УРОК № 30 Тема. Загальна характеристика типу Хордові. Підтип Безчерепні. Лабораторна робота № 10 «Зовнішня та внутрішня будова ланцетника» (постійні мікропрепарати), біологія, 8 клас

УРОК № 30 Тема. Загальна характеристика типу Хордові. Підтип Безчерепні. Лабораторна робота № 10 «Зовнішня та внутрішня будова ланцетника» (постійні мікропрепарати), біологія, 8 клас

Цілі уроку: на прикладі представників підтипу Безчерепні ознайомити учнів з основними особливостями організації, процесів життєдіяльності й середовищем існування хордових; розглянути можливі шляхи походження хордових.

Обладнання й матеріали: вологі препарати ланцетника, риб, земноводних, опудала рептилій, птахів і ссавців, таблиці «Тип Кільчасті черви», «Тип Членистоногі», «Тип Хордові».

Базові поняття й терміни уроку: внутрішній скелет, хорда, центральна нервова система, периферійна нервова система, зяброві щілини, целом.

 

 

ХІД УРОКУ № 30 Тема. Загальна характеристика типу Хордові. Підтип Безчерепні. Лабораторна робота № 10 «Зовнішня та внутрішня будова ланцетника» (постійні мікропрепарати), біологія, 8 клас

 

I. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання до учнів

  1. Яка порожнина тіла в кільчастих червів, молюсків і членистоногих?
  2. Яка кровоносна система в кільчастих червів, молюсків і членистоногих?
  3. Який скелет є в кільчастих червів, молюсків і членистоногих?

 

II. Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди

Хордові — це тварини, що мають двобічну симетрію тіла й метамерне розташування багатьох органів (особливо на зародкових стадіях розвитку), але позбавлені зовнішньої сегментації. Порожнина тіла в хордових вторинна (целом). У типі Хордові зазвичай виокремлюють три підтипи — Личинкохордові, Головохордові (Безчерепні) та Хребетні (Черепні). У рамках шкільної програми розглядаються два останні з них.

 

Головохордові

Найбільш примітивні хордові тварини з хордою й нервовою трубкою, що зберігаються впродовж усього життя, і відсутністю черепа. Поширені переважно в теплих і помірних морях Атлантичного, Індійського й Тихого океанів. Більшість веде рийний спосіб життя, деякі — планктонний. Харчуються переважно діатомовими водоростями, рідше зоопланктоном. У країнах Південно-Східної Азії вживаються в їжу.

Тіло головохордових рибоподібне, має двобічну симетрію, зовнішній поділ на окремі сегменти відсутній. Розміри незначні, довжина не перевищує кількох сантиметрів.

На спинному боці головохордових знаходиться спинний плавець, що переходить у хвостовий. На черевному боці хвостовий плавець переходить у під-хвостову складку, що поділяється на дві черевні складки. Зяброві щілини прикриті шкірною складкою, що утворює навколозяберну порожнину з єдиним отвором — зябровою порою. Зовні тіло головохордових укрите кутикулою, що виділяється одношаровим епітелієм.

Роль скелета в головохордових виконує хорда, що оточена оболонкою зі сполучної тканини. Ця ж оболонка оточує й нервову трубку, розташовану над хордою. До відростків оболонки прикріплюються м’язові сегменти.

Травна система складається з передротової лійки, оточеної щупальцями, ротового отвору, глотки й кишки з печінковим виростом. Також є анальний отвір. Харчові часточки зі струменем води потрапляють у глотку, де склеюються з допомогою слизу, і далі надходять у кишечник.

Дихальна система тісно пов’язана з травною. У глотці є близько 100 зябрових щілин. У перегородках між зябровими щілинами проходять кровоносні судини, в яких і відбувається газообмін. Миготливий епітелій глотки створює струмінь води через зяброві щілини, що забезпечує процес дихання, а також спрямовує харчові часточки до ротового отвору.

Кровоносна система замкнена, є одне коло кровообігу. Серця немає, його роль виконують черевна аорта й нижні частини зябрових судин, що здатні скорочуватися.

Видільна система представлена численними видільними трубочками (до 90 пар) — нефридіями, розташованими в ділянці глотки.

Центральна нервова система представлена нервовою трубкою, внутрішня порожнина якої називається невроцелем. Передній кінець нервової трубки розширений. Органи чуттів головохордових представлені світлочутливими клітинами, які розташовані вздовж нервової трубки, нюховою ямкою й рецепторами дотику.

Статеві залози — сім’яники та яєчники, розташовані в зябровому відділі порожнини тіла. Статеві клітини виводяться в навколозяберну порожнину статевими протоками, що тимчасово виникають, а потім назовні. Запліднення зовнішнє.

 

III. Лабораторна робота № 10 «Зовнішня та внутрішня будова ланцетника» (постійні мікропрепарати)

Цілі: на прикладі ланцетника ознайомитись із особливостями зовнішньої і внутрішньої будови хордових; у висновках зазначити, які особливості будови ланцетника дозволяють використовувати його як «живу схему» представників хордових.
Обладнання та матеріали: постійний препарат «Тотальний мікропрепарат ланцетника», лупа ручна, мікроскоп, інструктивна картка для виконання роботи, підручник.

Хід роботи

1. Розглянути постійний препарат, визначити форму тіла ланцетника.

2. Знайти передротову лійку, щупальця, спинний і хвостовий плавці, підхвостову й черевну складки.

3. Розглянути внутрішню будову ланцетника.

4. Знайти глотку, зяброві щілини, кишечник, хорду, нервову трубку.

5. Намалювати в зошиті схеми зовнішньої і внутрішньої будови ланцетника і зробити відповідні позначення.

6. Зробити висновок і записати його в зошит.

 

IV. Домашнє завдання

УРОК № 30 Тема. Загальна характеристика типу Хордові. Підтип Безчерепні. Лабораторна робота № 10 «Зовнішня та внутрішня будова ланцетника» (постійні мікропрепарати), біологія, 8 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків біології 8 клас

Комментарии закрыты.