ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА (ПРОДОВЖЕННЯ), УКРАЇНСЬКА МОВА

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА (ПРОДОВЖЕННЯ), УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА (ПРОДОВЖЕННЯ), УКРАЇНСЬКА МОВА

III. Актуалізація мотиваційних резервів з теми

До виділених слів поставити запитання. Виписати їх разом із тими словами, до яких вони відносяться

Благословенна будь, моя незаймана девіце Десно!

Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах (О. Довженко).

Запам’ятати наголос у словах щасливий, босий.

З’ясувати, якими частинами мови є виділені слова.

Дати визначення другорядним членам речення: додатку, означенню, обставині.

Коментар учителя. Другорядні члени сприяють поділу речень на поширені і непоширені. Поширеними називаються речення, в яких є другорядні члени. Непоширеними називаються речення, які складаються тільки з граматичної основи.

Наприклад:

m100

IV. Виконання практичних завдань творчого характеру

Творче спостереження над мовним матеріалом

Списати текст, виділяючи пунктиром додатки. З’ясувати тип мовлення. Свою думку обґрунтувати.

Жили ми в певній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажились на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя. Весна пливла до нас з Десни. Тоді ніхто не чув про перетворення природи, і вода тоді текла куди і як попало (О. Довженко).

Визначити синтаксичну функцію виділених слів. Зробити висновок, якими частинами мови, окрім іменників, можуть бути виражені додатки.

Творчі диктанти на побудову речень, з поширенням їх другорядними членами речення (за варіантами)

Варіант 1

Доповнити речення, користуючись словами з довідки. Підкреслити підмети, присудки й додатки. З’ясувати відмінки іменників.

1) Виорав чоловік (що?) … .

2) Посіяв на полі (що?) … .

3) Виріс славний льон і вкрився (чим?) … .

4) Сонечко світило (на що?) … тепленько, хмарка кропила (чим?) … .

5) (Кому?) … з того було так любо, як от часом (кому?) … , коли мати вмиє (кого?) … та ще й поцілує (За Г. Андерсеном).

Довідка: дощик, льон, дитина, поле, цвіт. Варіант 2
Поширити речення обставинами. Підкреслити граматичні основи. Списати речення. Доповнити їх власною розповіддю так, щоб утворилося зв’язне висловлювання.

(Коли?) … я йду вулицею. Вечір надходить (як?) … . Дивлюсь (куди?) … . Дерева (як?) … похитуються.

Відтворення деформованого тексту

Визначити межі речень. Прочитати і списати, розставляючи потрібні розділові знаки. Знайти означення, підкреслити їх хвилястою лінією.

ЛЮБЛЮ СВОЮ СТОЛИЦЮ

Ви бачили місто в золотому саду то наш Київ тепла осінь тихо ступає його вулицями дніпрові кручі вона вже розмалювала неповторними золотистими фарбами листя каштанів на багатолюдному Хрещатику аж горить ще яскравіше сяє золотом горда й велична Софія.

Я українець тому люблю свою величну столицю дуже люблю своє прегарне шляхетне віковічне місто воно дає мені силу наснагу та окрилює мене (За В. Близнецем).

Лексична робота: за допомогою тлумачного словника з’ясувати значення слова шляхетний (Шляхетний — величний, благородний, лицарський).

Дати характеристику першим трьом реченням за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

Прочитати текст, опускаючи означення. Зробити висновок: яку роль відіграють означення в нашому мовленні.

Пізнавальне завдання на зіставлення синтаксичних одиниць

Скласти й записати речення з поданими словосполученнями так, щоб прикметники виступали: а) означенням; б) присудком. Виділити граматичні основи речень.

Зразок:

m101

Круті гори; старий ліс; вузька долина; глибокий яр; пишні левади.

За допомогою тлумачного словника з’ясувати значення слів левада, яр.

V. Систематизація знань

З поданого тексту виписати другорядні члени речення і проаналізувати їх, заповнивши таблицю. Знайти слова, що можуть виступати і додатком, і обставиною. Виписати їх разом зі словами, до яких вони відносяться.

Слово

Вид другорядного члена речення

Слово, до якого належить

На яке питання відповідає

Якою частиною мови виражається

Широкі дунайські степи… Ширяють над степом орли-сизокрильці, виглядає згори необачне птаство. Хмарами летять на степові озера дикі гуси та срібнопері лебеді. Стелиться степом битий шлях: ним татари ходять з Дунаю до Дністра, а звідти на Дніпро-Славуту (М. Пригара).

VII. Домашнє завдання

1. Скласти й записати три речення зі словом Дніпро так, щоб у першому воно виступало підметом, у другому — додатком, у третьому — обставиною.

2. Виписати з художньої літератури портрет одного з літературних героїв. Підкреслити другорядні члени речення і дати їм характеристику за схемою:

а) вид другорядного члена;

б) на яке питання відповідає;

в) якою частиною мови виражається.

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНА (ПРОДОВЖЕННЯ), УКРАЇНСЬКА МОВА

Повернутися на сторінку Українська мова