СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АВТОРСЬКИХ СЛІВ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ. СИНОНІМІКА РЕЧЕНЬ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ, РЕПЛІК У ДІАЛОЗІ Й НЕПРЯМІЙ МОВІ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АВТОРСЬКИХ СЛІВ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ. СИНОНІМІКА РЕЧЕНЬ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ, РЕПЛІК У ДІАЛОЗІ Й НЕПРЯМІЙ МОВІ, УКРАЇНСЬКА МОВА

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Вибірковий диктант

Запишіть лише пряму мову (репліки героїв), оформлюючи запис згідно з пунктуаційними нормами діалогу.

— Ти спи собі,— сказав Юрко Ліні,— а мені до школи пора.

— І ти спи! — засичала Лінь.— Нікуди тебе не пущу!

— Та ти що — чокнулася? — закричав у відповідь Юрко.

— Збрендила? Шизонулась? У тебе що — стріха поїхала? Лінь аж рота роззявила від подиву. Такого жаргону вона ще не чула (О. Кайдаш).

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

Лінгвістичне спостереження

Порівняйте дві конструкції, зробіть висновок.

1. Шевченко писав: «Караюсь, мучуся, але не каюсь».

2. Шевченко писав, що він карається, мучиться, але не кається.

Висновок: синонімічними є конструкції з прямою й непрямою мовою, але вони характеризуються різними стилістичними відтінками. Пряма мова — це художній прийом змалювання постаті персонажа, розкриття його внутрішнього світу й поведінки, його ставлення до оточення. Це засіб індивідуалізації мови літературних героїв. Непряма мова стилістично нейтральна, позбавлена експресивності.

Інформація для міркувань

Слова автора теж виконують стилістичну функцію. По-перше, використання синоніміки лексико-граматичних засобів у рамках авторської мови, особливо в способах вираження присудка, дає можливість уникнути лексикограматичної одноманітності. По-друге, слова автора використовуються для характеристики персонажів. З цією метою з групи дієслівних синонімів (слів, фразеологічних виразів) зі значенням мовлення добираються такі дієслова, які зі стилістично-функціонального боку відповідають змісту й інтонації чужого мовлення. Наприклад: Та на порозі наштовхується на стару бабу, замотану в чорну хустку, низеньку і горбату, й бурмоче: — Слава Ісусу Христу! (Г. Пагутяк, «Тебе спалить сонце»). — Вона німа, — зронив старий (Я. Лижник, «Четверо за столом»).

Мовна трансформація

Замініть конструкції з прямою мовою на речення з непрямою мовою.

1. «Сьогодні буде дощ», — сказав бригадир, поглянувши на сонце (І. Багмут).

2. «Мамо, а чи не принесли б Ви мені мисочку узвару» — звернувся він до своєї матері (О. Довженко).

3. Комісар наказує: «Не зменшуючи швидкості, маневрувати, слідкувати за дорогою» (Ю. Яновський).

4. «Нічого, Антоне Герасимовичу, не падайте, — сказав Комишанець, — все ж таки за нами друге місце? Срібло!» (О. Гончар).

5. «Земля найкраще пахне восени», — говорив сам до себе Тимофій (М. Стельмах).

6. «Не кидайсь хлібом, він святий!» — в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій (М. Рильський).

7. У листі до свого сина Сухомлинський писав: «У щасливий день свого життя прийди на могилу героїв, схили голову і поклади квіти».

Замініть непряму мову прямою:

1. Питалася матуся, чом я крізь сон сміюся, а в день пісні співаю, роботу забуваю (О. Маковей).

2. Не питай, чого в мене заплакані очі, чого часто тікаю я в гай і блукаю я там до півночі, не питай, не питай, не питай (Народна творчість).

Перебудуйте подані речення на речення з прямою мовою.

1. Хвалилася калина, що з медом солодка.

2. Казав хрін, що він добрий з м’ясом.

3. А м’ясо каже, що воно без хрону добре.

Перебудуйте подані речення з прямою мовою на складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Перебудовані речення перекладіть і запишіть українською мовою.

1. А вот на это отвечу: Взрослые доверяют тем, кто не подводит, на кого можно положиться (В. Вяликов).

2. Михаил Иванович сказал однажды: Культура начинается с умывания лица (Т. Кедрина).

3. Ты что тут делаешь? — спросил другой детский голос (Б. Полевой).

4. Искать друзей в будущем — удел* одиночества**, — сказал Кульков (Е. Леонов).

5. В жизни ни единого цветка не продал! — торжественно ответил Николай Никитич (К. Паустовский).

Стилістичне редагування

Усуньте помилки, допущені під час заміни прямої мови непрямою. Обґрунтуйте свою правку.

1. Редактор попросив новенького, що ти розкажи мені трохи про себе.

2. Пасажир запитав у провідника, чи скоро ви подасте мені чай.

3. Вчителька суворо сказала дітям, що тепер ходімо в теплицю і там пересадимо квіти.

4. Майстер весело звернувся до будівельників, що тепер берімося до діла.

5. Микола, розглядаючи в сутінках засмагле цегляно-червоне обличчя бронебійника, сказав, що ловко ти останній танк підбив.

6. Юнак, зриваючись із місця, гукнув товаришам, що я зараз буду тут, лише на хвилинку забіжить додому.

Творче конструювання

Складіть і запишіть десять речень із прямою мовою, використавши у складі слів автора на вибір такі дієслова. Сказати, відповісти, подумати, скаржитися, зауважити, продовжити, заперечити, запропонувати, вигукнути, міркувати, заявити, процідити, доповнити, пояснити.

Самостійна робота. Завдання в групах

Перебудуйте подані синтаксичні одиниці.

1-ша група: на речення з прямою мовою та словами автора;

2-га група: на речення з непрямою мовою.

Прокоментуйте різницю між ними та їх інтонаційним оформленням.

1. Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя (Сенека).

2. Культура — це грядуще нації (Б. Олійник).

3. Нащо говорити там, де треба діяти (Б. Хмельницький).

4. Страшні слова, коли вони мовчать (Л. Костенко).

5. Бери вершину — і матимеш середину. (Г. Сковорода).

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Які синтаксичні синоніми мають речення з прямою мовою?

Які між ними емоційно-експресивні відтінки?

Які стилістичні особливості мають слова автора при прямій мові?

VII. Домашнє завдання

Напишіть твір-роздум на одну із тем: «Не вкради», «Не роби іншому того, чого сам собі не бажаєш». Використати пряму мову й цитати.