Леонід Глібов «Химерний маленький», «Що за птиця», українська література
Малята вчать ті сонячні слова,
Що ніби чародійник з рукава,
Ти сипав їм — і в добрості не схибив.
М. Рильський
Хід заняття Леонід Глібов «Химерний маленький», «Що за птиця», українська література
I. Емоційний початок уроку. Розповідь учителя
Село Горби на Полтавщині. Довга низенька хата в саду. Перед хатою клумби з квітами. На них між роєм бджіл порається русявий хлопчик. Він перший вітає гостей, що йдуть до батька — Івана Назаровича Глібова чи матері — Орини Гаврилівни. А йому усмішкою відповідають:
— Здоров був, Льолику,
Квітчастий кролику!
Так ласкаво зустрічали знайомі закоханого у квіти хлопчика — майбутнього українського байкаря й поета Л. І. Глібова.
III. Вивчення нового матеріалу
1. Опис зовнішності Л. Глібова.
Високе відкрите чоло свідчить про мудрість людини. А міцно стиснуті тонкі губи, виразне підборіддя, що трохи виступає вперед, говорить про її мужній і стійкий характер. І дивні очі. Ніби добрі й лагідні, проте якісь далекі, відчужені, без живого вогника. Немов погасли. Дійсно, це очі людини, яка вже майже нічого не бачить. Десь після 50 років Л. Глібов почав сліпнути, і на старість він майже осліп.
2. Розповідь про Л. Глібова.
Народився Л. Глібов 5 березня 1827 року в селі Великий Поділ Королівського повіту на Полтавщині, згодом родина переїхала до села Горби. Тут і минуло його дитинство. Хлопчик любив слухати народні пісні, казки. Особливо подобалися казки про тварин, які часто розповідала малому баба Одарка. Усі казкові персонажі поставали перед його внутрішнім зором яскравими й колоритними, зі своїми звичками та повадками. Звіряче царство видавалося надзвичайно подібним до людського. І хитрий Лис, полохливий Заєць, і жорстокий Вовк, зажерливий Ведмідь серед людей своїх двійників. Мабуть, саме ця розвинута уява, вміння помічати сутнісне, визначальне, гумористичний погляд на світ сформували вже в юному Глібові байкаря. Як свідчать біографи письменника, ще хлопчиком він склав сатиру на одного лютого місцевого панка.
У 13 років Глібова віддали навчатися до Полтави в гімназію, де він і пробує себе як поет. Щоправда, пише російською мовою. У 1847 в Полтаві виходить книжка юного автора — «Стихотворения Леонида Гле-бова». Однак вона принесла не тільки радість, а й певні прикрощі: інспектор гімназії розгнівався, що учень посмів друкувати без дозволу начальства. Несподівано трапилося ще одне лихо: Леонід захворів. Він залишає гімназію і повертається до батьків. Аж у 1855 році, вже одруженим чоловіком, Глібов закінчує своє навчання. На рідному хуторі Глібов багато читає. Найбільше враження на нього справив «Кобзар» Шевченка та збірка байок Гребінки. Глібова зацікавлює жанр байки, і він починає працювати в цьому жанрі. Глібов успішно вплітає в байку мотиви казки, загадки, пісні, поєднує сатиру, гумор і ліризм.
Мова його байок афористична, щедро переткана прислів’ями та приказками.
«Народна мова сама по собі влучна, а він з неї вибирає найвлучніші, найдотепніші слова, прислів’я. І все це шліфує, обробляє рукою великого майстра й у вигляді крилатих виразів повертає народові» (Д. Білоус).
Байкареві судилося досить нелегке життя, сповнене побутових негараздів, матеріальних нестатків, підозрів, переслідувань. Та він ніколи не втрачав найцінніших скарбів своєї душі — щирості, людяності, доброти.
Клопоти про шматок хліба не заступали Леоніду Івановичу мети його життя: жити й працювати для людей. Учителюючи на Поділлі, в Чернігові, залишив по собі добрі згадки серед вихованців, бо ніколи не карав дітей, не змушував зубрити, а викладав свої предмети (історію й географію) цікаво й захоплено, щедро засіваючи дитячі душі зерном доброго і розумного. Видаючи «Черниговский листок», пропагував на сторінках тижневика прогресивні педагогічні погляди, підтримував ідею створення «недільних шкіл» для народу з навчанням рідною мовою. Згодом влада заборонила видавати журнал, а самого Глібова звільнили з роботи і встановили за ним поліційний нагляд. Аж під кінець 1867 р. письменник повертається до Чернігова. Друзі допомагають йому влаштуватися на посаду управителя чернігівської земської друкарні.
Останні дні Л. Глібов доживав у шані та славі, але фізично розбитий, майже зовсім сліпий. 10 листопада 1893 року від астми і хвороби серця письменник помер на 66-му році життя.
Для найменших читачів Глібов також написав чимало загадок, казок, акровіршів. Уся його творчість сповнена тепла і м’якого гумору, перейнята щирістю й чуйністю. Дуже влучно про ці риси вдачі сказав М. Рильський.
Як дитячий письменник Глібов відомий під псевдонімом Дідусь Ке-нир. Чому саме таке ім’я придбав Леонід Іванович? Кажуть, що його батько купив собі такого співучого кенера, що навіть сусіди приходили слухати. Вони й прозвали Івана Назаровича по-вуличному «Кенир».
3. Пригадування творів Л. Глібова, вивчених у молодших класах «Зимова пісенька», «Зозуля й Півень», «Лебідь, Щука й Рак», «Коник-стрибунець», «Вовк і Кіт», «Чиж та Голуб».
Учитель. Творчість Глібова дуже влучно охарактеризував Б. Грінченко: «В усіх дитячих віршах Глібова дався взнаки його чудовий педагогічний такт, його природжені вміння зацікавити й захопити маленьких читачів».
4. Аналіз загадок «Химерний маленький», «Що за птиця». Учитель. Що таке загадка? (Це невеликий твір, у якому в прихованій формі описано предмети чи явища, які потрібно назвати.)
Існують і літературні загадки, їх пишуть для дітей письменники. Зображуючи предмет, який треба розгадати, вони подають більше ознак прихованого змісту. Часто літературні загадки закінчуються відгадкою.
Джерелом для «сюжетів» загадок Глібова були народні загадки, що під його пером розгорталися у просторі, по-українськи колоритні описи явищ чи предметів навколишнього світу.
Вчитель читає вголос загадку «Химерний маленький».
Бесіда
• Які ознаки має вареник?
• Які дії виконує вареник?
Вчитель читає вголос загадку «Котилася тарілочка».
Бесіда
• Що ж за тарілочка? Які вона має риси?
• Хто така чорна баба? Що вона зробила?
• Що за птах довгохвостий, гостроносий?
• Що приносить горлатий півень?
Підсумок: Жива, жвава розповідь дідуся, оповідача захоплює слухачів, втримує їхню увагу і цікавість. Загадки сповнені самочутними образами і персонажами.
Учні читають вголос загадки.
V. Підсумок уроку. Гра «Мікрофон»
1. Що ви знаєте про життя Л. Глібова?
2. Що вас зацікавило?
3. Що вас здивувало?
4. Що вас насмішило?
IV. Домашнє завдання
Виразно читати загадки, намалювати ілюстрацію до однієї із загадок, прочитати, переказувати відомості про Л. Глібова.
Леонід Глібов «Химерний маленький», «Що за птиця», українська література
Повернутися на сторінку Українська література