Ф. М. ДОСТОЄВСЬКИЙ «ЗЛОЧИН І КАРА». СОЦІАЛЬНІ ТА ФІЛОСОФСЬКІ ВИТОКИ БУНТУ РАСКОЛЬНИКОВА, ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Ф. М. Достоєвський «Злочин і кара». Соціальні та філософські витоки бунту Раскольникова, зарубіжна література

Хід заняття Ф. М. Достоєвський «Злочин і кара». Соціальні та філософські витоки бунту Раскольникова, зарубіжна література

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

Проаналізуйте сцену сповіді Мармеладова. Якою людиною ви уявляєте Мармеладова і які почуття він у вас викликає?
Чи згодні ви з його словами: «Бідність не порок. Але злидні, шановний пане, злидні — порок-с»?
Як цей епізод пов’язаний із готовністю Раскольникова скоїти злочин?

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ

— Роман цей — історія бідної, самолюбної, недурної і не підлої людини, «з думкою досить пробудженою, з потребою значної справи й особистого щастя і з ятрущею свідомістю, що доля, за звичайних умов, не дасть йому ні того, ні іншого». Юнак цей, заточений своїм самолюбством бідняка, як у в’язницю, на своєму задушливому горищі, на кожному кроці свого пристрасного молодого життя відчуває тяжкі поневіряння та образи, нерозлучні з бідністю.

Він мріяв бути чесним і корисним діячем у суспільстві, він дуже любив матір і сестру, що злидарюють у далекій провінції, і сподівався, здобувши освіту в університеті, змінити свою долю. Він дуже вірив у себе, у майбутнє, у силу освіти. Ведучи жовчні монологи із самим собою, Раскольников вирішує змінити свою долю, убивши стару лихварку, існування якої з поблажливої точки зору могло бути лише шкодою для людей.

2. Аналітична бесіда

Які почуття пробудив роман? Про що змусив задуматися?
На які питання хотілося б отримати відповіді?
Які особливості роману утруднювали читання?
На чиєму боці симпатії автора в романі?
У чому полягає причина злочину Раскольникова?
Якими ви бачите вулиці Петербурга?
Розкажіть про зовнішній вигляд людей, які зустрічалися йому на вулицях. Яке вони справили на вас враження?
Опишіть свої відчуття, коли ви уявляєте трактир, кімнату Мармеладових.
Що найбільше вразило вас у ставленні людей одне до одного?

3. Слово вчителя

— Основна таємниця роману не в злочині, а в мотивах злочину, стверджував В. Шкловський. Тому головне питання уроку — питання не про злочин, а про те, чому його вчинено, що штовхнуло героя на цей шлях.

Причини, що спонукали Раскольникова до вбивства

Зовнішні — ідеї, що вирують у повітрі: погляди революційних демократів, які критикують несправедливість і жорстокість навколишнього світу; ідеї бонапартизму (1865 р. було перекладено російською мовою книгу Наполеона III «Історія Юлія Цезаря» про призначення великої особистості); важка, задушлива атмосфера міста, у якому люди задихаються; тісна кімната, схожа на шафу; знедолені люди (Мармеладови, Дуня, дівчинка на бульварі, жінка-утоплениця).
Внутрішні — стан Раскольникова (він принижений, задавлений бідністю, страждає за інших, у ньому є прагнення діяти); характер героя — похмурий, замкнутий, самотній, болісно самолюбний і сприйнятливий.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

1. Узагальнювальна бесіда

Якими є соціальні та філософські витоки злочину Раскольникова?
У чому сумнівається Раскольников, ідучи на злочин? Для чого йому потрібно було скоїти вбивство?
Коли у Раскольникова виникли сумніви в правильності своєї теорії?
З якою метою письменник вводить у роман сон Раскольникова перед злочином?
Якщо злочин — це спроба довести щось собі, то який сенс у злочині Раскольникова?
Як одразу ж у момент убивства розвінчується гуманна сутність теорії Раскольникова?

3. Заключне слово

— Отже, доведений до крайнього ступеня відчаю, Раскольников висуває страшну ідею, згідно з якою будь-яка сильна духом людина, прагнучи благородної мети, має право усунути всі перешкоди на своєму шляху яким завгодно способом, навіть грабунком і вбивством. Але, виконавши свій задум, Раскольников усвідомлює, що вбив і самого себе. Він відчуває, що насильство, скоєне ним над своєю моральною природою, становить більший гріх, ніж власне акт убивства. Саме воно і є справжнім злочином. Автор змушує Раскольникова болісно пережити крах своїх наполеонівських мрій і відмовитися від індивідуалістичного бунту, після чого герой наближається до порогу нового життя, що об’єднує його з іншими стражденними і пригнобленими. Зерном набуття нового існування для Раскольникова стає його кохання до іншої людини — такої самої «парії суспільства», як він,- Соні Мармеладової.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-мініатюру «Чи можна іноді порушувати моральні правила для досягнення загального щастя?» (за бажанням учнів).

Перечитати епізоди роману, пов’язані з «двійниками» Раскольникова — Лужиним і Свидригайловим