«Матінка Кураж та її діти» — драма-пересторога напередодні Другої світової війни. Історико-літературні джерела та сучасний політичний підтекст твору, його антивоєнний пафос й алегоричний сенс. «Ефект очуження» та інші ознаки «епічного театру» у творі
Перебіг заняття «Матінка Кураж та її діти» — драма-пересторога напередодні Другої світової війни. Історико-літературні джерела та сучасний політичний підтекст твору, його антивоєнний пафос й алегоричний сенс. «Ефект очуження» та інші ознаки «епічного театру» у творі
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Експрес-опитування
- Як відбулося становлення особистості Бертольта Брехта?
- У чому полягають особливості «епічного театру»?
- Що таке «ефект очуження» ?
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
На запитання про те, що має показати глядачеві «Матінка Кураж…», Бертольт Брехт відповідав: «Що на війні велику комерцію ведуть не маленькі люди. Що війна, яка є тією самою комерцією, але іншими засобами, знищує людські чесноти навіть у добропорядних людей…» Сьогодні ми спробуємо зрозуміти позицію драматурга й самостійно переконатись у його твердженні або спростувати його.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ
1. Слово вчителя
— П’єсу було написано у Швеції восени 1939 р. — у дні, що безпосередньо передували розпаленню війни в Європі. Згодом Брехт визнавав: «Коли я писав, то уявляв, що зі сцен декількох великих міст пролунає попередження драматурга, попередження про те, що хто хоче снідати з чортом, мусить запастися довгою ложкою Можливо, я виявив наївність, але я не вважаю, що бути наївним — соромно. Вистави, про які я мріяв, не відбулися. Письменники не можуть писати з такою швидкістю, з якою уряди розв’язують війни: адже щоб писати, потрібно думати. Театри занадто швидко підпали під владу великих розбійників. «Матінка Кураж та її діти» — спізнилася…»
Літературним джерелом п’єси стала повість німецького письменника часів Тридцятирічної війни Ганса Якоба Крістоффеля фон Ґріммельсгаузена «Докладний і дивний життєпис страшенної ошуканки і бурлаки Кураж». Ця повість разом із двома іншими повістями і знаменитим романом Ґріммельсгаузена про Сімпліциссімуса є складовою циклу так званих «Сімпліцианських творів». Однак, запозичивши у Ґріммельсгаузена деякі мотиви (Тридцятирічну війну як історичне тло дії, образ маркітантки на ім’я Кураж тощо), Брехт написав цілком самостійну за сюжетом і проблематикою п’єсу.
Тридцятирічну війну (1618—1648) до середини XX ст. вважали найтрагічнішим періодом в історії Німеччини. Тому у переддень Другої світової війни вигнанець Брехт (але чи можна вигнати із серця Батьківщину?.. ) звернувся саме до неї, ніби передчуваючи, що нова війна буде значно страшнішою за ту, далеку…
2. Словникова робота
Маркітанти (від італ. mercatante — торговець) — дрібні торговці продовольчими товарами і предметами солдатського вжитку, що супроводжували війська в походах, на ученнях, маневрах і т. ін.; досить часто, особливо у Франції, ними були жінки — маркітантки. З’явилися ще в Давній Греції та Римі, найбільшого поширення набули в європейських феодальних арміях, коли було відсутнє централізоване постачання військ. Від XVIII ст. (у російській армії — з 1716 р.) права маркітантів регламентували спеціальні інструкції та статути; існували до початку ХХ ст.
3. Сюжет літературного твору. Стислий переказ змісту
4. Аналіз літературного твору (колективна робота за завданнями, сформульованими вчителем)
- Чому п’єса «Матінка Кураж…» містить 12 епізодів? (Число 12 неодмінно викликає біблійну алюзію щодо дванадцяти апостолів; це стосується не стільки раціонального, скільки чуттєвого боку, адже віра звернена якнайменше до раціонального.)
- Чому кожному епізоду передує ремарка, у якій ідеться про головну подію наступної сцени?
- Яку роль у п’єсі виконують зонґи (пісні)?
- Чи можемо сказати про наявність у п’єсі кульмінації? Поясніть відповідь.
- Порівняйте перший і останній епізоди п’єси. Про що свідчать результати такого порівняння?
- Яке значення має «Пісня про велику капітуляцію», яку виконує матінка Кураж? (Ця пісня — один з художніх прийомів «ефекту очуження». За задумом автора вона мала перервати на стислий час дію, щоб дати можливість глядачеві подумати і проаналізувати вчинки нещасної та злочинної торговки, роз’яснити причини її «великої капітуляції», показати, чому вона не знайшла в собі сили і волі сказати «ні» принципу «з вовками жити — по-вовчому вити». Її «велика капітуляція» полягала в наївній вірі, що за рахунок війни можна було непогано нажитися.)
- Чи справді Б. Брехт мав слушність, стверджуючи, що сила раціо перевершує силу почуття?
- Які риси «епічного театру» наявні в п’єсі «Матінка Кураж та її діти»? (Риси «епічного театру»: викладення змісту на початку кожної картини; запровадження зонґів, що коментують дію; широке використання розповіді (наприклад, третя картина — торг за життя Швейцеркаса); монтаж, тобто поєднання частин, епізодів без їхнього злиття, що спричиняє потік асоціацій у глядача; параболічність; «ефект очуження».)
- Чому полягає алегоричний сенс твору?
- Чому, працюючи над драмою-пересторогою, Б. Брехт звернувся до подій історичного минулого?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Теорія літератури (запис до зошитів)
- Як ви розумієте термін драма-пересторога? Прочитайте визначення у словнику літературознавчих термінів.
2. Постановка та розв’язання проблемного питання
- Чому п’єсу «Матінка Кураж та її діти» вважають твором-пересторогою? Чи актуальним є її зміст у наш час?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготуватися характеризувати персонажів п’єси, дібравши цитати з тексту.
«Матінка Кураж та її діти» — драма-пересторога напередодні Другої світової війни. Історико-літературні джерела та сучасний політичний підтекст твору, його антивоєнний пафос й алегоричний сенс. «Ефект очуження» та інші ознаки «епічного театру» у творі
Повернутися на сторінку Зарубіжна література