ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВУКОВОГО СКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ ЗВУКОВІДТВОРЕННЯ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ, УКРАЇНСЬКА МОВА

Загальна характеристика звукового складу української мови. Стилістична роль звуковідтворення в художніх текстах, українська мова

Хід заняття Загальна характеристика звукового складу української мови. Стилістична роль звуковідтворення в художніх текстах, українська мова

III. Актуалізація мотиваційних резервів на основі повторення вивченого

Мовознавча вікторина

Дати обґрунтовані відповіді на запропоновані запитання.

1. З якої кількості звуків складається звукова система української літературної мови?

2. Скільки голосних звуків в українській літературній мові? Назвіть їх основні характеристики.

3. На які групи поділяються приголосні звуки за участю голосу й шуму?

4. Які звуки утворюються за допомогою голосу й шуму?

5. Які приголосні характеризуються за глухістю-дзвінкістю?

6. За місцем творення приголосні поділяються на…

7. За способом творення приголосні української мови поділяються на.

8. На які групи поділяються приголосні звуки за твердістю-м’якістю?

Матеріал

1. 38 звуків.

2. 6 голосних звуків. Характеризуються за способом творення (підняття і ряд), лабіалізацією, наголошеністю.

3. Шумні й сонорні.

4. Сонорні.

5. Шумні.

6. Губні, передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові, глотковий.

7. Проривні, фрикативні, зімкнено-прохідні, африкати.

8. Тверді й м’які. М’які, у свою чергу, поділяються на м’які [д’], [т’], [н’], [л’], [й] та пом’якшені [з’], [с’], [ц’], [дз’], [р’]. Окремо позначаються напівпом’якшені [б’], [п’], [в’], [ф’], [м’], [ґ’], [к’], [х’], [г’], [ж’], [ш’], [дж’], [ч’].

Орфоепічний практикум.

Спостереження над мовним матеріалом

Прочитати виразно текст, визначити слова, що виконують емоційно-експресивну функцію. Виписати слова-звуковід-творення.

У кутку живе хіп-хап,
В нього безліч довгих лап, —
Ух!..
Тільки сутінь заляга,
Він лапища простяга, —
Ой!
Я хапаю за прута
Та по лапах, як кота, —
Бах!
А ніяких лап нема —
Тінь хитається сама.
Ха!..
(Т. Коломієць)

Підготуватися до виразного читання білого вірша.

РІДНА МОВА

В щільник чуттів і розуму зоря
Бджолою залітає; тихо
Завісу смутку розкриває пісня:
…Кру-кру,
Заки море перелечу —
Крилонька зітру.
О, рідна мово! Причащаюсь
Біля твоїх джерел прозорих, чистих,
І набираюся п’янкої сили.
Твої багатства — невичерпні.
Пращур
І вепра полював, і печеніга
Відгонив за пороги. Біля ватри
Вирізьблював, мов з кременю, слова —
Добірні і важучі.
Землю
Орав оратай непочату, піт
Котивсь на тирсу,— і на крилах пісні
Його думки до сьогодні долетіли.
Виходила древлянка із колиби,
Схилялася лозою біля плоту,
Бо доля нелегка її ламала,
І виривалося з грудей зітхання
Пекучим словом.
(Є. Гуцало)

Знайти випадки звуковідтворення й вказати їх стилістичну роль.

Записати текст фонетичною транскрипцією. Назвати наявні в ньому приголосні: за місцем творення; за способом творення; за участю глосу й шуму; за твердістю-м’якістю. Охарактеризувати приголосні звуки чотирьох виділених слів за всіма ознаками.

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого

Дослідження-відновлення

► Прочитати фонетичний запис слів. Відновити їх, записавши орфографічно.

Назвати слова за поданою характеристикою звуків.

1. Голосний заднього ряду, високого піднесення, лабіалізований, ненаголошений; приголосний сонорний, передньоязиковий, дрижачий, твердий; голосний заднього ряду, середнього піднесення, лабіалізований, наголошений; приголосний шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий.

2. Приголосний сонорний, передньоязиковий, зубно-боковий, твердий; голосний переднього ряду, середнього піднесення, нелабіалізований, наголошений; приголосний шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий; приголосний шумний, глухий, передньоязиковий, африката свистяча, пом’якшений; голосний переднього ряду, високого (підвищеного) піднесення, нелабіалізований, ненаголошений; приголосний сонорний, середньоязиковий, щілинний, м’який; голосний заднього ряду, низького піднесення, нелабіалізований, ненаголошений. (Див. 1. урок 2. лекція.)

Вибіркова робота

Визначити звуки, що диференціюють лексичне значення поданих пар слів. Поділити пари слів на групи, в яких приголосні розрізняються за: а) участю голосу й шуму; б) місцем творення; в) способом творення; г) твердістю / м’якістю; д) кількома ознаками.

Туди — куди, голос — колос, колоти — полоти, полоти — пороти, день — пень, кігті — нігті, вибирати — випираи, куди — сюди, балка — палка, гадка — гатка, дрючок — крючок, дріт — дріб, рити — лити, злити — змити, жити — шити, лестити — пестити, поріг — доріг, рук — сук, мишка — пишка, ґава — кава, праля — краля, праля — прала, сон — сом, гілля — рілля, кілля — зілля, мороз — морозь, раз — рак, рад — ряд, вибирати — видирати, буває — буяє, зоря — моря, з’їхати — в’їхати.

Дослідження-аналіз

Знайти звукообрази, що досягаються внаслідок звуковідтворення, та пояснити їх.

1. Гігантське місто витискає штанги — гуп-гуп, гуп-гуп. (Л. Костенко).

2. Колишися, калинонько, колишися, зеленими листочками розпишися (М. Підгірянка).

3. Гуси крильми важкими лопочуть, на льоту між собою ґелґочуть (М. Пригара).

4. В нас є розбійник у дворі: он він цвірінькає вгорі (М. Пригара).

5. На галяві озерце — кришталеве люстерце (Т. Коломієць).

6. Лопотіли крилами й рожевим пір’ям, лоскотали марево золотим сузір’ям (В. Симоненко).

7. Жухне жах на ножах, на тривожних рубежах (І. Драч).

8. І він іде, і я собі іду. Йдемо удвох під вечір по стежині. А він мені дудукає: ду-ду! (Л. Костенко).

9. Тихше. Тихше — Хто це дише?.. (О. Олесь).

Фонетичний аналіз слів

Зробити фонетичний аналіз запропонованих слів за зразком.

Варіант 1: оновлюється, волелюбність, незбагненний, українська, агентство.

Варіант 2: зв’язаний, взаємність, нескінченний, велетенський, контрастний.

Зразок фонетичного розбору

Джмелі — джме-лі: 2 склади, відкриті

VI. Домашнє завдання

Знайти в художній літературі 5 прикладів звуковідтворення.

Зробити фонетичний аналіз слів: шістнадцять, шістсот.