ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА, УКРАЇНСЬКА МОВА

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА, УКРАЇНСЬКА МОВА

III. Повідомлення теми, мети й завдань. Оголошення епіграфа

Любить свій край — це значить все любити, Учім його святе ім’я живе.
В. Сосюра

IV. Генералізація знань (актуалізація опорних знань, умінь і навичок)

Творче спостереження над мовним матеріалом на основі тексту

Прочитати текст. Визначити стиль і тип висловлювання. З’ясувати, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Виписати словосполучення з виділеними словами.

ВЕЛИКИЙ ЛИМАН

Великий лиман. Ви знаєте, де він? Ні? Пояснюю: на нашому півдні між Дніпром і Бугом. Широкий, просторий, могутній.

На прилиманських скелях і схилах — наше велике село. В ньому я народився. Найперше, що збереглося в пам’яті: багато, багато води. Під її плескіт я засинав увечері і прокидався вранці.

Адже мешкаю на першій прибрежній вулиці. А тато працює на лимані, ловить рибу.

На березі, де білий пісок, старі верби, свіжий вітер і веселе сонце, я буваю кожен день. Виконую татові або мамині доручення, граюся сам чи з хлопцями… і завжди мені тут приємно, хороше. Не обходиться без несподіванок, різних пригод, зустрічей, захоплюючих відкриттів (Ю. Голобородько).

З уроків української мови в початкових класах вам відомо, що до другорядних членів речення відносяться додаток, означення й обставина. Пригадати, на які запитання вони відповідають і як графічно виділяються в реченні.

Поставити запитання до виділених слів, визначити їх синтаксичну функцію.

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Демонстраційне пояснення теоретичного матеріалу

Прочитати. Розглянути схему й визначити, які з другорядних членів речення пояснюють головні, а які — інші другорядні.

За зразком накреслити схему речення. З’ясувати види другорядних членів речення.

m99

Пояснити наявність тире в реченнях. Навести 2—3 власних речення на цю пунктограму і записати їх.

Відтворення теоретичних відомостей

Другорядні члени речення (додатки, означення, обставини) пояснюють і доповнюють головні члени або інші другорядні і залежать від них.

Додаток — другорядний член речення, який означає предмет і в реченні відповідає на питання непрямих відмінків, тобто всіх, окрім називного. Найчастіше додаток, як і підмет, виражається іменником або займенником.

Означення — другорядний член речення, що вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який?чий?котрий? і найчастіше виражається прикметником, зрідка — займенником або іменником.

Обставина — другорядний член речення, що характеризує дію з точки зору її місця, часу, причини, мети, способу або ступеня і відповідає на питання як?куди?звідки?коли?чому?з якою метою?якою мірою?де? Обставини виражаються прислівниками, сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником.

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних умінь з теми

Виконання пізнавальних практичних завдань аналітичного характеру

Прочитати вірш. Виписати словосполучення, в яких залежне слово відповідає на питання непрямих відмінків. Визначити синтаксичну роль цих слів, поставити до них запитання.

Зразок. Кохаю (що?) край (Зн. в.).

Кохаю край наш дорогий, Що зветься Україна. Вітчизні хочу я своїй Зрости достойним сином. Є в світі зваби немалі, Цікава стежка кожна… Але до рідної землі Збайдужитись не можна. Люби, шануй, піднось до зір Її пісні і мову. Нема солодшої, повір, За неї, пречудову.
(В. Коломієць)

У процесі роботи над завданням учням пропонується користуватися пам’яткою.

Непрямі відмінки, на які відповідає додаток

Р. кого? чого?

Д. кому? чому?

З. кого? що?

О. ким? чим?

М. на кому? на чому?

Прочитати вірш Дмитра Луценка. З’ясувати, що виражає заголовок — тему чи основну думку. Знайти другорядні члени речення, що відповідають на питання який? чий? котрий?

КИЄВЕ МІЙ

Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій. —
Як тебе не любити,
Києве мій!

В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій…
Як тебе не любити,
Києве мій.

Спить натомлене місто
Мирним лагідним сном,
Ген вогні, як намисто,
Розійшлись над Дніпром,
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій…
Як тебе не любити,
Києве мій!

Виписати з вірша означення разом зі словами, до яких вони відносяться. Визначити, якими частинами мови виражені означення.

Стилістичний аналіз-зіставлення синтаксичних конструкцій

Порівняти порядок слів у реченнях. Визначити в них головні та другорядні члени речення.

1) Широкі, рівні вулиці розкинулись посеред міста. 2) Вулиці широкі, рівні.

Коментар учителя. На означення схожі й деякі складені іменні присудки, виражені прикметниками. Якщо прикметник стоїть перед іменником, до якого відноситься, і означає лише ознаку предмета, то виконує функцію другорядного члена речення — означення. А якщо прикметник стоїть після іменника і стверджує або заперечує наявність ознаки, то виступає в реченні присудком. На такий прикметник падає логічний наголос.

Аналіз другорядних членів речення у зв’язному висловлюванні

Прочитати й списати текст. Знайти обставини. Визначити, що вони означають, питання, на які відповідають, якими частинами мови виражаються. Підкреслити їх пунктиром із крапкою.

Якось серед звичних звуків мені почулося щось незвичайне. То кричали дикі гуси, які поверталися в рідні місця. Клич цей кілька разів повторився й умовк…

Мені хотілося ще почути радісний клич диких гусей. І я почув його… У сусідньому дворі розгулювала пара звичайних домашніх гусей. Це й тоді, першого разу, вони сповістили про весну. Звичайні гуси… Сповістили, щоб потім гордовито крокувати до недалекого озера і лише восени на якусь мить згадати, що в них також є крила, коли їхні дикі родичі наповнять небо прощальним криком… (В. Земляк).

Виписати слова з ненаголошеними голосними е, и, що перевіряються наголосом. Дібрати й записати перевірні слова.

Довести, що виділене в тексті сполучення іменника з прийменником може виступати і в ролі додатка, і в ролі обставини.

Коментар учителя. Деякі другорядні члени залежно від запитання можна визначити в реченні як додатки і як обставини. Наприклад: Струмок в’ється (серед чого?) серед гаю, як стрічечка. Струмок в’ється (де?) серед гаю, як стрічечка (П. Тичина).

VII. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати й дати відповіді на питання:

1. Яку роль виконують другорядні члени речення в мовленні?

2. На які види поділяються другорядні члени речення?

3. Який член речення називається додатком? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?

4. Який член речення називається означенням? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?

5. Який член речення називається обставиною? Що означає, на які питання відповідає, чим виражається?

IX. Домашнє завдання

1. Поміркувати над тим, що треба для того, щоб любити свій рідний край, яким треба бути. Написати невеликий твір з теми «За що я люблю свій рідний край?» Виписати із тлумачного словника значення слів вітчизна, патріот. Використати ці слова у власному творі.

2. Прочитати теоретичний матеріал про другорядні члени речення в підручнику. На його основі скласти й записати план. Підготувати усний переказ прочитаного за планом, користуючись власними прикладами.

3. Узагальнити вивчений матеріал про другорядні члени речення. Заповнити таблицю.

Другорядні члени речення

Що означають

На які питання відповідають

Чим виражаються в реченні

Додаток
Означення
Обставина

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА, УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова