Урок № 47 Л. ПОНОМАРЕНКО «ГЕР ПЕРЕМОЖЕНИЙ». НАСКРІЗНИЙ ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС НОВЕЛИ, 7 клас, українська література

Урок № 47 Л. ПОНОМАРЕНКО «ГЕР ПЕРЕМОЖЕНИЙ». НАСКРІЗНИЙ ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС НОВЕЛИ, 7 клас, українська література

Мета: стисло ознайомити школярів з життям і творчістю Л. Пономаренко, проаналізувати її новелу «Гер переможений», визначаючи наскрізний гуманістичний пафос твору; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки; коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв; збагачувати словник учнів; формувати їх світогляд, кругозір; виховувати почуття поваги до творчості Л. Пономаренко; риси чуйності, доброти, милосердя, гуманності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Л. Пономаренко, бібліотечка її творів, історичні ілюстрації про наслідки воєнного лихоліття, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ № 47 Л. ПОНОМАРЕНКО «ГЕР ПЕРЕМОЖЕНИЙ». НАСКРІЗНИЙ ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС НОВЕЛИ, 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
• Яких страждань зазнав наш народ та багато інших народів під час Другої світової війни?
• Чому народ-борець переміг фашизм?
• Назвіть відомі вам твори художньої літератури, в яких описані страшні часи воєнного лихоліття.
• За що ми повинні бути вдячними тим, хто загинув на війні, отримав каліцтво, залишився живим?
• Чи живуть поруч з вами люди — учасники війни? Як ви ставитеся до них?
• Доберіть до слова «війна» синоніми. (Наприклад, війна — смерть, каліцтво, жорстокість…)

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Якщо зібрати сльози матерів,
Що пролились за дочок і синів,
Які навік у битвах полягли,
Які за щастя юність віддали,
То море створиться із сліз отих,
Із сліз печально гнівних і палких.
В. Ткаченко

Людину можна розпізнати за оточенням, в якому вона знаходиться.
Д. Свіфт

 

1. Життєвий і творчий шлях Л. Пономаренко. Матеріал для вчителя

ЛЮБОВ ПЕТРІВНА ПОНОМАРЕНКО (1955)

Народилася 25 травня 1955 року в селі Іванівці Срібнянського району на Чернігівщині. Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя (1978). Працювала вчителем російської мови та літератури на Срібнянщині, завідуючою відділом в Срібнянській райгазеті. З 1987 року мешкає на Полтавщині. Працювала в школах та редакціях райгазет Оржицького і Гребінківського районів. З 1999 року — власний кореспондент всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини». Мешкає і працює в м. Гребінка.
Твори друкувалися в багатьох газетах і часописах, видавалися в колективних збірках та антологіях, зокрема в антології української «жіночої» прози та естетики другої половини ХХ — початку ХХІ століття (авторський проект Василя Габора) «Незнайома антологія (Львів, 2005), за кордоном — в Німеччині та Японії, в альманасі «Біла альтанка» (Полтава, 1996).
Автор книг новел, оповідань та повістей «Тільки світу» (Київ, 1984), «Дерево облич» (Київ, 1999), «Ніч у кав’ярні самотніх душ» (Миколаїв, 2004), «Портрет жінки у профіль з рушницею» (Київ, 2005).
Лауреат літературних премій: міжнародної імені Олеся Гончара (2000), всеукраїнської «Благовіст» (1998) та обласної імені Панаса Мирного (2005). Член Національної спілки письменників України з 1987 року.

 

2. Теорія літератури

Новела (від італ. novella — новина) — близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю їх розвитку та розв’язки. Тип малої форми оповіді, який виник в епоху Відродження; характеризується динамічною інтригою та увагою до особистості героя, його індивідуальної свідомості та вчинків. Новела — один із жанрів епічного роду літератури.

3. Робота над твором Л. Пономаренко «Гер переможений»

3.1. Виразне читання твору, переказування окремих епізодів з коментарем.

3.2. Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками).

3.3. Ідея: засудження війни, жорстокості; уславлення гуманізму, чуйності, доброти.

3.4. Основна думка: ненависть, зневажливе ставлення до полонених німців змінюється на доброту, чуйність, співпереживання, бо простий німець — заручник фашизму.

3.5. Жанр: новела.

3.6. Композиція.
Експозиція: полонені німці зводили будинки.
Зав’язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів.
Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха.
Розв’язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками — згадка про полоненого німця.

3.7. Сюжет.
Полонені німці зводили будинки у зруйнованому ними місті.
Серед німців привертав увагу дітей і жінок Фрідріх. Він розкопав невеличку клумбу, обгородив її і посіяв нагідки. Діти знищили цю клумбу і на її місці поставили хрест, зроблений з паличок і зв’язаний травою.
Жінки із співчуттям ставилися до полонених. Фрідріх співав дітям, жінкам виробляв із шматків цегли прикраси. Тяжко захворівши, Фрідріх закінчив життя самогубством.
Як згадка про нього, на вулиці у зимову пору розцвів ногіток, а у стіні будинку, який зводили полонені німці, в рукавиці була знайдена фотокартка з двома дівчатками. Вона належала Фрідріху.

3.8. Бесіда за питаннями.
• Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, зазнаючи, що «полонені німці зводили цей квартал з любов’ю і розпачем».
• Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок? («…Цей будинок міг би бути їхнім, стояти на околиці Лейпцига»)
• Для чого, на ваш погляд, Фрідріх розкопав і посадив клумбу? Чому він це робив з любов’ю?
• Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця? («…Ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на грядці»)
• Чим допомагали жінки полоненим німцям?(«…Часом приносили щось із одягу — старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи вдів “фрау”»)
• Опишіть зовнішність Фрідріха («…Був худий, гнилозубий і брудний…») Про що вона свідчить?
• Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми? («Ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок»)
• Чим дивував полонений німець жінок? («…Робив тільки прикраси зі шматочків цегли — сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху…»)
• Що сталося з Фрідріхом? («Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не посипавши горба») З чим це, на ваш погляд, було зв’язано?
• Чим пояснити те, що у грудні місяці у вікна нового будинку можна було побачити нагіток? Що символізує ця квітка?
• Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками, що належала Фрідріху? («Стіна не піддавалася дрилю, а потім дрилю шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину, вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках»)
• Поясніть назву твору.
• Які символічні образи мають місце у новелі? (Квітка нагідка; хрест, зроблений з паличок і зв’язаний травою; смерть Фрідріха)
• Над чим змушує задуматися даний твір кожного із вас?
• Що таке гуманізм? Чи варто бути гуманним? Відповідь обґрунтуйте.
• Чи можна вважати гуманним ставлення жінок до полонених? Свою думку вмотивуйте.
• Охарактеризуйте Фрідріха. (Добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей, жінок; працьовитий, майстер виробів з цегли, будівельної справи; цінує красу)

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Як полонені німці ставилися до зведення будинків?
а) Із великим почуттям відповідальності;
б) абияк;
в) з любов’ю і розпачем.

2. Будинок, який зводили німці, міг би, на їх думку, стояти на околиці:
а) Берліна;
б) Лейпцига;
в) Дрездені.

3. Які квіти посадив Фрідріх, скопавши маленьку грядочку?
а) Чорнобривці;
б) мальви;
в) нагідки.

4. Чим пригощали жінки полонених німців?
а) Печеним гарбузом;
б) вареною картоплею;
в) сухим хлібом.

5. Як німці віддячували жінкам за їх увагу?
а) Сплачували гроші;
б) всміхалися їм;
в) низько прихилялися перед ними.

6. Фрідріх полюбляв показувати фотокартку, на якій можна було побачити:
а) русяву жінку з усмішкою на обличчі;
б) двох дівчаток у білих сукеньках і білих черевичках;
в) його самого, молодого і красивого.

7. Діти своє місто, розруйноване під час війни, називали:
а) жалюгідним;
б) жахливим;
в) злиденним.

8. Незважаючи на те що діти дражнили Фрідріха, він їм:
а) грав на сопілці;
б) робив з паперу ляльок;
в) співав німецькою.

9. Під осінь німець захворів і йому на відміну від інших полонених дозволялося:
а) лікуватися;
б) лежати під стіною барака;
в) виконувати неважку роботу.

10. Із цегли Фрідріх виробляв:
а) ляльок для дітей;
б) прикраси;
в) посуд.

11. Коли люди переселилися у новий дім, який був збудований полоненими німцями?
а) Навесні;
б) влітку (наприкінці серпня);
в) восени (в кінці листопада).

12. Про що, здавалося, хотіли спитати дівчатка, які були зображені на фотокартці Фрідріха?
а) «Для чого нас замуровано у стіну нового будинку»?
б) «Ви не бажаєте з нами познайомитися?»
в) «Ви не знаєте, де наш тато?»

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на ваш погляд, самотні жінки співчували полоненим німцям, хоча мало б бути навпаки? Свої міркування обґрунтуйте.
2. Дослідіть, чим був схвильований Фрідріх, коли спілкувався з українськими дітьми. Як вони ставилися до полоненого?
3. Який художній засіб використала Л. Пономаренко, висловлюючись: «…Дівчатка дивилися на нас, мов живі, і запитували…»?
а) Епітет;
б) метафору;
в) порівняння.

Картка № 2

1. Що, на вашу думку, хотіла довести Л. Пономаренко у своєму творі? Наведіть переконливі приклади своїм міркуванням.
2. Охарактеризуйте майстерність полонених німців під час зведення будинку. Чи можна вважати їх ставлення до трудової діяльності сумлінним, відповідальним?
3. Як реагували самотні жінки, коли роздивлялися вироби Фрідріха із цегли?
а) Подовгу стояли і навіть сплакували;
б) посміхалися і плескали в долоні;
в) придивлялися до них з презирством.

Картка № 3

1. Яким чином Л. Пономаренко намагалася відтворити у новелі наслідки воєнного лихоліття? Наведіть переконливі приклади, посилаючись на текст новели.
2. Вмотивуйте ставлення і поведінку дітей до Фрідріха. Чому полонений німець намагався порозумітися з дітьми?
3. Що нагадало жінці про Фрідріха з того часу, коли минуло півстоліття?
а) Квітка біля вікна;
б) місце, де збирався гурт дітей біля німця;
в) його вироби з цегли.

 

VІ. Підсумок уроку
Бесіда за питаннями
• Що, на ваш погляд, символізувала квітка, яка цвіла у зимову пору? (Добро, щирість, пам’ять…)
• Яким чином Фрідріх намагався зберегти фотокартку з двома дівчатками?
• Чому Л. Пономаренко у творі не зазначила назву міста, яке відбудовували полонені німці?
• Як би ви поставилися до полонених німців? Відповідь вмотивуйте.
• Висловіть свою думку стосовно назви твору.

 

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

 

VІІІ. Домашнє завдання
Підготуватися до тематичної контрольної роботи № 3.

 

Урок № 47 Л. ПОНОМАРЕНКО «ГЕР ПЕРЕМОЖЕНИЙ». НАСКРІЗНИЙ ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС НОВЕЛИ, 7 клас, українська література

 

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 7 клас

Комментарии закрыты.