М. Лермонтов. «Із Ґете» («Ген на верховини…»), зарубіжна література
Хід заняття М. Лермонтов. «Із Ґете» («Ген на верховини…»), зарубіжна література
I. Мотивація навчальної діяльності
— Давньогрецького поета Алкмана, німецького майстра поетичного слова Й. В. Ґете та російського письменника Михайла Юрійовича лермонтова розділяють століття. Але в їхніх творах багато спільного. А чому? Та тому, що для справжньої поезії не існує меж, пов’язаних із часом, місцем проживання, національністю. Всіх людей єднала і єднає вічна й нетлінна краса. І найщасливішою є та людина, яка вміє осягнути її серцем та душею, оспівати в поетичних рядках. Мабуть, саме про споглядання природи писав Алкман:
«Щасливий той, хто розсудливо, без слів, проводить свій вік» (без слів — без галасу, славослов’я, вихваляння).
III. Актуалізація опорних знань
1. Виразне читання віршів Алкмана, Ґете (за бажанням — розповідь напам’ять)
2. Висловлення своїх суджень про пейзажні поетичні замальовки, про роль краси природи в житті людини
3. Утворення логічних пар з вірша Алкмана «Сплять усі верховини…»
| верховини | робуче |
| скелі | хижий |
| земля | стрімчасті |
| плем’я | гірські |
| звір | чорний |
4. Пошуково-дослідницьке завдання
Статичність або ж динамізм пейзажу у творі створюють дієслова. Випишіть усі дієслова з вірша Алкмана і з вірша Ґете, зробіть висновок.
Очікувані відповіді
| Алмкан | Ґете |
| Сплять зростила пойняв поснуло | Ліг не лине замовк не чути спочинеш зачекай |
Висновок. Вірш Ґете більш динамічний: у ньому більше дієслів, особливо тих, що означають рух, а не стан.
IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя
— Михайло Юрійович Лермонтов був дуже обдарованою й освіченою людиною. Він чудово малював, грав на скрипці, писав вірші. У нього було складне дитинство (ворожнеча бабусі з батьком, втрата матері). До того ж йому самому судилося коротке життя. Лермонтова часто порівнюють з яскравим метеоритом, який несподівано з’явився на небосхилі російської літератури і раптово зник, залишивши нащадкам свої чудові твори. Серед них — «Із Ґете» («Ген на верховини…»)
2. Виразне читання вірша М. Лермонтова «Із Ґете» вчителем у перекладі Т. Масенка та мовою оригіналу
ІЗ ҐЕТЕ
Ген на верховини
Темна ніч лягла;
Лагідні долини
Вкрила свіжа мла;
Не курять дороги,
Листя не тремтить…
Зможеш від тривоги
Скоро й ти спочить!
М. Лєрмонтов, переклад Т. Масенка
3. Обмін враженнями про прочитане
- Чи сподобався вам вірш? Чим саме?
- Чим схожий цей вірш на поезії Алкмана й Ґете, чим відрізняється? (Зображенням нічного гірського пейзажу схожі, особливо з Ґете; у Лермонтова й Ґете різні деталі: у першого — долина, дорога, листя; у другого — пташиний галас, шум бору)
- Чи зберігається дух, настрій творів у цих трьох поезіях? (Так, це — спокій, відчуття величі природи, усвідомлення себе її частиною)
4. Слово вчителя
— Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники — художні означення, які називаються епітетами (пригадайте відомості з української літератури).
Записи до літературознавчих словничків
Епітет — це художнє означення.
— Епітети слід відрізняти від звичайних прикметників — означень, які просто характеризують предмет, вказуючи на його форму, розмір, колір, матеріал або властивість. Наприклад, м’яка (іграшка) — звичайний прикметник-означення, а м’яке (серце) — епітет; так само дорослий (хлопець) — дорослий (вчинок); хижі (звірі) — хижі (пазурі) і под.
5. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру
Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з віршів Алкмана, Ґете й Лермонтова, порівняйте їх, визначивши, чи додають вони творові нових відтінків значень.
Епітети
| Алкман | Ґете | Лермонтов |
| Стрілчасті (скелі), робуче (плем’я), чорна (земля) | Нічній (імлі) | Темна (ніч), лагідні (долини), свіжа (мла) |
Прикметники-означення:
гірські (верховини), хижий (звір) — у Алкмана; пташиний (грай) — у Ґете.
Очікувані висновки
— Художні засоби у вірші Алкмана створюють трохи відсторонений від людини й страшнуватий, навіть дещо моторошний пейзаж (стрімчасті скелі, провалля, нори, хижі звірі, пущі, страховище в глибинах).
— У вірші Ґете епітетів мало, але нічний пейзаж більш лагідний завдяки зменшувально-пестливому слову «вітрець», словосполученню «пташиний грай» у значенні «пташині ігри, галас».
— У поезії Лермонтова нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю; тиша аж бринить. Це враження створюється за допомогою подвійного заперечення («Не курять дороги, Листя не тремтить»). «Бажаний спокій, відпочинок такий близький!» — переконує нас автор.
6. Слово вчителя
— Нічний пейзаж, що постав з-під пера спочатку Алкмана, а потім Ґете й Лермонтова, захопив ще одного російського поета — Інокентія Федоровича Анненського (1855-1909). Тож для повноти враження прочитаємо й цей твір.
Над высью горной —
Тишь.
В листве, уж черной,
Не ощутишь
Ни дуновенья.
В чаще затих полет…
О, подожди мгновенье —
Тишь и тебя возьмет.
И. Анненский
7. Слово вчителя
— Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими ми познайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа, ніби жива істота, спить, тремтить, лягає спати. Такий прийом «олюднення» називається персоніфікацією (пригадайте відомості з української літератури).
Записи до літературознавчих словничків
Персоніфікація (уособлення) — уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям. це один із видів метафори.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
У відомого російського поета В. Жуковського є казка «Спляча красуня». Ось як там описується сон царя Матвія і його царства:
«Возвращаясь во дворец,
На крыльце ее отец
Пошатнулся, и зевнул,
И с царицею заснул;
Свита вся за ними спит;
Стража царская стоит
Под ружьем в глубоком сне,
И на спящем спит коне
Перед ней хорунжий сам;
Неподвижно по стенам
Мухи сонные сидят;
У ворот собаки спят;
В стойлах головы склонив,
Пышны гривы опустив,
Кони корму не едят,—
Кони сном глубоким спят.
И огонь, объятый сном,
Не пылает, не горит,
Сонным пламенем стоит;
И не тронется над ним,
Сбившись клубом, сонный дым;
И окрестность со дворцом
Вся объята мертвым сном».
— Чим відрізняється цей сон від того, який зображений у віршах Алкмана, Ґете, Лермонтова, Анненського? (У пейзажних віршах про гірські вершини сон природний, зі звичайним, закономірним пробудженням; у В. Жуковського ж — чарівний, наслідок ворожбитства та помсти, його може розвіяти тільки диво.)
VI. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати вірш М. Лермонтова «Із Ґете», вивчити напам’ять (за бажанням, з урахуванням того, що за програмою вивчається напам’ять лише один вірш про природу за вибором учня); зробити ілюстрації.
М. Лермонтов. «Із Ґете» («Ген на верховини…»), зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література