Карел Чапек «Війна із саламандрами». Розкриття в романі особливостей тоталітарної ідеології та соціальних передумов виникнення подібної форми суспільної свідомості, зарубіжна література
Ви нас хотіли. Ви розселили нас по всьому світу. Ось і маєте нас. <…> Ви разом з нами працюватимете над руйнуванням вашого світу. Верховний Саламандр
(К. Чапек «Війна із саламандрами»)*
Перебіг заняття Карел Чапек «Війна із саламандрами». Розкриття в романі особливостей тоталітарної ідеології та соціальних передумов виникнення подібної форми суспільної свідомості, зарубіжна література
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
«Критика визнала мою книгу утопічним романом, проти чого я рішуче заперечую,— говорив Чапек, розповідаючи про свій задум по радіо. — Це не утопія, а сучасність. Це не умоглядна картина якогось віддаленого майбутнього, але дзеркальне відображення того, що є зараз і в гущі чого ми живемо». Отже, сьогодні ми спробуємо з’ясувати, яким насправді є цей твір.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ
— Уперше Чапек заговорив про свій твір у статті «Нічого нового» наприкінці вересня 1935 р.: «Сьогодні я закінчив останню частину свого утопічного роману. Герой цієї частини — націоналізм. Дія дуже проста: загибель світу і людей. Це гидкий розділ, заснований тільки на логіці. Так, це повинно так закінчитися: “Зовсім не космічна катастрофа, а тільки роздуми державні, економічні, престижні тощо. Проти цього не можна нічого зробити” (тобто оскільки ці роздуми визнано)». Збереглась також чернетка, у якій письменник зазначив для себе таке: «Держави і саламандри», «Женева і саламандри», «Церква і саламандри», «Моральність і саламандри».
2. Колективне узагальнення «Услід за автором»
- Розкажіть про жанрову своєрідність твору. (Це синтез газетного памфлету, фейлетону, дорожнього нарису, прозової байки, афоризму. Твір є не тільки науково-фантастичним та сатиричним романом, це і «романпамфлет», і «роман із ключем». Тут багато натяків і на реальні події, і на реальних людей. Складне жанрове завдання автор розв’язав завдяки об’єднанню наукової фантастики з памфлетом, пародією та бурлеском: крізь зображені картини проглядає план реальних «прообразів», які вже відомі читачеві. За допомогою науково-фантастичного припущення Чапек зробив сатиричні «замальовки з натури». )
- Кого ми можемо вважати центральними героями твору?
- Цитати з «Війни із саламандрами» К. Чапека наведено у перекладі Ю. Лісняка.
- Як автор ставиться до капітана Яна ван Тоха?
- Поясніть роль директора Густава Х. Бонді.
- Розкажіть про світобачення швейцара Повондри.
- Якими на початку твору постають саламандри?
- Як зі зміною сюжету змінюється структура роману? (Прийоми документального кіно, кінохроніки: перед читачем — мозаїка картин і епізодів, які з різних боків висвітлюють стосунки людей із саламандрами.)
- Розкажіть про місце дії роману. Яке значення воно має для розкриття ідеї? (Дія відбувається і в Марселі, і в тропіках, і в Лондоні, і в Чехословаччині… Усе в романі підпорядковано розкриттю тези про те, що добро і зло у цьому світі — від людини. Поведінка саламандр лише віддзеркалює сутність людських стосунків, людської цивілізації.)
- Назвіть загальні риси саламандр. Як автор ставиться до них? (Саламандрам властиві стадність, влада інстинктів, аморальність, агресивність (перше слово, вивчене цими істотами, — «ніж»). Саламандри для автора — це не колектив, а череда, натовп, який живе за своїми — не людськими і не людяними — законами й уособлює антилюдство.)
- З якою метою Чапек детально аналізує суспільство саламандр? (Для того щоб викрити ідеї, які не об’єднують, а роз’єднують людей, Чапек удається до го- стросатиричного зображення, створюючи пародію на людський спосіб життя. Так, у романі всі саламандри поділяються на своєрідні касти — хеві, треші, спауни і т. ін. Приналежність до певної касти визначає подальшу долю саламандр і систему їхніх цінностей. Так, наприклад, саламандра лондонського зоопарку на ім’я Енді, читаючи газети, проймається «англійським духом».)
- Як оцінює філософію саламандр у праці «Занепад людства» Вольф Мейнерт? («Головний закон розвитку полягає в тому, що потрібно розчистити місце для себе, перебивши всіх інших. Люди цього не встигли зробити, тому що вигадали кодекс моральності, права людини, угоди, закони, рівність, гуманність і ще бозна-що. Майбутнє за саламандрами, адже вони обходяться без філософії, без віри у потойбічне життя і без мистецтва; вони не знають, що таке фантазія, гумор, містика, гра, мрія».)
- З якою метою К. Чапек використовує в романі гіперболу? (Гіперболізація у Чапека підкреслює в явищі суттєве, визначальне, провідне, водночас не стільки конкретно-історичне, скільки загальне, універсальне.)
- Утіленням яких рис є образ Верховного Саламандра?
- Яке значення в романі має опис конференції у Вадуці? Яку аналогію можете провести?
- Чому цей роман вважають антифашистським?
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Робота з епіграфом
- Поясніть, як ви розумієте епіграф
2. Колективне узагальнення за темою «Творчість К. Чапека»
— Чапек гостро відчував проблеми, якими живе людство, розумів витоки трагедій XX ст., його протиріччя, велич і ницість. Він бачив жах і надію, відчай і віру в очах своїх сучасників Він був свідком катастроф свого часу і, бажаючи запобігти новим трагедіям, писав твори, сповнені болю за людину та любові до неї.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підготувати повідомлення про історико-культурну ситуацію повоєнного світу й розвиток прози в Європі, США, Латинській Америці, Японії та Росії.
Карел Чапек «Війна із саламандрами». Розкриття в романі особливостей тоталітарної ідеології та соціальних передумов виникнення подібної форми суспільної свідомості, зарубіжна література
Повернутися на сторінку Зарубіжна література