого Климко не побачив серед товару, який підлягав продажу або обміну?
а) Товстих давніх книг;
б) поначищуваних каблучок;
в) білого полотна.

8. Більшість товару не продавалось, а підлягало обміну на:
а) цукор;
б) мило;
в) одяг.

9. Букет яких квітів продавала дівчина?
а) Півонів;
б) лілей;
в) чорнобривців.

10. Дядько, який заступився за дівчину під час облави, на думку Климка, був:
а) ковалем;
б) шевцем;
в) лісничим.

11. Чоловік без ніг порадив шукати хлопцю сіль біля:
а) Донецька;
б) Бєлгорода;
в) Артемівська.

12. На які корисні копалини був багатий Слов’янськ?
а) Залізна руда і газ;
б) вапняк і глина;
в) крейда і сода.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

2. Робота на картках

Картка № 1
1. Для чого, на ваш погляд, Г. Тютюнник у творі докладно описує базар та людей на ньому? Свої міркування вмотивуйте.
2. Охарактеризуйте поведінку і ставлення шевця до Климка та дівчини. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.
3. Климко зробив собі взуття із шматків плащ-палатки і:
а) сіна;
б) сухого гілля;
в) соломи.

Картка № 2
1. Чим пояснити те, що переважна більшість людей у тяжкі воєнні часи виявляли один до одного милосердя, доброту, чемність? Власну думку обґрунтуйте, посилаючись на факти із твору.
2. Висловіть власне ставлення до зрадників народу в роки Великої Вітчизняної війни, які стали поліцаями. Що з цього приводу можна прослідкувати у творі?
3. Зробивши собі взуття, Климко згадав фразу діда Горєєва:
а) «Так триматися!»;
б) «Життя — серйозна річ!»;
в) «Можна жить!»

Картка № 3
1. Чим пояснити те, що Климко, долаючи свій хворобливий стан, продовжує шукати сіль. Як би ви повели себе в цій ситуації? Відповідь вмотивуйте.
2. Дослідіть, як у творі Г. Тютюнник одночасно зображує милосердя і жорстокість, щирість і підступність, добро і зло. Свої спостереження узагальніть, наводячи переконливі приклади з повісті.
3. За сіль жінка хотіла придбати:
а) мисочку жита;
б) взуття;
в) клунок картоплі.

 

VІ. Підсумок уроку

 

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

 

VІІІ. Домашнє завдання
Дібрати цитати, скласти план до характеристики образу Климка; опрацювати зміст V, VІ розділів повісті.

Урок № 30 Г. ТЮТЮННИК «КЛИМКО». МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ УРОКИ ДОБРОТИ, ЧУЙНОСТІ, ТУРБОТИ ПРО РІДНИХ, 7 клас, українська література

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 7 клас

Комментарии закрыты.