ТЕЗИ ПРОЧИТАНОГО (ПУБЛІЦИСТИЧНОЇ ЧИ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОЇ СТАТТІ), УКРАЇНСЬКА МОВА

ТЕЗИ ПРОЧИТАНОГО (ПУБЛІЦИСТИЧНОЇ ЧИ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОЇ СТАТТІ), УКРАЇНСЬКА МОВА

ХІД ЗАНЯТТЯ ТЕЗИ ПРОЧИТАНОГО (ПУБЛІЦИСТИЧНОЇ ЧИ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНОЇ СТАТТІ), УКРАЇНСЬКА МОВА

ІІІ. Розвиток пізнавальної активності у процесі виконання практичних завдань

Робота з текстом

Прочитати текст. Визначити його основну думку. Пригадати і процитувати 1–2 строфи згаданої в тексті пісні. Які пісні цього циклу вам відомі? Назвати їх.

«Ой у лузі червона калина похилилася». Скільки щирих, зворушливих патріотичних почуттів викликає ця пісня в кожного, хто сприймає її небайдужим серцем.

Пісня, власне її перша строфа, бере свій початок із старовинних козацьких пісень, що відображали героїчну боротьбу лицарів Запорозької Січі з польсько-шляхетською неволею. Серед пісень цього циклу знаходимо і пісню «Розлилися круті бережечки».

Заключна строфа цієї пісні дала початок досліджуваному народнопоетичному тексту, що стосується іншого періоду визвольних рухів в Україні — боротьби народу за національну незалежність.

Гей, у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася…

Червона калина! Скільки прекрасних поетичних образів червоної калини зустрічаємо в народних піснях, скільки визначних українських поетів оспівали її в творах.

Пісня «Гей, у лузі червона калина» виникла в період зародження січового стрілецького руху, зразу набула широкого розголосу, увійшла в численні співанки, стала народною… (За Ф. Погребенником).

Дібрати до тексту заголовок. Виділити основні положення, висунуті автором щодо розкриття змісту тексту.

Записати авторські думки з кожного абзацу у вигляді цитат. Позначити логічний наголос.

Коментар учителя. Тези — це стисло сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть висловленого автором.

Комунікативний практикум

Скласти розповідь про види тез і складання їх.

Які тези, на вашу думку, складати важче? Аргументувати свою відповідь.

Колективна робота з таблицею

Розглянути таблицю. Проаналізувати зміст її.

Види тез	Складання тез
цитатні	Відбір авторських тез із тексту
вільні	Основні положення тексту формулюють своїми словами
змішані	Цитати й вільний виклад авторської думки чергуються
прості	Теза подає основну думку частини у вигляді ствердження чи заперечення будь-чого
складні	Окрім ствердження якоїсь думки, містить ще й доведення її

Колективна робота з пам’яткою

Опрацювати пам’ятку «Як підготувати тези прочитаного» і запам’ятати основні положення її.

ПАМ’ЯТКА
«Як підготувати тези прочитаного»

1. Прочитати весь текст (якщо він невеликий) або розділ (якщо твір великий за обсягом).

2. Продумати зміст тексту, знайти й прослідкувати основні положення, висунуті автором.

3. Формулювати думки чітко й коротко, але самобутність форми повинна зберігатися, незважаючи на деяку уривчастість викладу.

4. Кожне положення повинно містити в собі лише одну думку.

5. Записуючи тезу, потрібно нумерувати кожну, пропускати рядок між ними.

6. У кожній тезі потрібно виділяти головне слово й помічати логічний наголос.

7. Якщо твір великий, то в кінці кожної тези вказують номер сторінки тексту, якщо невеликий — джерело викладу.

8. Викладати основні авторські думки у вигляді послідовних пунктів.

ІV. Самостійне складання тез прочитаного

Прочитати текст мовчки. Попрацювати над його змістом: виділити тему, основну думку; визначити тип і стиль мовлення; виділити основні авторські думки щодо задуму висловлювання.

АБЕТКА СЛОВ’ЯНСЬКИХ ДУХОВНИХ ДЖЕРЕЛ

«Костянтинова абеткова молитва» — твір оригінальний, незвичайний. Нічого давнішого у слов’янській поезії ми не знаємо: датується він IX століттям по Різдву Христовому. Віршована абеткова молитва слов’ян написана у формі акровірша, тобто кожен новий рядок вірша-молитви починається новою літерою абетки, від початку до самого її кінця.

«Абеткову молитву» ретельно досліджували видатні вчені Слов’янщини — О. Бодянський, І. Срезневський, О. Соболевський, а найбільше — Великий Каменяр Іван Франко. Зміст молитви виразно поділяється на п’ять частин. У першій — автор звертається до Бога і прохає його послати на землю Святого Духа для проповіді Божого Слова. У другій — автор говорить про слов’янське плем’я, готове прийняти християнство. У третій — автор молить Бога дарувати йому сил та мудрості, аби він міг довершити нелегку справу — проповідь Слова Господнього серед слов’ян. У четвертій — йдеться про перешкоди, що їх людська слабість ставить на шляху високого призначення поета-проповідника. П’ята, остання частина з’ясовує, що автор готується йти до людей, щоб вони зробилися культурним народом і збагнули Божу науку. Хто ж був автором «Абеткової молитви»?

Тут думка вчених не є одностайною. Відомо, що автора звали Костянтин, але в історії південних слов’ян IX століття було два Костянтини, кожен з яких міг бути автором вірша. Перший — це Костянтин (Кирило) Солунський, першовчитель слов’ян, який разом зі своїм братом Мефодієм створив кириличну абетку, що нею ми користуємось і сьогодні, хоч у трохи зміненому вигляді. Другий — це Костянтин Преславський, учень і послідовник Костянтина (Кирила) та Мефодія.

Українською мовою «Костянтинову абеткову молитву» зі старослов’янської перекладав свого часу Іван Франко, а вже в наші дні Роман Лубківський. Їхні переклади становлять велику цінність, але в них не дотримано форми акростиха, тобто не вийде абетки, якщо читати згори вниз перші літери кожного рядка. Новий переклад Дмитра Білоуса — взірець віртуозного і натхненного переборення формальних труднощів, з якими не впоралися названі вище перекладачі. Відтепер «Костянтинова абеткова молитва» в усьому своєму блиску, в усій повноті свого високого смислу та звучання набуває прав громадянства в сучасній українській мові, літературі, духовній культурі (М. Москаленко).

Сформулювати й записати основні положення тексту у формі вільних тез. Скористатися опрацьованою пам’яткою.

VІ. Домашнє завдання

Підготувати усний докладний переказ тексту, опрацьованого на уроці.