Урок № 48. Тематичне оцінювання «Історичне минуле нашого народу», українська література 5 клас

Урок № 48. Тематичне оцінювання «Історичне минуле нашого народу», українська література 5 клас

Мета: перевірити якість засвоєних учнями знань під час вивчення вищезгаданої теми; розвивати навички усного зв’язного монологічного мовлення, вміння орієнтуватись у складних ситуаціях; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислено їх виконувати.

Тип уроку: урок-інтелектуальна гра «Найрозумніший».

Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього.
О. Довженко

 

 

ХІД УРОКУ № 48. Тематичне оцінювання «Історичне минуле нашого народу», українська література 5 клас

 

І. Вступне слово вчителя

Київ… Русь… Україна… Ці слова з глибокою шанобою і гордістю промовляє кожний свідомий українець, бо виражають вони духовну близкість до землі своїх батьків, родоводу українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад XV століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських», «відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовічної Європи — Київської Русі.

Софія Київська і Золоті ворота княжого міста, Видубецький монастир і Києво-Печерська лавра із залишками Успенського собору, старовинний Поділ і сивочолий Дніпро — все це духовні символи національної історії та культури, без яких не мислиться українська земля і шлях її народу в майбутнє.

Оглядаючи з висот київських пагорбів далекі простори поза Дніпром, дослуховуючись голосу віків, мимоволі замислюєшся: звідки ми пішли і чиї ми діти? Хто жив на наших землях кілька тисячоліть тому, і якою мовою спілкувалися наші предки? Хто були оті будівничі міст, храмів, пам’яток зодчества, що впродовж багатьох століть чарують нащадків своєю довершеністю й красою?.. Таких ще вповні не з’ясованих питань постає чимало, та відповідь на окремі з них ми можемо дати, адже нещодавно ознайомилися з творами, автори яких намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу, зриміше і відчутніше уявити картини минувшини. Зі сторінок оповідань і віршів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі… Без минулого немає майбутнього. У захоплюючу мандрівку по шляхах історії вирушимо ми на сьогоднішньому уроці, спробуємо перевірити ваше розуміння прочитаних творів усної народної творчості, історичної поеми О. Олеся.

 

II. Оголошення теми і мети уроку

Отже, ми спробуємо визначити, хто з вас якнайдосконаліше орієнтуватиметься у змісті цих творів, які вивчалися, їх аналізі. Тому урок наш незвичайний, ми проведемо інтелектуальну гру — «Найрозумніший».

1. Словникова робота.

Інтелект (лат.) — здатність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів.

Я думаю, що боротьба буде запеклою, адже головна нагорода і диплом «За знання історичного минулого нашого народу» дістануться найрозумнішому.

Всі учні класу є учасниками гри. Знайомство з ними відбувається у такий спосіб: кожен, назвавши своє ім’я та прізвище, має сказати, з якими творами про історичне минуле нашого народу він ознайомився додатково, якими джерелами користувався, щоб поповнити свій інтелект. Відповідь починати фразою: «Не хвалюсь, але я…» Проблемно-ситуативне мовлення.

І раунд. Аудіювання. Рівень 1

Якщо кабінет комп’ютеризований, цей вид роботи перевірити легко, а якщо ні, то пропоную два варіанти:

1. Письмова форма.

2. За допомогою сигнальних карток різного кольору: червоного, зеленого, жовтого. Під час аудіювання учні піднімають картку потрібного кольору, що відповідає варіантам відповідей а, б, в. У кого кількість карток співпаде, той має можливість продовжити гру у наступному раунді. Правильна відповідь оцінюється одним балом.

Тести

1. Місто Київ названо на честь одного з братів:

а) Кия;
б) Хорива;
в) Щека.

2. Олег княжив:

а) у Львові;
б) у Києві;
в) у Новгороді.

3. Помер Олег:

а) від хвороби;
б) загинув у бою;
в) від укусу змії.

4. 955 року Ольга попливла:

а) у грецьку землю;
б) до Риму;
в) у Західну Україну.

5. Де звелів Володимир будувати церкви?

а) Де колись стояли дерев’яні кумири;
б) у містах і селах;
в) заборонив побудову храмів.

6. Кому належать слова:

Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи,

а) Ярославу Мудрому;
б) Святополку;
в) Володимиру.

7. Що О. Олесь намагався розповісти у «Заспіві»?

а) Казку;
б) бувальщину;
в) оповідання.

8. У творі «Наші предки — слов’яни» говориться, що кожне плем’я мало:

а) князя;
б) сотника;
в) хана.

9. Кому було нудно сидіти дома «без походів, без боїв»?

а) Князю Остромислу;
б) полянам;
в) Аскольду і Діру.

10. Хто вирушив у похід на греків?

а) Князь Олег;
б) Ярослав Мудрий;
в) Микита Кожум’яка.

11. Кому наснився «Дивний сон… Якісь палати, Лицар в зброї на коні…»

а) Княгині Ользі;
б) Ярославу Мудрому;
в) Катерині II.

12. У якому творі відображено бій Кожум’яки з печенігом-борцем?

а) «Ярослав Мудрий»;
б) «Микита Кожум’яка»;
в) «Похід на Цар город».

Підсумки І раунду. Учитель збирає сигнальні картки, що вказують на правильну відповідь. Інший варіант: учні самі підраховують кількість своїх карток, повідомляють про це вчителеві й учням. До II раунду переходять шестеро гравців. Решта отримують оцінки і слідкують за грою.

II Раунд

На окремих аркушах (квадратиках) розписані літери. З них учні складають слово — літературний термін. Хто швидше виконає завдання, той буде першим відповідати на запитання у другому раунді. За одну хвилину учень повинен дати якнайбільше правильних відповідей. Запитання вчитель добирає самостійно, оскільки передбачити їх кількість неможливо.

III раунд

Учні заздалегідь докладно вивчають зміст творів. Для зручності і зосередженості можна надати три варіанти текстів.

І варіант. «Заспів», «Україна в старовину» «Наші предки — слов’яни».

II варіант. «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Поход на Царгород».

III варіант. «Княгиня Ольга», «Ярослав Мудрий», «Микита Кожум’яка».

Учасник, який набрав найбільше балів, починає III раунд. Вартість правильної відповіді — 2 бали.

На дошці прикріплюється таблиця з певною нумерацією. Учні намагаються запам’ятати цифри того кольору, який потрапив їм під час жеребкування, проведеного перед початком III раунду. Для полегшення роботи вчитель сформулює запитання згідно з темами. Вчитель розмішує їх під нумерацією в будь-якому порядку. Можна відкрити «віконечко» суперника, заробивши при цьому — 3 бали.

І варіант. «Заспів», «Україна в старовину», «Наші предки — слов’яни»

1. Дажбог — один з головних богів, це… (Бог Сонця, світла, вогню)

2. Які дерева росли у споконвічному лісі? (Дуби, вільхи, сосни…)

3. Які тварини водилися у споконвічному лісі? (Ведмеді, олені, кабани, лосі…)

4. Стрибог-це бог… (Вітру, бурі, негоди)

5. Хто керував родом? (Паймудріший і найстарший)

6. Коли князь ставав нездатним «до ладу і боротьби», то… (Скликали віче й обирали іншого князя.)

7. Що було захисною зброєю для полян? (Каміння, окріп, попіл, гострі коли)

8. Що клали у могилу загиблих? (Зброю, вбрання, харчі)

9. Які звичаї, обряди та вірування згадуються у творі «Наші предки — слов’яни»? (Зустріч весни, Купала, віра в Русалок, Лісовиків тощо)

10. Пращур — це… (Далекий предок)

11. Яку квітку треба знайти в лісі, щоб мати «скарбів цілий міх». (Папороть)

12. Перун — це бог… (Дощу, грому, блискавки)

II варіант. «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Поход на Царгород»

1. «Наші прадіди поляни оселились і жили»… (за Дніпром)

2. З чим порівнювалось життя селян? (З раєм)

3. Чому «віки нога ворожа не ступала на наш лан»? (Предки вміли показати обосічного меча.)

4. На місці Києва стояла раніше? (Гора)

5. Хто жив на тій горі? (Кий, Щек, Хорив та Либідь)

6. До чиєї дружини, за літописною версією, належали Аскольд і Дір? (До дружини Рюрика)

7. Про що вони попрохали у князя? (Щоб пустив їх на волю.)

8. Від кого звільнили полян Аскольд і Дір? (Від хозар)

9. Як віддячили поляни Аскольду і Діру? (Обрали їх своїми князями.)

10. На що скаржилися купці Олегові? (Греки їх не любили, кривдили.)

11. Що вирішив зробити Олег? («Хоче він до України прилучити Царгород»)

12. Що зробили греки, щоб не пустити в пристань наші кораблі? (Ланцюги перетягли.)

ІІІ варіант. «Княгиня Ольга», «Ярослав Мудрий», «Микита Кожум’яка»

1. Куди прийшла вранці Ольга? (До річки)

2. Що намагається пригадати Ольга? (Дивний сон)

3. Кого побачила дівчина, коли обернулась? (Ігоря — князя)

4. Чим здавались Ігорю думка і очі дівчини? («Думка — сонце; очі — сині небеса»)

5. Ким була Ольга Ігорю? (Дружиною, вірним другом.)

6. Хто вбив князя Святослава? (Печеніги)

7. Чого хотів печенізький хан? (Перемоги досягти без бою.)

8. Як перевіряли силу Кожум’яки? (Роздражнили найсильнішого бика.)

9. На місці бою князь Володимир збудував… (Переяслав)

10. Ярослав був першим, другим, третім братом на престолі? (Четвертим)

11. Через кого все місто було зруйновано, люди бідували? (Святополка)

12. Як дбав про місто Ярослав? («Як про друга, як про сина»)

Фінал

Невблаганний час доніс до наших днів не так уже й багато стародавніх книжок і свідчень того, як жилося нашим пращурам. Можливо, саме ці твори «зворушують читача ніжністю вислову чи захоплюють красою уявного малюнка?..» Уява Георгія Акулова спромоглася йому як художникові дати в руки пензлик і фарби, реалізувавшись в ілюстраціях до поеми О. Олеся «Княжа Україна»

Учасники отримують по одній ілюстрації, вказують назву твору й епізод, зображений на малюнку.

Підсумки фінту,: підрахунок балів, оголошення переможця гри «Найрозумніший» та нагородження його дипломом «За знання історичного минулого нашого народу».

Заключне слово вчителя

Рідна земля, давня Русь-Україна і її народ у променях сонцесяйного Олесевого слова та усної народної творчості відсвічують найвищими людськими чеснотами. Адже саме ми сьогодні повинні своєю працею, розумом, з високою національною свідомістю будувати суверенну Україну. Долею нам суджено жити в період великих, воістину революційних перетворень. Ви закінчите школу і також будете причетні до оновлення й відродження своєї Батьківщини. А щоб будувати майбутнє України, треба знати правду про її минуле, бо, як сказав О. Довженко: «Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього».

 

III. Домашнє завдання

1. Написати поетичні рядки за даним початком «Минуле в пам’яті не спить…».

2. Написати твір-мініатюру «Без минулого немає майбутнього».

3. Підготуватись до проблемно-ситуативного мовлення: «Не хвалюсь, але я додатково прочитав (ла) і коротко хочу розповісти про Івана Сірка, (побут і культуру запорожців, художника І. Рєпіна тощо)».

Урок № 48. Тематичне оцінювання «Історичне минуле нашого народу», українська література 5 клас

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 5 клас

Комментарии закрыты.