УРОК № 56 А. ДІМАРОВ «БЛАКИТНА ДИТИНА». АВТОБІОГРАФІЧНА ПОВІСТЬ («НА КОНІ Й ПІД КОНЕМ»), 7 клас, українська література

УРОК № 56 А. ДІМАРОВ «БЛАКИТНА ДИТИНА». АВТОБІОГРАФІЧНА ПОВІСТЬ («НА КОНІ Й ПІД КОНЕМ»), 7 клас, українська література

Мета: ознайомити школярів з життям і творчістю А. Дімарова, стисло охарактеризувати автобіографічну повість-тетралогію «Блакитна дитина»; розпочати роботу над аналізом частини тетралогії «На коні й під конем»; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, виразність під час читання художніх творів, уміння коментувати, робити висновки; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани до творчості А. Дімарова, пунктуальність, риси доброти, чуйності, щирості.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет А. Дімарова, виставка його художніх творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

 

ХІД УРОКУ № 56 А. ДІМАРОВ «БЛАКИТНА ДИТИНА». АВТОБІОГРАФІЧНА ПОВІСТЬ («НА КОНІ Й ПІД КОНЕМ»), 7 клас, українська література

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні зачитують міні-твір на тему «Моя улюблена поезія А. Малишка» з подальшим його обговоренням і коментарем.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями
• Який твір називається автобіографічним? Наведіть приклади.
• Чим повчальні твори художньої літератури? Чи бувають у їх змісті негативні речі? Як ви на них реагуєте?
• Які риси характеру ви поважаєте в людині? Що необхідно для їх виховання? Чи однаково ви поводите себе під час перебування у колі сім’ї, у школі, серед друзів? Чим це зумовлено?
• Дайте визначення гумору. З якою метою він використовується у творах художньої літератури? Наведіть приклади гумористичних творів.
• Чим відрізняється гумор від сатири?
• Що характерно для комічного?

 

ІV. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів

 

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Кожна людина — неповорна.
Народна мудрість

От і проживи, чоловіче, свій вік, щоб твоя дитина, щоб чиясь сирота, щоб люди тебе людиною називали…
М. Стельмах

 

1. Життєвий і творчий шлях А. Дімарова. (Матеріал для вчителя)

АНАТОЛІЙ АНДРІЙОВИЧ ДІМАРОВ (05.05.1922)

Анатолій Дімаров народився 05.05.1922 р. у Миргороді на Полтавщині в учительській сім’ї. Після закінчення середньої школи був мобілізований до армії. У цей час розпочалася Велика Вітчизняна війна, письменник воював на Південно-Західному фронті, побував у окупації, був поранений, після одужання деякий час партизанив. Увесь цей життєвий досвід пізніше відбився в його творах.
У 1949 р. він видав першу збірку оповідань «Гості з Волині». Протягом 1950–1951 рр. А. Дімаров навчався в Літературному інституті ім. М. Горького в Москві, у 1951–1953 рр.— у Львівському педагогічному інституті, потім (1953–1956 рр.) — Вищій партійній школі в Москві. Закінчивши навчання, працював редактором у видавництві.
Творчий доробок письменника складає кілька десятків творів. Найважливіші з них: «Зінське щеня» (1969), «Містечкові історії» (1983), «На коні і під конем» (1978), «Вершини» (1986).
Найулюбленішим жанром письменника в роки творчої зрілості стали «історії» — сільські, містечкові, міські.
Твори Анатолія Дімарова — багатогранні, різнопланові й, безперечно, не можуть не привернути уваги читача.

2. Вступне слово вчителя
Деякі люди вважають, що писати для дітей — дуже лекга справа. Але це не так. Писати для дітей — це дуже відповідальна і важка праця. Діти не будуть читати книжку, якщо вона нецікава.
А. Дімаров саме той письменник, який намагався писати свої твори для дітей цікаво і захоплююче. Так, у творі «На коні й під конем» розповідається про дітлахів передвоєнних років, про їх радощі й невдачі. Герої повісті не балувані життям. Нелегкими й непростими були їх дитинство і юність, обпалені пожежою початої Великої Вітчизняної війни. Так життя одразу ж примушує їх подорослішати.
Повість читається з незгасаючою цікавістю, тому що в ній яскраво й виразно вималювані люди. Вони живі й справжні. Хіба не схвилюють читача бурхливі події у восьмому класі, хіба проблеми школярів тих далеких років не близькі учням сьогоднішньої школи? Питання честі, справедливості, безкорисливої дружби завжди актуальні.
Твори Анатолія Дімарова — багатогранні, різнопланові й, безперечно, не можуть не привернути Вашої уваги. Органічно переплітаючи трагічне з комічним, митець налаштовує на життєлюбство й оптимізм, стійкість, співчуття й добро. Ці морально-філософські категорії А. Дімаров зображує як найвищі людські цінності.
І насамкінець хочеться побажати Вам приємної зустрічі з правдивим і майстерним словом Анатолія Андрійовича Дімарова.

 

3. Опрацювання окремих частин твору А. Дімарова «Блакитна дитина» («На коні й під конем»)

3.1. «Ми вступаємо у восьмий».

3.1.1. Виразне читання або переказування цікавих епізодів розділу.

3.1.2. Тема: зображення хвилюючої події в житті героя — після закінчення семирічки він був зарахований до учнів середньої школи.

3.1.3. Ідея: возвеличення важливості навчання у житті людини, мрії матері і хлопця про можливість отримання ним в подальшому вищої освіти.

3.1.4. Основна думка: навчання — це благородна справа, яка робить людину грамотною, корисною суспільству.

3.1.5. Композиція.
Експозиція: закінчення героєм твору семирічки.
Зав’язка: мати з Толею вирушають у місто для влаштування на навчання до середньої школи.
Кульмінація: радість матері з приводу зарахування її дитини до середньої школи.
Розв’язка: зустріч матері і Толі із Сергійком.

3.1.6. Зміст розділу.
Після закінчення Толею семирічки мати з ним вирушають у місто для вирішення питання подальшого навчання сина. Відвідавши шкільного директора, який задовольнив прохання матері, Толю зарахували до складу учнів середньої школи. Після чого мати з сином відвідали їдальню, а потім і кіно.
Ввечорі, повертаючись додому, мати і Толя побачили Сергійка, який також потайки від них їздив до міста.

3.1.7. Бесіда за питаннями.
• Які труднощі були у Толі під час навчання?
• Чому герой твору вважає, що його мама безсмертна? («Хоч я давно вже вивчив, що земля кружляє навколо сонця, однак підсвідомо ще вірю в те, що весь видимий світ обертається довкола мами. Тож мама не може померти, бо це означало б кінець усього світу»)
• Опишіть приміщення, де жив герой твору. («І порізаний, подовбаний, зали-
тий чорнилом трудяка-стіл, за яким ми часто збиралися втрьох: я, мама й Сергійко. І ослони з міцними дубовими ніжками… І ніч-годувальниця та зігрівальниця… І пощербині миски та чашки, і понадкушувано дерев’яні ложки, якими так ловко їсти… І пузатий комод, потрісканий і обруднений… І зметений до самісінької ручки віник, який не раз танцював на наших спинах…») Про що свідчить даний опис? (Рівень життя людей)
• Якою була успішність у хлопця після закінчення семирічки? («В чорній клейончастій сумці — має свідотство про закінчення семирічки. Оцінки не такі вже й погані, хоч мама й твердить, що вони могли б бути кращими. Я теж з нею згоден, що могли б, але то вже не моя провина, бо не я ж виставляв усі ті оцінки»)
• Через що Толя заздрив Ванькові? («Ванькові судилася казкова доля: ходити у формі, курити «Казбек» і водити поїзди»)
• Чому Толя вважав, що йому гірше живеться, ніж Сергійкові?
• Якою побачив герой твору середню школу? («…Стояла посеред залізничного висілка, забудованого чотириквартирними дерев’яними бараками, що всі як один були схожі на пенали для ручок та олівців. Саме ж приміщення схоже на палац: двоповерховий величезний будинок з такими великими вікнами, що для стін майже не лишається місця…»)
• Що свідчить про знервований стан мами перед відвідуванням її з сином директора середньої школи? («Застібни верхній ґудзик… Він у тебе не застебнутий! Боже, а волосся! Та не крути головою, дай хоч трохи причесати… А вуха! Вчора ж мила… Хіба можна йти до директора з отакими вусищами? — Гляди ж мені: сидітимеш у директора — не човгай ногами… І руки тримай на колінах. І не крути головою, а дивись на директора»)
• Яке враження на хлопця справив директор школи? («…Невисокого зросту, бо над столом видно тільки його плечі й голову… Скільки живу, не бачив такої блискучої лисини. Вона була схожа на облуплену крашанку»)
• Що здивувало Толю у їдальні? («Я затискаю у руці дві виделки, дві ложки і дві чайні ложечки, що їх дав нам при вході сердитий на вигляд дядько. Та ще й попередив, щоб, коли будемо виходити, обов’язково здали іншому, тому, що стоїть навпроти. Не здамо — не випустять з їдальні»)
• Що уявляв хлопець перед смакуванням какао?
• Чому Сергійко не повернувся додому, а потайки поїхав разом з мамою і Толею до міста?
• Чим пояснити у назві розділу твору використаний займенник «ми», а не «я»?

3.2. «Домна Данилівна, я, цап і Федько».

3.2.1. Виразне читання розділу твору.

3.2.2. Тема: розповідь про життя Толі на квартирі під час навчання у школі разом з Федьком Шульгою.

3.2.3. Ідея: співчутливе ставлення до хлопців, які, мешкаючи на квартирі у Домни Данилівні, допомагаючи їй, отримували обмеження у харчуванні. («Чим менше ми будемо їсти, тим більше матиметься місця для знань».)

3.2.4. Основна думка:
1) перебування на квартирі з харчами господарки не завжди задовольняють їх квартирантів;
2) «Гроші заробляють для того, щоб витрачати їх на проживання, а не на якісь там ласощі…»

3.2.5. Композиція.
Експозиція: мати Толі знайшла господарку, де б її син разом з Федьком міг жити під час навчання і харчуватися у неї.
Зав’язка: корисність Домни Данилівни під час залучення хлопців до роботи по господарству; з’явлення цапа.
Кульмінація: неприємна пригода Толі, тітки Домни і цапа.
Розв’язка: батьки забрали своїх дітей від Домни Данилівни і перевели їх на іншу квартиру без хазяйських харчів.

3.2.6. Зміст розділу.
Враховуючи те, що Толя буде навчатися у місті, далеко від рідної домівки, мати знайшла синові квартиру разом з Федьком Шульгою.
Домна Данилівна, господарка квартири, примушувала хлопців іноді допомагати собі, харчувала їх обмеженими порціями, завела цапа, який постійно ганявся за Федьком, потім за Толею і врешті-решт і за самою господаркою.
Домна Данилівна зарізала його, почала готувати з нього страви і годувати ним хлопців (суп, борщ, котлети).
Дізнавшись про це, батьки перевели своїх дітей на квартиру «без хазяйських харчів».

3.2.7. Бесіда за питаннями.
• Як Толя охарактеризував Федька Шульгу?
• Чи був задоволений Толя умовами життя у місті під час навчання, які запропанувала йому мати? Відповідь вмотивуйте. («До того ж я розумію, як мамі важко викручуватись. Тож і ми знали ціну копійки і не канючили на ласощі, що роками лежали в нашій крамниці, злипаючись од довгого невжитку…»)
• Який розрахунок здійснив Толя щодо заощадження грошей? («…Дорога в один кінець — сорок сім копійок. На місяць — шість вихідних. Шість разів додому, шість із дому. Якщо хоч половину проїхати «зайцем», то скільки це буде? — Два вісімдесят два!»)
• Якими були умови життя Толі і Федька на квартирі?
• Що заважало Толі спати вночі? («Диван дошкуляв мені своїми пружинами, а Федько щоночі храпів, аж слухати моторошно!»)
• Які враження були у Толі під час його зустрічі з Ванькою? («Кепка мені сподобалась. Ванько був у ній справжнім робітником. А коли він дістав з кишені пачку «Казбеку» та встромив цигарку до рота, я навіть слину ковтнув од заздрощів»)
• Що порадив Ванька зробити Толі для того, аби не хропів Федько? («Як тільки захропе, ти йому й сипони махорки під ніс. Разів зі два скуштує, то й іншим закаже») Чи допомогло це вирішити проблему спокійного сну Толі?
• Якою була Домна Данилівна? («…Ходила здебільшого в самій сорочці, так їй було жарко. Піт зрошував її кругле обличчя, і вона раз по раз втиралася рушником, мов після лазні»)
• Чим займалася тітка Домна? («Що ж до спекулянтки, то тут сусідка не дуже погрішила супроти істини. Домна Данилівна частенько діставала по магазинах різний крам, а потім перепродувала з-під поли на базарі»)
• Як жилося хлопцям на квартирі? («Ми, сікли буряки й гарбузи, чистили хлів, рвали кролям траву. Бувало тільки прийдеш зі школи, тільки розгорнеш підручники, а Домна Данилівна уже тут як тут. Вісім отакенних чувалів чекають на нас біля погреба»)
• Чим і як годувала Домна Данилівна хлопців? («Розливає у тарілки суп. Тарілки такі мілкі, що ложки не втопити, а вона ще й пильнує, як би не перелити. А котлети ж — як п’ятаки. Горобцеві — раз клюнити»)
• Для чого Домна Данилівна купила цапа?
• Яка пригода трапилася з Толею, тіткою і цапом? («Коли я кулею вилетів з двору на вулицю, тітка трапилася як раз на дорозі. І ми вже втрьох — я, тітка і цап покотилися суцільним клубком у рів»)

3.3. «Перший раз у восьмий клас».

3.3.1. Виразне переказування цікавих епізодів з розділу.

3.3.2. Тема: зображення першого дня навчання Толі у школі.

3.3.3. Ідея: возвеличення дружби, взаємодопомоги, справедливості, доброти, засудження жорстокості, підступності.

3.3.4. Основна думка: людина відчуває себе тільки тоді щасливою, коли поруч з нею є справжні друзі.

3.3.5. Композиція.
Експозиція: бадьорий настрій учнів на святі перед початком занять.
Зав’язка: Толя на уроці, його ображають стріляниною по вухах.
Кульмінація: бійка Толі з Голобородьком. Несправедливий виклик до директора.
Розв’язка: Толя придбав собі друзів, з цього йому «ще ніколи не було, так хороше, так світло й легко на душі».

3.3.6. Зміст уроку.
Толя з’явився на шкільну лінійку розгублений, бо не знав, де його клас. На першому уроці (а він сидів за першою партою) по його вухах хтось стріляв. Толя вирішив помститися і вистрілив у клас, в результаті чого влучив у Голобородька.
Після уроків виникла бійка між Толею і Голобородьком. Толю викликав директор і попередив про недопустимість подібного порушення. Хлопець отримав друзів, після того як учні дізналися, що Голобородько про свою бійку з Толею розповів директору.

3.3.7. Бесіда за питаннями.
• Як хлопці прокидалися вранці до школи?
• Що Толі замінювало шкільний портфель?
• Яка згадка про шкільну торбу виникла у хлопця? («…Сумка вірою й правдою служила мені всі ці роки і була добрим, надійним товаришем. Скільки разів вона летіла на підлогу, у сніг, на траву, а то й просто в пилюку, бо ніколи було акуратно десь притулити її. А хіба не доводилось мені спускатися на ній із снігової гори? І хіба не брала найактивнішу участь у сутичках, ходячи по головах та спинах моїх супротивників? Хіба не ховала надійно усі ті речі, що про них не потрібно було знати дорослим — то рогатку, то самопал, то заборонену книжку»)
• З якого матеріалу хотіла мати пошити сину портфель? («Тож було урочисто внесено з комірчини халяви од жіночих чобітків. Мама носила їх, ще коли була молодою, а взувала останній раз задовго до мого народження»)
• Як німий поставився до шиття портфеля? («Тож кроїв і шив, як підказувала йому фантазія. Основне, про що він подбав, це щоб не було йому зносу. «Щоб і вода не промочила»,— показавши на мигах у небо, «щоб і по швах не розповзався», ткнув пальцем спершу у дратву, а потім у мене»)
• Яким видався для Толі портфель? («Це було щось середнє між жебрацькою торбиною, поштовою сумкою і шкіряним цебром, що його їздові прихоплювали з собою, коли вирушали в далеку дорогу. Якийсь дивовижний гібрид… В ньому з однаковим успіхом можна було носити воду і вчиняти тісто, зберігати картоплю і квасити яблука»)
• Опишіть школярів у перший урочистий шкільний день. («Тут повно учнів: і старших, і молодших, і зовсім ще голопуцьків. Першокласників видно одразу: ці як прийшли з мамами-татами, так і не відходять од них. В усіх очі, як п’ятаки. А поміж ними сюди-туди шмигають трохи старші: з другого, третього й четвертого класів. Гасають, аж у очах миготить. Кричать, верещать, одне слово — плотва.
Учні п’ятого, шостого і сьомого класів поводяться стримано.
Десятикласники… Штани майже в усіх напрасовані, черевики блищать. Обличчя в усіх серйозні»)
• Про що говорили виступаючі на шкільному святі?
• Як почував себе Толя у новій школі?
• Що сталося з хлопцем на уроці під час цікавої розповіді Григорія Вікторовича? («Я підпер підборіддя кулаком і наладнавсь уважно слухати. Та тільки зосередивсь, як лясь щось по вухові! Наче з рогатки дробиною»)
• Чому Толя вимушений був битися з Голобородьком? Через що у сільського хлопчика з’явився авторитет серед учнів класу?
• Якою була поведінка Толі у директора? Від чого його застеріг керівник школи?
• Як учні класу зреагували на те, що Толя після бійки з Голобородьком опинився у директора школи?
• Через що Толя вперше йдучи зі школи, відчував себе щасливим? («У мене з’явилися нові друзі. І Косенко, й Гаврильченко, і Ніна Рибальченко, ота дівчина, яка сиділа поруч з Олею Чровжовою, і ще один хлопець, який мав незвичне ім’я Кім…»)

3.4. «Вчителі, вчителі».

3.4.1. Виразне читання розділу.

3.4.2. Тема: розповідь героя про його подорож з Ванькою на плоті та вчителів, які викладали фізику.

3.4.3. Ідея: возвеличення професійної майстерності, вміння зацікавити навчальним предметом або улюбленою справою.

3.4.4. Основна думка: необхідно бути в усьому самим зразком для учнів, а потім і від них вимагати відповідальності, охайності, пунктуальності.

3.4.5. Композиція.
Експозиція: найулюбленіший навчальний предмет для Толі і багатьох учнів — фізика.
Зав’язка: згадування хлопця про те, як він з Ванькою подорожував на плоті.
Кульмінація: зміна вчителя фізики.
Розв’язка: останні дні перебування Юса на посаді вчителя.

3.4.6. Зміст розділу.
Найулюбленішим навчальним предметом для Толі була фізика. Він згадав, як з Ванькою вирішили здійснити подорож на плоті, взявши за приклад з життя героїв твору М. Твена «Том Сойєр». В результаті плот потонув, хлопці опинилися у воді.
Толі подобався перший вчитель фізики Іван Данилович, який сам був охайний, обізнаний і вимагав цього від учнів. Другий учитель, Юрій Сергійович (Юс), викладав фізику тільки за підручником. Полюбляв розповідати дітям про своє захоплення — розведення квітів. По закінченню навчального року він пішов на пенсію.

3.4.7. Бесіда за питаннями.
• Чому вивчення більшості цікавих предметів для Толі було карою господнею?
• Чим пояснити бажання хлопця вирушити у подорож? («Якось наприкінці канікул перед шостим класом, прочитавши обидві книжки, я вирішив повторити подвиг героїчних хлопців (Тома Сойєра, Гека Фінна) і рушити нашою річкою на плоту в далекі мандри»)
• Через що дядько Юхим був розлюченим? («…Ми серед ночі поцупили в дядька Юхрима, що жив коло самої річки, нові ворота…»)
• Чим були стурбовані мати Толі і тато Ваньки? («…Яка це личина тягне майже щодня то пшоно, то сало, то хліб… Потім став зникати посуд, а під кінець і одяг. Ванько навіть захопив батьків кожух»)
• Як закінчилася подорож хлопців? («Пліт став цапа, і ми з Ваньком шубовснули в темний вир. Не потонули тільки тому, що плавали як качки»)
• Чому Толя зацікавився фізикою?
• Яке враження справив на хлопця Іван Данилович?
• Яким чином Толя хотів підняти власний авторитет в очах Івана Даниловича? («…Я постараюся і обов’язково відкрию новий закон, про який ще ніхто не чув і не знав. Та не просто закон, а всім законам закон. Щоб без нього не можна було й ступити»)
• Як Юрій Сергійович оцінював знання учнів? («Ставив оцінки залежно від того, що ти одержав з іншого, попереднього предмета. Якщо «задовільно», то хоч проси, хоч моли, вищої оцінки не доб’єшся нізащо») Чи згодні ви з таким оцінюванням? Про що воно свідчить?
• Чому Юрія Сергійовича називали Юсом? («…Бо він мав звичку кожну фразу починати з “ну-с”»)

 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Ми вступаємо у восьмий»

1. Толя мав труднощі у семилітній школі в опануванні:
а) української мови;
б) математики;
в) історії.

2. Мама у героя асоціюється з:
а) всесвітом;
б) невичерпним джерелом;
в) сонячним сяйвом.

3. Приміщення міської школи нагадувало:
а) лікарню;
б) музей;
в) палац.

 

«Домна Данилівна, я, цап і Федько»

1. Мати Толі в селі працювала:
а) вчителькою;
б) дояркою;
в) агрономом.

2. Коли Федько вчився у своєму класі сільської школи, то тільки у нього:
а) було нове взуття;
б) можна побачити портфель з мідною пряжкою;
в) виявили здібності до математики.

3. Як називали містечко, де навчалися Федько і Толя? Це було царство:
а) краси і чарівності;
б) цивілізації;
в) козяче.

 

«Перший раз у восьмий клас»

1. Письменник, твори якого читав Толя потайки від мами».
а) М. Твен;
б) Г. Мопассан;
в) В. Винниченко.

2. На полотнищі святкової школи написано:
а) «Вітаємо, шановний школяре»;
б) «Тебе вітає школа»;
в) «Ласкаво просимо».

3. Навчальний предмет, який викладав Григорій Вікторович:
а) «Історію»;
б) «Математику»;
в) «Географію».

 

«Вчителі, вчителі…»

1. Найулюбленішою справою для Юрія Сергійовича була:
а) доглядати за свійськими тваринами;
б) розводити квіти;
в) шити взуття.

2. Яких учнів не полюбляв Іван Данилович? Які:
а) зубрили навчальний матеріал;
б) запізнювалися на уроки;
в) не готувалися до уроків.

3. Яке зауваження було зроблено Іваном Даниловичем Толі на уроці? Про те, що хлопцю необхідно:
а) краще прасувати сорочку;
б) підстригтися або причісуватися гребінцем;
в) своєчасно готуватися до уроків.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Порівняйте, якими були вчителі фізики Іван Данилович і Юрій Сергійович. Як до них ставилися учні. Відповідь вмотивуйте.
2. Чим, на ваш погляд, пояснити ставлення учнів до Толі, коли той вперше з’яився у класі. Наведіть переконливі факти з твору.
3. Толя називав Олю Чровжову за сумлінне ставлення до навчання:
а) заучкою;
б) зубрилкою;
в) зазнайкою.

Картка № 2

1. Доведіть, що для Толі мама — найцінніша в житті. Відповідаючи, посилайтеся на власний досвід і зміст твору.
2. Вмотивуйте, через що Домна Данилівна вважає «ситий шлунок і науку — діаметрально протилежними речами»?
3. Якими стравами годувала хлопців Домна Данилівна?
а) Борщем і смаженою картоплею;
б) супом і котлетами;
в) пловом і солянкою.

Картка № 3

1. Висловіть своє ставлення до поведінки Толі у новому для нього шкільному середовищі. Наведіть переконливі обгрунтування.
2. Чи можна вважати Юрія Сергійовича справжнім учителем, майстром своєї справи? Яким, на ваш погляд, повинен бути учитель?
3. Найулюбленішим навчальним предметом для Толі була:
а) «Хімія»;
б) «Фізика»;
в) «Географія».

Картка № 4

1. Чому, на ваш погляд, Толя відчував себе щасливим після того, як у нього з’явилися нові друзі? Чи робить дружба людину щасливою? Відповідь вмотивуйте.
2. Що свідчить про розуміння того, як Толя і Федько ставилися до заробітку своїх матерів? Чи є у вас кишенькові гроші? Як ви ними користуєтесь?
3. Мати мріяла, щоб у майбутньому її син:
а) став вченим;
б) був керівником підприємства;
в) отримав вищу освіту.

 

VІІІ. Підсумок уроку

 

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

 

ІХ. Домашнє завдання
Опрацювати ідейно-художній зміст розділів повісті «Блакитна дитина» («На коні й під конем»):
1) «Про парашутну вишку і про те, що таке «зайці» і з чим їх їдять»;
2) «Маскулінум, фемінінум, нойтрум»;
3) «Анжеліка Михайлівна, птах Фенікс, і фізкульт-ура і кишенькова артилерія»;
4) Як Амур намагався пробити моє серце, та лише стріли погнув».

 

УРОК № 56 А. ДІМАРОВ «БЛАКИТНА ДИТИНА». АВТОБІОГРАФІЧНА ПОВІСТЬ («НА КОНІ Й ПІД КОНЕМ»), 7 клас, українська література

 

Повернутися на сторінку Конспекти уроків української літератури 7 клас

Комментарии закрыты.